Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сам. роботи.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
620.54 Кб
Скачать

Дотримання елементів ритуалу

Елементи ритуалу в екскурсіях присутні при відвідуванні меморіалів, цвинтарів, поховань та ін. при цьому екскурсанти шанують пам'ять загиблих хвилиною мовчання, присутні при зміні почесної варти, прослуховують жалобні мелодії, покладають квіти. Екскурсовод повинен сам знати правила поведінки на таких об'єктах і повідомити про їх екскурсантів, підкресливши значення дотримання ритуалу при відвідуванні подібних місць. Особливо дотримується ритуал при відвідуванні культових об'єктів різних конфесій. При цьому від екскурсантів потрібно не тільки дотримання особливих правил поведінки, але й певної форми одягу (іноді макіяжу для жінок), про що учасники екскурсії повинні бути обов'язково сповіщені заздалегідь.

Опорні знання: Організація екскурсій тематичної спрямованості

Питання самостійної роботи: Особливості підготовки і проведення літературних екскурсій. Специфіка підготовки і проведення музейних екскурсій. Природознавчі і географічні екскурсії. Заміські екскурсії.

Література

  1. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навч. Посібн. – К.: Альтерпрес, 2007р.

  2. М.М.Поколодна. Опорний конспект лекцій з дисципліни «екскурсознавство». – Харків: ХНАМГ, 2007р.

  3. Чагайда І.М., Грибанова С.В. Ескурсознавство. – К., 2004р.

  4. Федорченко В.К. Історія екскурсійної діяльності в Україні. – К., 2004 р.

  5. Міждержавний стандарт ДЕСТ 28.682.2 – 95 «Туристично-екскурсійне обслуговування».

  6. Емельянов Б.В. Экскурсоведение . М., 2006 г.

  7. Бабарицька В., Малиновська О. Менеджмент туризму. – К., 2004 р.

  8. Закон України «Про туризм». – К., 2006 р.

  9. Нормативно-правові акти України з питань туризму: збірник законодавчих та нормативних актів/Упоряд. М.І.Камлик. – К.: Атака, 2004 р.

  10. Долженков Р.А. Основы экскурсоведения. – Ростов, 2004г.

Питання для самоконтролю:

  1. В чому полягає специфіка підготовки і проведення музейних екскурсій?

  2. Як поділяються музейні екскурсії?

  3. Що передбачають оглядові музейні екскурсії?

  4. Що передбачають тематичні музейні екскурсії?

  5. Скільки етапів передбачає процес підготовки музейної екскурсії?

  6. Назвіть головні ознаки природознавчих і географічних екскурсій.

  7. Як змістовно поділяються заміські екскурсії?

  8. Що таке дорожня інформація?

  9. Назвіть особливості підготовки та проведення літературних екскурсій.

Особливості підготовки і проведення літературних екскурсій

Літературні екскурсії — одна з форм популяризації основ літературознавства, літературних творів, пам'ятних літературних місць. Літературні екскурсії збуджують уяву слухача, яка відтворює образи, картини, ситуації, пов'язані з пам'ятними місцями, біографією і творчістю письменника. Вони збагачують людину духовно, доставляють їй етичну насолоду. Знайомство з літературними місцями невідривне |від питань історико-літературного значення і вимагає від екскурсово­да знань сучасного стану літературознавства.

За місцем проведення літературні екскурсії бувають міські, заміські та екскурсії по літературних заповідниках. За змістом літературні екскурсії поділяються на:

  • літературно-біографічні (розкривають життя і творчість письменника в певному місті);

  • історико-літературні (розкривають певні періоди розвитку літератури);

  • літературно-художні (знайомлять з місцями, які знайшли відображення в художніх творах певного письменника, майже цілком будуються на текстах художніх творів, іноді їх нази­вають поетично-текстовими екскурсіями).

Літературна екскурсія створюється в тому випадку, коли в місті є достатньо об'єктів, які пов'язані з життям і творчістю письменника, є його музей-квартира або меморіальний музей, або, коли в його творах описувалися вулиці міста (наприклад, «Біла гвардія» М. Булгакова, «Шлях на Київ» С. Скляренка).

Маршрут літературно-біографічної екскурсії будується за хро­нологічним або монографічним принципом, історико-літературної — за хронологічно-тематичним, літературно-художньої — за тематич­ним, або методом літературного монтажу.

Екскурсійна робота будується на творчій переробці літературознавчого і краєзнавчого матеріалу. Матеріал, який буде повідомлятися в екскурсії поділяється на загальний (відноситься до всієї теми) і локальний (безпосередньо пов'язаний з життям і творчістю письменника, або описаннями в його творах вулиць, будинків, парків міста).

Саме локальний матеріал пов'язується із зоровим рядом. Чим більше локального матеріалу, тим більша пізнавальна цінність літературної екскурсії, адже слухачу цікаво довідатися, як письменник жив саме в цьому будинку, яку духовну еволюцію переживав у цей період, з якими людьми тут зустрічався. Звичайно, екскурсоводу буває важко про це знайти загальний матеріал про життя і творчість письменника але в літературній екскурсії важливо, щоб йшла розповідь про події пов'язані безпосередньо з конкретним будинком, про твори, в яких відбилися конкретно цей район, або цей будинок. В іншому випадку екскурсія втрачає свою специфічність, перетворюється в розпливчас­ту лекцію.

Кожна екскурсія починається зі вступу. У літературних екскурсі­ях часто і вдало використовується прийом, коли екскурсія починаєть­ся з незвичайної цитати, що відразу зацікавлює, вводить у потрібний настрій. Вступ, розпочатий яскравою, ефектною віршованою чи про­зовою цитатою створює належний настрій, приковує увагу слухачів. Велике враження справляє прийом, коли цитата, що відкриває вступ, перегукується з цитатою у висновку.

Якість тексту багато в чому визначає успіх чи невдачу екскурсії. Текст складається з таким розрахунком, що на кожній зупинці матері­ал викладається протягом 15, у крайньому випадку 20 хвилин. Бажа­но, щоб розміри цитат не перевищували чотирьох строф віршованого тексту, а цитування прозового твору — не більше 6-10 фраз.

Проводячи літературну екскурсію, необхідно постійно слідкува­ти, щоб вона не перетворилася на переказ художніх творів і не була відірвана від об'єктів, заради знайомства з якими прибули туристи. Розповідь в літературній екскурсії будується на основі маси розрізнених фактів. Теми, яких екскурсовод торкається на кожній зупинці, часом дуже далекі одна від одної, а мета — скласти пов'язану розповідь. У цьому екскурсоводу допомагають логічні переходи, що виконують роль сполучних елементів. Тільки в тому випадку, коли будуть продумані внутрішня логіка, структурність оповідання і логіч­ні переходи, вся екскурсія стане цілісною і завершеною.

Логічні переходи бувають різними: суто формальними чи обґрунтованими внутрішнім глибоким змістом розповіді. Під формальним переходом розуміють логічний перехід, що йде від зовнішніх, не пов'я­заних з основною ідеєю розповіді елементів. Логічні переходи допома­гають виявити основну думку в кожному уривку, тим самим роблячи розповідь цілеспрямованою і структурною.

Один з основних принципів екскурсійної справи — сполучення показу з розповіддю. Показ у літературній екскурсії не самоціль. Він служить для того, щоб допомогти екскурсанту звернути увагу на голов­не. Показ дає можливість розпочати розповідь. Але показ — це не просто механічний процес, у якому екскурсовод звертає увагу слухачі на вигляд того чи іншого об'єкту. Показ — це метод, користаючись яким екскурсовод через виявлення характерних рис будинку, району, ландшафту знайомить слухача з окремими фактами біографії письменника, поетичними і прозаїчними уривками його творів, пов'язав з пам'ятним місцем. Якщо екскурсовод не користується методом пока­зу, його екскурсія перетворюється на переказ прочитаних ним статей, зовсім відірваний від об'єктів, заради знайомства з якими приїхали екскурсанти.

В літературну екскурсію часто включаються пам'ятники пись­менникам або літературним героям. При цьому їх аналіз має пов'я­зуватися з творчістю письменника, а показ вестися в літературно­му плані таким чином, щоб через нього приступити до розкриття визначних сторін творчості письменника. Мистецтвознавчий аналіз пам'ятника в літературній екскурсії порушує її цілісність і заважає розкриттю наміченої теми. Бажано матеріал подавати тільки в одно­му — літературному плані.

Сам факт поїздки, екскурсії психологічно підготовляє екскурсанта до того, щоб побачити щось нове. На жаль, саме в літературних місь­ких екскурсіях побачити доводиться небагато. Зазвичай, екскурсанти бачать будинок, усвідомлюють своєрідність району, але самі по собі, не осмислені через призму літературних творів, ці враження не будуть яскравими, тому що вигляд будинків, у яких жили письменники, як правило, скромний. І далеко не кожен екскурсант у змозі оцінити і зрозуміти всю глибину значення цих пам'ятних місць без допомоги екскурсовода. Екскурсант чекає не тільки вмілої розповіді про події, пов'язані з пам'ятними місцями, але налаштований на те, щоб йому показали ці пам'ятні місця. Пам'ятаючи про це, екскурсовод звертаєть­ся до максимального використання у своїй роботі наочного матеріалу, зокрема фотоілюстрацій.

Величезну роль у нагромадженні зорових вражень має показ фотоілюстрацій. Він доповнює враження від розповіді екскурсовода і знайомства з пам'ятними місцями. Успіх екскурсії багато в чому залежить від правильного показу ілюстрацій. Бажано, щоб кожен екс­курсовод мав повний їхній комплект для проведення кожної літера­турної екскурсії. Насамперед, треба продумати час їхнього показу. Звичайно, їх треба демонструвати, коли екскурсовод безпосередньо веде розповідь про те, що зображено на знімку. Фотографію, як пра­вило, показують екскурсантам здалеку. Під час розповіді екскурсовод тримає її в руках, високо піднявши, щоб її було видно всій групі, і до неї коментарі. Фотографії, як правило, не передаються під час Оповіді. Коли розповідь на зупинці закінчено, фотографії передають у руки екскурсантам, і вони розглядають їх під час переїзду від одного об'єкта до іншого. Під час показу фотоілюстрацій завдання екскурсовода — створити у свідомості слухачів образ поета, образ та образ епохи.

Ілюстрацію використовують також для того, щоб Учити в екскурсію матеріал про перебування поета в іншому місті тобто матеріал, який безпосередньо не пов'язаний з об'єктом, про який іде мова. У цьому випадку ілюстрація не повинна перекривати локаль­ний матеріал, а навпаки, глибше його розкривати.

Особливу роль в літературній екскурсії відіграє відвідування музею. Однак, в літературно-художніх екскурсіях відвідання музе­їв небажане, оскільки в таких екскурсіях подається не біографічний матеріал, а переказ творів, в яких зображене місто.

Екскурсія, як правило, в середньому розрахована на 3 астроно­мічні години. У ній буває 6-7 об'єктів, і бажано, щоб одним з цих об'єктів був музей. Краще, якщо це буде меморіальний музей.

Екскурсовод, спираючись на матеріали експозиції, будує розпо­відь так, щоб вона добре доповнювала бачене під час екскурсії в місті. Показ експозиції літературного музею поглиблює екскурсію, але, зви­чайно, такий матеріал, що не носить меморіального характеру, нехай навіть дуже ретельно відібраний, не внесе того почуття спілкування зі світом письменника, що дає меморіальний музей.

Отже, відвідування меморіального чи літературно-меморіального музею можна включити в будь-яку частину монографічної чи оглядо­вої екскурсії в залежності від того, з яким періодом життя письмен­ника співвідноситься експозиція.

Відвідуванням літературного музею, що не носить меморіально­го характеру, екскурсію краще закінчити, тому що в його експозиції зібраний матеріал трохи більш опосередкований, що дає змогу уза­гальнити розповідь, що велася протягом всієї екскурсії.

Основні методичні прийоми, які використовують при прове­денні літературних екскурсій: реконструкції (обстановки і подій), локалізації, використання наочності (портрети, ілюстрації до творів), довідка, цитування (цитати мають бути яскравими і добре запам'ято­вуватися).

Велике значення при проведенні літературних екскурсій має культура мови і хороша дикція екскурсовода, вміння читати вірші, вільне володіння матеріалом. У наші дні екскурсоводу, який прово­дить літературну екскурсію, вже мало тільки сумлінності, старанності у вивченні фактів, коли він просто компілює матеріал, а потім ком­бінує його. Зараз слухача більш задовольняє відшліфована художня форма розповіді екскурсовода, а не просто швидкий показ пам'ят­ного місця і неупереджене повідомлення пов'язаних з ним фактів з біографії письменника. Оволодіння методами проведення екскурсії допомагає знайти цю форму.