4.2. Мережа спостереження і лабораторного контролю

«З метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюються:

створення і підтримання у постійній готовності загальнодержавної та територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю;

організацію збирання, опрацювання та передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами» / ст. 8 Закону України «Про правові засади цивільного захисту»/.

Згідно з викладеним, до загальнодержавної і територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю включені існуючі сили і засоби «Державної системи моніторингу довкілля України (до складу якої входять підсистема медико-гігієнічного моніторингу, підсистема моніторингу водного басейну, підсистема моніторингу повітряного басейну, підсистема моніторингу геологічного середовища, підсистема моніторингу ґрунтів) зокрема:

сили і засоби санітарно-епідемічної служби та інших підрозділів МОЗ;

сили і засоби пунктів контролю (першої, другої, третьої, четвертої категорій) якості води;

сили і засоби стаціонарних, маршрутних, підфакельних постів спостереження і контролю за рівнем забруднення атмосферного повітря тощо.

4.3. Збирання, опрацювання, передавання та збереження моніторингової інформації щодо надзвичайних ситуацій. Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій

Згідно з положеннями Закону України «Про правові засади цивільного захисту» (від 24 червня 2004 р. № 1859 – IV) до основних завдань цивільного захисту, зокрема, належать:

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону «Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:

оперативне доведення до відома населення (органів управління ЄДС ЦЗ) інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення НС у тому числі через загальнодержавні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;

створення та організаційно-технічне поєднання діючих локальних систем оповіщення та інформування із спеціальними системами спостереження і контролю у зонах можливого ураження;

централізоване використання засобів зв’язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації про НС техногенного і природного характеру, що прогнозуються, або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них.

Для забезпечення ефективного виконання цих завдань на кожному з рівнів ЄДС ЦЗ передбачені спеціальні органи, сили і засоби яких здійснюють збирання, опрацювання, передавання та збереження моніторингової інформації про надзвичайні ситуації відповідного рівня, а також інформаційне забезпечення заходів ЦЗ з подолання цих НС та оперативного оповіщення населення, тобто системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення (СЗОтаІЗ). Зокрема, на державному рівні ЄДС ЦЗ створено Державну систему зв’язку та оповіщення (ДСЗтаО), а інформаційне забезпечення функціонування ЄДС ЦЗ здійснюється Центром управління в кризових ситуаціях (ЦУКС) МНС України з використанням сил і засобів Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС (УІАС НС) та її територіальних підсистем (створених у відповідності з Постановою КМУ від 16.12.1999 р. № 2303).

/Розповідь з демонстрацією матеріалів комплекту плакатів 3.1.1/