Тема семінарського заняття: Повалення монархії. Проголошення республіки

Мета: простежити особливості політичної боротьби у Франції в 1792–1793 рр., окресливши коло найбільш суперечливих проблем які зумовили падіння королівської влади та проголошення республік у 1792 році. Окремо варто розглянути питання радикалізації революційних ідей в 1793 році.

П л а н

1. Повтання 10 серпня 1792 р. Повалення монархiї.

2. Конвент i проголошення республiки. Процес i страта Людовiка ХVI.

3. Жирондiсти i монтан’яри. Подiї зими-весни 1793 р.

4. Рух “шалених”.

5. Повстання 31 травня - 2 червня 1793 р.

Тема реферату: Дантон.

Рекомендована література *:

Основна: 1, 2, 8, 9, 12, 13,14, 26-35. Додаткова: 9-20.

Контрольні завдання до теми.

1. Які причини повстання 10 сепрпня 1792 року?

2. Якою була соціальна база жирондистів та монтаньярів?

3. Які ідеї „шаленних” відповідали інтересам якобінців в процесі боротьби за владу в зимку на весні 1793 року?

4. Які соціальні групи підтримали якобінське повстання? На що вони сподівалися?

Тема: “Повалення монархії. Проголошення республіки”

Розглядаючи перше питання, треба визначити причини повстання 10 серпня, його рушійні сили і з’ясувати перебіг подій. Треба також визначити, яку роль в підготовці цього повстання зіграли події на фронті. Внаслідок повстання 10 серпня влада перейшла в руки революційного Конвенту.

В другому питанні студент з’ясовує політичні позиції жирондистів і монтан’ярів в Конвенті, розкриває їх програмні вимоги, характеризує політичних діячів, що впливали на перебіг подій (Лафайєт, Бріссо, Дантон, Марат, Робесп’єр, Сен-Жюст та ін.). Студент з’ясовує причини проголошення республіки, розкриває процес прийняття рішення щодо долі короля Франції Людовіка XVI.

Розглядаючи питання про перебіг подій зими – весни 1793р., студент повинен визначити основні проблеми, з якими зіткнулася молода Французька республіка. Насамперед, це продовольча проблема, порушення економічних зв’язків між різними частинами країни, нестача товарів першої необхідності, зростання цін, безробіття, інфляція і т. ін. В цих умовах особливо загострилося становище міської бідноти. Виразником її інтересів стали “шалені”.

Вивченню руху “шалених” присвячене третє питання семінару. Тут треба розкрити соціальне коріння цього руху, визначити вимоги учасників, розкрити постаті керівників.

Основною вимогою “шалених” було введення загального максимуму. Саме на підставі такої вимоги відбулося об’єднання “шалених” з якобінцями. Цей блок і став ініціатором та рушійною силою повстання 31 травня – 2 червня 1793р.

Семінарське заняття № 10

(2 год)

Тема семінарського заняття: Якобінська республіка.

Мета: вивчити причини приходу до влади якобінського блоку в 1793 року, його політичну платформу та конкретні кроки нової влади при вирішенні аграрної, фінансової, продовольчої проблеми. Визначити, які положення вдалося зреалізувати, а які не могли бути реалізовані в умовах революції, окремо варто спинитися на визначенні місця якобінської диктатури в демократичному русі Французької революції.

П л а н

1. Встановлення влади якобинцiв.

2. Конституцiя 1793 р.

3. Формування якобинськоi диктатури. Революцiйний терор.

4. Полiтика якобинцiв в галузi економiки, науки, освiти, культури i побуту.

5. Переворот 9 термiдора.

6. Мiсце якобинськоi диктатури в демократичному русi Французької революції, неоднозначність її оцінок.

Теми рефератів: Полiтичнi портрети: Марата, Робесп’єра.

Рекомендована література *:

Основна: 1, 2, 8, 9, 12, 13,14, 26-35. Додаткова: 9-20.