Білет 1, 11, 21 2

1. Тертьовий контакт і зварювання тертям 2

2.Ультразвукове зварювання 2

Білет 2, 12, 22 2

1. Пресово-механічний контакт і холодне зварювання 2

2. Механічний клас зварювальних процесів 2

Білет 3, 13, 23 3

1. Контактне зварювання 3

2. Електрошлакове зварювання та наплавлення 3

Білет 4, 14 4

1. Електронно-променеві джерела енергії при зварюванні 4

2. Сили в дузі. 4

Білет 5, 15, 24 5

1. Види переносу металу 5

2. Вольт-амперна характеристика дуги 5

Білет 6, 16 5

1. Будова дуги та процеси що протікають у ній 5

2. Збудження дуги і її зони. 6

Білет 7, 17, 25 6

1. Електричний розряд у газах. 6

2. Джерела енергії при зварюванні та вимоги до них 7

Білет 8, 18 7

1. Оцінка енергетичної ефективності процесів зварювання. 7

2. Термомеханічні процеси при зварюванні 7

Білет 9, 19, 26 8

1. Класифікація процесів зварювання 8

2. Види нерозємних зєднань . Визначення процесу зварювання 8

Білет 10, 20 8

1. Фізико-хімічні особливості при зварюванні у твердому та рідкому стані 8

2. Механізм утворення монолітних з'єднань твердих тіл 9

Білет 1, 11, 21

1. Тертьовий контакт і зварювання тертям

При зварюванні тертям процес організують так, що механічна енергія обертових (або поступально переміщаються друг щодо друга) контактуючих тіл переходить у теплову. Виділення теплоти при цьому відбувається безпосередньо на поверхностях, і після розігріву поверхонь до необхідних температур здійснюється зупинка деталей і їхнє здавлювання (осадка), у ході якого утвориться зварене з'єднання.

У початковий момент при зварюванні тертям коефіцієнт тертя максимальний. Відповідно витрати потужності й тепловиділення в місці тертьового контакту зростають. У перший період руху коефіцієнт тертя падає й виділення теплоти зменшується, потім при нагріванні до 700...800 С випаровуються і вигорають жирові плівки й коефіцієнт тертя росте. Одночасно починає проявлятися місцеве схоплювання поверхонь, що з'єднуються, що викликає інтенсивне тепловиділення. З підвищенням температури число ділянок схоплювання росте, а їхня міцність знижується. Знижується також і тепловиділення через зменшення коефіцієнта тертя внаслідок появи на тертьових поверхнях рідкого металу, що грає роль змащення. У цей період установлюється квазиравновесное стан, потім випливають різке гальмування й осідання.

На відміну від контактного стикового зварювання зварювання тертям вимагає менших витрат енергії (немає втрат на виділення теплоти в обсязі деталей, що зварюються, і в токоподводящих елементах) і в ряді випадків забезпечує більше сприятливий розподіл температур у зоні зварювання, що особливо важливо при зварюванні різнорідних матеріалів (наприклад, при виготовленні біметалічного інструмента з углеродистых і швидко-ріжучих сталей).

2.Ультразвукове зварювання

Ультразвукове зварювання може вважатися подальшим логічним розвитком холодного зварювання; при УЗ-зварюванні поряд з тиском до місця зварювання прикладається високочастотне (f=20...40 кГц) поле механічних напруг.

У початковій стадії процесу зварюються детали, що, перемішаються одна щодо іншої з УЗ-частотою й амплітудою в кілька десятків мікрометрів. При цьому відбувається ефективне очищення поверхонь, що з'єднуються, від забруднень і газових плівок, підвищується температура й створюються кращі умови утворення з'єднання, чим при холодному зварюванні без УЗ-поля.

До залежності від виду з'єднання й властивостей матеріалу, що зварюється, при УЗ-зварюванню в матеріалі можуть створюватися сдвиговые (метали) або нормальні (пластмаси) коливання, причому для зварювання пластмас основним фактором служить нагрівши речовини при порушенні в ньому механічних УЗ-коливань

Білет 2, 12, 22

1. Пресово-механічний контакт і холодне зварювання

Цей метод зварювання заснований на використанні пластичної деформації металів у місці їхнього з'єднання (контакту) при здавлюванні або зрушенні. Оскільки для пластичних металів у ряді випадків процес ведуть без підігріву, цей його різновид одержав назву холодного зварювання.

Деформація металу при холодному зварюванні залежить від його властивостей і повинна бути не нижче певного рівня, причому істотну роль грає й сама схема плину металу при деформації. У процесі плину металу при холодному зварюванні відбувається утворення ювенільних (вільних від окис-них і газових плівок) ділянок поверхностях і ці ділянки служать початковими вогнищами утворення з'єднання на лінії майбутнього звареного шва.

Процес холодного зварювання протікає при нормальній або навіть відємній температурі практично миттєво, тільки в результаті схоплювання, і дифузійні процеси в цьому випадку практично не встигають розвитися. У зв'язку із цим холодне зварювання доцільно застосовувати для з'єднання таких різнорідних матеріалів, які можуть давати при плавленні й дифузійній взаємодії крихкі інтерметалиди (наприклад, для з'єднання міді з алюмінієм).

Необхідність досить значної деформації при холодному зварюванні обмежує область застосування цього процесу як за матеріалами (переважно мідь, алюміній і інші пластичні матеріали), так і по площі поверхонь, що з'єднуються, через необхідність додатка значних зусиль для деталей.

Застосування додаткового нагрівання, тобто фактичний переклад холодного зварювання в термопрессовую, знижує границя текучості матеріалу, знижує необхідне для зварювання зусилля й поліпшує умови пластичної деформації металу, що розширює технологічні можливості процесу.