- •1. Філософія Стародавньої Індії.
- •2. Філософія Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •4. Антична філософія: космоцентризм.
- •5. „Лінія Платона” і „лінія Демокріта” в філософії античності.
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •8.Філософія Сократа
- •9.Ідеальна держава Платона
- •10. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки
- •11. Етика стоїків
- •12. Основні риси філософії Середньовіччя
- •13. Апологетика: примат віри
- •14. Патристика: віра для розуміння
- •15. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
- •16. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •17. Основні риси філософії Відродження
- •18. Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський)
- •19. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- •20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження.
- •22. Передумови та основні риси філософії Нового часу.
- •23. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •24. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •25. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- •26. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- •27. Монадологія в. Лейбніца
- •28. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- •29. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Вольтер).
- •30. Феномен німецького просвітництва та його основні риси
- •31. Агностицизм філософії і. Канта
- •32. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •33. Антропологічна філософія л.Фейєрбаха.
- •34. Метод і система філософії Гегеля
- •35. Філософія історії Гегеля
- •36. Громадське суспільство і правова держава у філософії Гегеля
- •37. Позитивізм о.Конта і г.Спенсера. Другий позитивізм р.Авенаріуса та е.Маха
- •38.Філософія ірраціоналізму
- •39. Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •40. Прагматизм
- •41. Філософія марксизму( діалектичний та історичний матеріалізм)
- •42. Екзистенційна філософія
- •44. Неофрейдизм
- •45. Герменевтика.
- •46. Неотомізм
- •47. Філософська антропологія
- •48. Філософський дискурс постмодерну.
- •49. Філософська думка Київської Русі.
- •50. Українська філософська думка доби Відродження(14-16 ст)
- •51. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •52.Філософія г.Сковороди
- •53.Університетська філософія в Україні в 18-поч.19 ст.(Костомаров, Куліш)
- •54. «Філософія Серця» п.Юркевича.
- •55. Філософські ідеї т.Шевченка.
- •57. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •58. Консерватизм соціально-філософських поглядів Липинського
- •59 Соціально-політичні погляди Донцова
- •60. „Філософські переживання” Лесі Українки
- •61. Філософія як світогляд
- •62. Історичні типи світогляду
- •63. Проблема визначення предмету філософії
- •64.Система філософія та її структурні складові
- •65. Основні функції філософії.
- •66. Буття та його основні форми.
- •67.Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
- •68. Рух, основні його форми і властивості
- •69.Простір і час, основні характеристики
- •70. Свідомість, як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення
- •71. Вихідні принципи гносеології
- •72.Чуттєве пізнання, його форми
- •73. Істина як процес
- •74.Критерії істини
- •75. Інтуїція, її різновиди.
- •76.Моральні регулятиви пізнання
- •77. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
- •78. Емпіричні методи пізнання
- •79.Теоретичні методи пізнання
- •80.Методи пізнання, що використовується як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
- •81. Основні поняття і завдання праксеології
- •82.Поняття природи (суспільство як частина природи)
- •83.Взаємодія природи і суспільства
- •84.Форма буття людини
- •85. Сутність людини, сенс її життя.
- •86. Проблема свободи і відповідальності людини
- •87. Філософська антропологія
- •88.Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
- •89.Історичні типи взаємовідношень людини й суспільства.
- •90.Основні підходи до розуміння суспільства
- •91.Суспільство як система, що саморозвивається.
- •92. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- •93. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- •94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства а.Тойнбі
- •96. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •97.Роль матеріального виробництва в житті суспільства
- •98.Політична свідомість
- •99. Правова свідомість
- •100. Економіка і мораль.
- •101. Екологічна свідомість.
- •102. Методологія, рівні методологічного знання.
- •103. Плюралізм філософських методологій.
- •104. Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- •105. Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
- •106. Основні принципи діалектики.
- •107. Альтернативи діалектики.
- •108. Категорії діалектики.
- •109. Закон єдності і боротьби протилежності.
- •110. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •111. Проблема єдності світу.
- •112. Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
- •113. Сутність духовного життя суспільства.
- •114. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •116. Класифікація цінностей.
- •117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •118. Соціальне прогнозування.
- •119. Проблеми сенсу і спрямованості історичного процесу.
- •120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •121.Проблема визначення поняття релігія.
- •122 Проблема походження релігії
- •123 Структура релігії
- •124 Функції релігії
- •125. Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання
- •126. Проблема класифікації релігій.
- •127. Ранні релігійні вірування.
- •128. Релігія Давнього Єгипту.
- •129. Релігія Стародавньої Греції.
- •130. Релігія Стародавнього Риму
- •131. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •139.Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства
- •141.Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
- •142 Особливості віросповідання та культу в православ’ї
- •143 Особливості віросповідання та культу в католицизмі
- •144 Особливості віросповідання та культу в протестантизмі
- •145 Особливості віросповідання та культу Української греко-католицької цекви
- •147. Коротка характеристика конституційно правових основ забезпечення свободи совісті в Україні
- •148.Свобода совісті й толерантність
- •150. Екуменізм у християнському світі.
- •151.Предмет логіки, логічна культура мислення
- •152. Основні історичні етапи розвитку логіки.
- •153. Арістотель як фундатор формальної логіки.
- •154. Логічна структура поняття (зміст та обсяг).
- •155.Закон оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять:
- •156.Правила визначення понять
- •157.Операція доповнення поняття
- •158. Узагальнення як логічна операція з поняттями.
- •159. Обмеження як логічна операція з поняттями.
- •160. Правила поділу понять.
- •161. Формально-логічні відношення між несумісними поняттями.
- •163. Атрибутивні судження, їх класифікація.
- •164.Правила логічного квадрату.
- •165.Складні судження, їх види.
- •166.Види суджень за якістю та кількістю.
- •167.Модальні судження
- •168.Основні закони логіки
- •169.Умовиводи, їх види
- •170. Безпосередні умовиводи (бу)
- •171.Категоричний силогізм (кс)
- •172. Фігури категоричного силогізму, правила фігур.
- •173.Полісилогізми
- •174.Індуктивні умовиводи
- •175.Аналогія, її різновиди
- •176. Логічна характеристика доведення.
- •177. Види доведень.
- •178. Правила доведень (правила тези, правила аргументів, правила зв'язку тези з аргументом).
- •179. Спростування.
- •180. Дискусія і полеміка як різновиди суперечки.
94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства а.Тойнбі
Кожна цивілізація, на думку Тойнбі, проходить на своєму життєвому шляху наступні стадії:
Стадія зародження - генезис. Цивілізація може виникнути або в результаті мутації примітивного суспільства або на руїнах “материнської” цивілізації.
За стадією генезису має місце стадія зростання, на якій цивілізація розвивається в повноцінну соціальну структуру. Під час зростання цивілізацію постійно підстерігає небезпека переходу в стадію надламу, що, як правило, (але не обов'язково) змінюється стадією розпаду. Розпавшись, цивілізація або зникає з обличчя Землі (єгипетська цивілізація, цивілізація інків) або дає життя новим цивілізаціям (еллінська цивілізація, що породила через всесвітню церкву західне і православне християнство).
Система Тойнбі характеризується як антропоцентрична в тому сенсі, що у ній суспільству місце “простору дії”, але не носія творчої сили. Тому і “виклики” призначаються насамперед людям. Тут Тойнбі певною мірою погоджується з позицією французького філософа Анрі Бергсона: “Ми не віримо в “несвідомий” фактор Історії, так звані “великі підземні плини думки”, на які часто посилаються, можливо лише тому, що великі маси людей виявилися захопленими чимось одним, особистістю, висунутою з загального натовпу. Немає потреби повторювати, що соціальний прогрес обумовлюється насамперед духовним середовищем суспільства. Якісний стрибок має місце лише тоді, коли суспільство зважується на експеримент. Це, в свою чергу, означає, що суспільство або піддалося переконанню, або було виведено з рівноваги кимсь.”
Однак більшість членів суспільства є інертною, пасивною і нездатною дати гідну відповідь на вимоги долі. Щоб набути такої можливості суспільство потребує наявності, Особистостей, “надлюдей”. Лише вони здатні дати відповідь, повести за собою всіх іншихТойнбі вказує, що ними можуть бути як окремі люди (Ісус, Мухаммед, Будда) так і соціальні групи (англійські нонконформісти). У будь-якому випадку суспільство розколюється на дві взаємодіючі частини: на творчу, іманентно вододіючу конструктивним потенціалом меншість і основну інертну масу.
Тойнбі стверджує про існування такого механізму взаємодії між творчою та інертною частинами суспільства як “мимесис” - соціальне наслідування. Мимесис з'являється в людини задовго до вступу суспільства у фазу розвитку. Його можна спостерігати й у суспільствах з примітивним укладом і в розвитих цивілізаціях. Однак дія мимесису в цих двох випадках прямо протилежна: якщо в примітивних суспільствах мимесис, виражаючись у звичаях і наслідуванні старійшинам, спрямований у минуле і є гарантом стабільності суспільства, то при вступі суспільства на шлях цивілізації мимесис в основному спрямований на творчу меншість, будучи в такий спосіб сполучною ланкою між активними і пасивними його членами. Отже, для успішної відповіді на виклик необхідна наявність у суспільстві наступних факторів:
- у суспільстві повинні бути наявні люди, здатні зрозуміти виклик і дати на нього відповідь;
- більшість повинна бути готовою до прийняття даної відповіді. Іншими словами, вона повинна “дозріти” для відповіді.
95. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.
Духовне життя суспiльства - це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язанi з духовною сферою життєдiяльностi людей; сукупнiсть iдей, поглядiв, почуттiв, уявлень людей, процес їx виробництва, розповсюдження, перетворення суспiльних, iндивiдуальних iдей у внутрiшнiй cвіт людини. Духовне життя суспiльства охоплює світ iдеального (сукупнiсть iдей, поглядiв, гiпотез, теорiй) разом з його носiями - соцiальними суб'єктами - iндивiдами, народами, етносами. Основу духовного життя становить духовний світ людини - її духовнi цінності свiтогляднi орієнтації: Разом зтим, духовний світ окремої людини, iндивiдуальностi неможливий поза духовним життям суспiльства. Тому духовне житгя - це завжди дiалектична єднiсть iндивiдуальногo i суспiльного, яке функцiонує як iндивiдуально-суспiльне. вiдуально-суспiльне.