- •Зміст лекції та методика її викладання
- •Цивільний захист в Україні
- •Закони України з питань цивільного захисту
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (єдс цз)
- •Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій
- •Загальна характеристика небезпек
- •Надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та складові системи їх моніторингу
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.3.1. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади
- •2.3.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001
- •2.3.3. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями
- •2.4.1. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню
- •2.4.2. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій природного характеру, їх уражальні чинники та характер їхніх дій і проявів
- •3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки
- •3.1. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки
- •3.1.1. Основні положення нормативно-правових документів
- •3.1.2. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву
- •Нормативи
- •3.2. Декларування безпеки об’єкта підвищеної небезпеки
- •3.3.1. Виявлення аварій, що можуть виникнути внаслідок зовнішніх впливів
- •3.3.2. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації об’єктів господарювання
- •3.4. Основні етапи аналізу ймовірних надзвичайних ситуацій та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вхідних даних
- •3.4.1. Оцінка ризику виникнення ймовірної надзвичайної ситуації
- •3.4.2. Моделювання процесів розвитку аварій та прогнозування масштабів негативних наслідків ініційованих ними надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухами, пожежами, викидами небезпечних речовин
- •3.4.3. Способи виявлення потенційно небезпечних зон з ймовірними джерелами надзвичайних ситуацій
- •3.4.4.Зонування територій за степенем небезпеки
- •4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації нс, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів
- •4.1. Моніторинг за станом цивільного захисту адміністративно-теріторіальних одиниць та об’єктів господарювання
- •4.2. Мережа спостереження і лабораторного контролю
- •4.3. Збирання, опрацювання, передавання та збереження моніторингової інформації щодо надзвичайних ситуацій. Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій
- •Висновки
2.4.1. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню
Згідно з положеннями ДСТУ 4933: 2008:
«техногенна надзвичайна ситуація (ТНС) – це надзвичайна ситуація, спричинена уражальними чинниками джерела техногенної надзвичайної ситуації»;
«джерело техногенної НС - те, що спричинює небезпечну подію (тобто процеси виникнення і розвитку будь-якої аварії) на промисловому, сільськогосподарському чи транспортному об’єкті, унаслідок чого виникла (чи може виникнути) конкретна надзвичайна ситуація»;
«уражальний чинник джерела техногенної НС – це складник небезпечної події, що його характеризують фізичні, хімічні чи біологічні дії та прояви, які визначено чи виявлено відповідними параметрами».
Відповідно до вимог ДСТУ 7097: 2009 уражальні чинники (УЧ) джерел техногенних НС класифікують:
за походженням: УЧ прямої дії або первинні (безпосередньо спричинюють виникнення НС); УЧ побічної дії або вторинні (призводять до змін НПС);
за типом дії: УЧ фізичної дії; УЧ хімічної дії; УЧ біологічної дії;
за механізмом дії (і номенклатурою параметрів УЧ):
УЧ фізичної дії: повітряна ударна хвиля (тиск у фронті УХ, ГПа, тривалість фази стиснення, с, імпульс фази стиснення, кг·м/с, швидкість розповсюдження, м/с, радіус ураження, км); хвиля стиснення у ґрунті (швидкість поширення, м/с, максимальний тиск, ГПа, час дії, с, час нарощування тиску до максимального, с, радіус ураження, км); хвиля прориву гідротехнічних споруд (швидкість поширення, м/с, висота Хв.Пр, м, температура води, °C, час існування, с, площа ураження, км2); уламки та осколки (маса, т, швидкість розльоту, м/с, радіус ураження, км); забруднення крім радіоактивного (густина забруднення т/км2, маса забруднювальної речовини, т, швидкість переміщування хмари забрудненого повітря, км/год, площа забруднення км2); екстремальне нагрівання НПС (температура, °C); іонізувальне випромінювання (питома активність радіонуклідів у джерелі випромінювання Бк/кг, поверхнева густина енергії випромінювання, Дж/м2, потужність еквівалентної дози, Зв/с, площа ураження, км2); радіоактивне забруднення (поверхнева активність, Бк/м2, об’ємна активність, Бк/м3, швидкість переміщування хмари забрудненого РР повітря, км/год, площа забруднення, км2);
УЧ хімічної дії: токсична дія НХР (ГДК НХР, мг/м3, клас небезпеки НХР, час прихованого періоду дії, с); хімічне забруднення (стійкість НХР у НПС, хв, агрегатний стан НХР, розчинність НХР, мг/м3, маса, т, густина кг/м3, швидкість переміщування хмари, км/год, площа ураження, км2);
УЧ біологічної дії (при викидах препаратів та патологічних агентів): біологічне зараження (швидкість поширення, км/год, зараження людей збудниками, ос., зараження тварин, голів, зараження рослин, км2, час прихованого періоду, год (діб), площа зараження, км2).
У ДСТУ 4933: 2008 наведено таблицю «Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних надзвичайних ситуацій».
2.4.2. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій природного характеру, їх уражальні чинники та характер їхніх дій і проявів
Згідно з положеннями ДСТУ 3891 – 99, ДСТУ 3994: 2000 і ДСТУ 4934: 2008:
природна надзвичайна ситуація –це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене небезпечним природним явищем, що призвело (може призвести) до загибелі і/або ураження людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдати шкоди довкіллю:
джерело природної надзвичайної ситуації – це негативні процеси, що відбуваються при виникненні і розвитку небезпечних природних явищ, внаслідок чого може виникнути конкретна надзвичайна ситуація. Джерелами фізичного походження природних НС можуть стати небезпечні геологічні, метеорологічні, морські і прісноводні явища й такі, що зумовлені пожежами в природних екологічних системах;
уражальний чинник джерела фізичного походження природної НС - це складник небезпечної події природного походження (який характеризують: фізичні і хімічні дії та прояви), вплив якого на людей, матеріальні об’єкти і довкілля може призвести до виникнення природної НС.
Згідно з положеннями ДСТУ 4934: 2008 джерелами фізичного походження геологічних НС (20100) є негативні процеси землетрусів (20110), вивержень грязьових вулканів (20120), зсувів ґрунту (20130), обвалів і осипів (20140), осідань (провалів) земної поверхні (20150), карстових провалів (20160), характерними уражальними чинниками яких є сейсмічний, динамічний, гідродинамічний, електрофізичний, гравітаційний, оптичний, теплофізичний і хімічний.
Джерелами метеорологічних НС (20200) є негативні процеси сильного дощу (20211), великого граду (20212), дуже сильного снігопаду (20213), дуже сильного морозу (20221), дуже сильної спеки (20222), засухи (20223), заморозків (20224), сильного вітру (20231), сильних пилових бур (20232), сильного налипання снігу (20233), сильної ожеледі (20234), снігових заметів (20235), сходу снігових лавин (20236), сильної хуртовини (20237), сильного туману (20238), вітрогонів і вітроломів (20239), характерними уражальними чинниками яких є оптичний, гідродинамічний, гідростатичний, гравітаційний, аеродинамічний, динамічний, теплотехнічний.
Джерелами морських гідрологічних НС (20300) є негативні наслідки сильного (високого) хвилювання моря та на водосховищах (20310), високих або низьких рівнів моря (20320), раннього льодоставу або припаю (20330), загрозливого обледеніння суден (20340), характерними уражальними чинниками яких є гідродинамічний, гідростатичний, динамічний, гідрологічний.
Джерелами прісноводних гідрологічних НС (20400) є негативні наслідки високих рівнів води (водопілля, поводі) – (20410), маловіддя (20420), заторів (20430), селів (20440), низьких рівнів води (20450), раннього льодоставу та появи льоду на судноплавних водоймах і річках (20460), інтенсивного льодоходу (20470), підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення) – (20480), характерними уражальними чинниками яких є гідродинамічний, гідростатичний, гідрологічний, гідрохімічний, динамічний, фізичний.
Джерелами НС, спричинених пожежами в природних екологічних системах (20500) є негативні наслідки лісових пожеж (20510), пожеж степових і хлібних масивів (20520), пожеж на торфовищах (20530), характерними уражальними чинниками яких є теплофізичний, хімічний, оптичний, гравітаційний.
У Додатку 1 до ДСТУ 4934: 2008 наведено номенклатуру уражальних чинників кожного із зазначених вище джерел фізичного походження природних НС, а також характер їх дії та прояву. У Додатку 2 наведено «Перелік об’єктів, що зазнають уражального впливу джерел фізичного походження природних НС і показники уражального впливу джерел природних НС».
/Розповідь з демонстрацією матеріалів комплекту плакатів 3.1.1/