- •Про організацію і вдосконалення фізіотерапевтичної допомоги населенню України
- •Положення про позаштатного головного фізіотерапевта Міністерства охорони здоров'я, обласних (міських) управлінь охорони здоров'я
- •Положення про завідуючого відділенням (кабінетом) фізіотерапії лікувально-профілактичного закладу
- •Положення про лікаря-фізіотерапевта лікувально-профілактичного закладу
- •Положення про старшу медичну сестру відділення (кабінету) фізіотерапії
- •Положення про медичну сестру, яка проводить процедури масажу
- •Положення про медичну сестру відділення (кабінету) фізіотерапії
- •Положення про фізіотерапевтичну лікарню
- •Положення про фізіотерапевтичну поліклініку
- •Положення про відділення (кабінет) фізіотерапії лікувально-профілактичного закладу
- •Нормативи навантаження середніх медичних працівників при виконанні фізіотерапевтичних процедур (в умовних процедурних одиницях)
- •Нормативи навантаження середніх медичних працівників по масажу (в умовних одиницях)
Положення про позаштатного головного фізіотерапевта Міністерства охорони здоров'я, обласних (міських) управлінь охорони здоров'я
1. Функції позаштатного головного фізіотерапевта покладаються наказом Міністерства охорони здоров'я, обласних (міських) управлінь охорони здоров'я на одного із лікарів-фізіотерапевтів профільних науково-дослідних інститутів, кафедр медичних інститутів, завідуючих відділеннями (кабінетами) фізіотерапії обласних, ЦРЛ, головних лікарів фізіотерапевтичних лікарень, поліклінік.
2. Головний фізіотерапевт у своїй роботі керується положенням, наказами і розпорядженнями органів охорони здоров'я, законодавчих органів та іншими нормативними актами.
3. Основними завданнями головного фізіотерапевта є:
3.1. Координація роботи відділення (кабінету) фізіотерапії, виконання покладених на них завдань і надання необхідної організаційно-медичної допомоги.
3.2. Підготовка планів заходів, спрямованих на повніше і раціональніше використання природних і реформованих фізичних факторів з метою профілактики захворювань, лікування хворих, відновлення їх працездатності.
3.3. Аналіз діяльності відділення (кабінету) фізіотерапії, вносить пропозиції щодо удосконалення їх роботи.
3.4. Бере участь у плануванні підготовки і удосконаленні кадрів з фітотерапії і курортології, в т.ч. по окремих напрямах клінічної фізіотерапії.
4. Відповідно до основних завдань головний фізіотерапевт здійснює:
4.1. Аналіз стану фізіотерапевтичної допомоги.
4.2. Вивчення ефективності використання природних і преформованих факторів у профілактичних і лікувальних цілях.
4.3. Розробку пропозиції щодо удосконалення, розвитку і покращання організації і якості фізіотерапевтичної допомоги.
4.4. Запровадження у практику передових, сучасних методів фізіотерапії, забезпечення прогресивних медичних підходів, наукової організації праці, вивчення і поширення передового досвіту у фізіотерапевтичних установах.
4.5. Організацію конференцій і нарад з актуальних питань фізіотерапії і курортології.
4.6. Складання поточних і перспективних планів підготовки і удосконалення лікарів-фізіотерапевтів, середнього медичного персоналу, спеціалістів інших клінічних напрямів по фізіотерапії.
4.7. Участь у підготовці і проведенні атестації лікарів-фізіотерапевтів, медичних сестер з фізіотерапії.
4.8. Вивчення потреб лікувально-профілактичних установ у фізіотерапевтичній апаратурі, участь у її плануванні і розподілі.
4.9. Контроль за роботою по дотриманню техніки безпеки у фізіотерапевтичних установах.
4.10. Аналіз заявок і пропозицій, скарг з питань, організації і здійснення фізіотерапевтичної допомоги.
5. Головному фізіотерапевту надається право:
5.1. Вносити пропозиції:
- з організаційно-методичних і спеціальних питань фізіотерапії і курортології;
- з основних напрямів поточного і перспективного розвитку фізіотерапевтичної служби з врахуванням демографічних змін, екологічних обставин, соціальних умов, досягнень медичної науки;
- щодо забезпечення необхідним обладнанням відділень (кабінетів) фізіотерапії, оптимізації графіка їх роботи, організації фізіотерапевтичної допомоги вдома.
5.2. У встановленому порядку користуватися статистичними та іншими матеріалами МОЗ, органів охорони здоров'я.
6. Головний спеціаліст атестується у центральній атестаційній комісії при МОЗ України.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
30.12.1993 № 260