3.4.3. Способи виявлення потенційно небезпечних зон з ймовірними джерелами надзвичайних ситуацій

Одним з основних етапів описаного вище «Прогнозування масштабів наслідків аварій» є виявлення (тобто завчасне визначення і наочне відображення на Плані досліджуваного ОПН за допомогою тактичних знаків і пояснювальних написів) очікуваної оперативної обстановки (яку умовно поділяють на інженерну, пожежну, радіаційну, хімічну, бактеріологічну та інші).

Інженерна обстановка виникає навколо виділеного ПНО у разі реалізації на (у) ньому аварії, пов’язаної з будь-яким видом вибуху, і характеризується: повним, сильним, середнім чи слабким зруйнуванням будівель, споруд, устаткування, транспортних засобів та утворенням завалів; загибеллю і (або) ураженням людей (що отримують легкі, серйозні і тяжкі травми); значними матеріальними втратами і збитками, виникненням вторинних пожеж і викидів.

Сучасні способи виявлення інженерної обстановки передбачають виконання наступних операцій:

визначення та відображення назви первинного уражального чинника – УЧ (за допомогою пояснювального напису, наприклад, «повітряна ударна хвиля»);

визначання та відображення на Плані… місця розташування джерела цього УЧ (за допомогою тактичного знака «Епіцентр» - круг діаметром 5 мм синього кольору) та його основних характеристик (за допомогою пояснювального напису у вигляді дробу, наприклад, );

визначення (з використанням формул) і відображення на Плані… зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань (за допомогою тактичних знаків синього кольору у вигляді кіл з центрами у «Епіцентрі» і з радіусами R₅₀, R₃₀, R₂₀ і R₁₀ відповідно, де 50 кПа, 30 кПа, 20 кПа і 10 кПа – величини надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі);

визначення (з використанням довідкових таблиць) і відображення на Плані… (за допомогою тактичних знаків повного, сильного, середнього і слабкого зруйнування) можливого ступеня зруйнування матеріальних об’єктів (залежно від їх розташування у зонах зруйнувань та фізичної стійкості до впливу ПУХ).

Пожежна обстановка виникає навколо центра займання («ЦЗ») виділеного ПНО у разі реалізації на (у) ньому аварії, пов’язаної з будь-яким видом пожежі, і характеризується: знищенням і (або) пошкодженням вогнем будівель, споруд, устаткування, транспортних засобів тощо; загибеллю і (або) ураженням людей (отримують опіки I, II, III ступеню, отруєння «димовими газами», інші серйозні пошкодження здоров’я); значними матеріальними втратами і збитками, виникненням вторинних пожеж і викидів.

Сучасні способи виявлення пожежної обстановки передбачають виконання наступних операцій:

визначення і відображення місця розташування центра займання (за допомогою тактичного знака «ЦЗ» - круг діаметром 5 мм червоного кольору);

визначення та відображення назви первинних уражальних чинників – УЧ (за допомогою пояснювальних написів, наприклад, «теплове випромінювання» і «забруднення «димовими газами»);

визначення (з використанням розрахункових аналітичних співвідношень) і відображення на Плані… можливих форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння ймовірної пожежі (ФГРіПрР ЗГ_йм.пож), як джерела зазначених УЧ (за допомогою тактичного знака «ЗГ» червоного кольору і пояснювального напису у вигляді дробу, наприклад, ;

визначення (з використанням розрахункових аналітичних співвідношень) і відображення на Плані… можливих форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони окремих пожеж і зони суцільних пожеж (за допомогою тактичних знаків червоного кольору), і зони можливого ураження внаслідок задимлення (за допомогою тактичного знака синього кольору);

визначення (з використанням довідкових таблиць) та відображення на Плані…(за допомогою тактичних знаків червоного кольору) можливих місць виникнення вторинних пожеж.

Радіаційна обстановка виникає навколо радіаційно небезпечного об’єкта у разі реалізації на (у) ньому аварії з викидом радіоактивних речовин (РР) і характеризується: довгостроковим радіоактивним забрудненням величезних територій; ураженням великої кількості населення, персоналу, ліквідаторів (які можуть отримати радіаційне ураження у вигляді гострої променевої хвороби різного ступеню); виведенням із господарського обігу значної кількості сільгоспугідь та об’єктів господарської діяльності; значними матеріальними втратами і збитками.

Сучасні способи виявлення радіаційної обстановки передбачають виконання наступних операцій:

визначення та відображення назви первинного уражального чинника (за допомогою пояснювального напису, наприклад, «радіоактивне забруднення»);

визначення та відображення на Плані… місця розташування джерела цього УЧ (за допомогою тактичного знака «Радіаційна аварія» синього кольору у вигляді кола діаметром 5 мм, на внутрішньому полі якого зображені дві орбіти електронів, що взаємно перетинаються) та його основних характеристик (за допомогою пояснювального напису у вигляді дробу, наприклад, );

визначення та відображення на Плані… форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони радіаційної небезпеки (зони М), а також зон помірного (А), сильного (Б), небезпечного (В) і надзвичайно небезпечного (Г) радіоактивного забруднення. При цьому зовнішні межі вказаних зон рекомендується прогнозувати у вигляді еліпсів, вершини яких «збігаються» у центрі тактичного знака «Радіаційна аварія», а співпадаючі одна з іншою великі вісі цих еліпсів спрямовані у напрямку вітру. За даними щодо швидкості приземного вітру визначають ступінь вертикальної сталості атмосфери ( інверсія, ізотермія чи конвекція) і швидкість руху переднього фронту хмари повітря, забрудненого РР. На основі цих результатів і даних щодо відсотку викиду РР (з використанням табличних даних) визначають характерні для кожної з цих зон геометричні розміри великої осі (ВВ) і малої осі (МВ). На основі отриманих таким способом даних «будують» фрагменти вказаних еліпсів і відображають на Плані… їх зовнішні межі зони М – червоним кольором, зони А – синім кольором, зони Б – зеленим кольором, зони В – коричневим кольором, зони Г – чорним кольором. За даними щодо розташування досліджуваного ОПН відносно цих зон і з урахуванням відстані до аварійної АЕС визначають величину потужності дози радіації на його території – P₁, рад/год.

Хімічна обстановка виникає навколо хімічно небезпечного об’єкта у разі реалізації на (у) ньому аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) і характеризується: довгостроковим хімічним забрудненням значних територій; ураженням великої кількості населення, персоналу, ліквідаторів (які можуть зазнати ураження внаслідок впливу отруйних речовин нервово-паралітичної, задушливої, загальноотруйної, шкірно-виразкової дії та ін.); виведенням із господарського обігу сільгоспугідь та об’єктів господарської діяльності; отруєнням продуктів харчування, продовольчої сировини, джерел водопостачання тощо; значними матеріальними втратами і збитками.

Сучасні способи виявлення хімічної обстановки передбачають виконання наступних операцій:

визначення та відображення назви первинного уражального чинника (за допомогою пояснювального напису, наприклад, «хімічне забруднення»);

визначення та відображення на Плані.. місця розташування джерела цього УЧ (за допомогою тактичного знака «Хімічна аварія» у вигляді кола діаметром 5 мм синього кольору, на внутрішньому полі якого зображені паралельні прямі, які взаємно перетинаються, жовтого кольору) та його основних характеристик (за допомогою пояснювального напису у вигляді дробу, наприклад, );

визначення та відображення на Плані форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони можливого «хімічного забруднення» (ЗМХЗ). При цьому ЗМХЗ рекомендується прогнозувати у вигляді сектора круга з вершиною, яка збігається з місцем розташування тактичного знака «хімічна аварія», і віссю симетрії, яка збігається з напрямком вітру. Величина кута при вершині цього сектора залежить від швидкості вітру (V_в, м/с), а глибина (Г, км) сектора залежить від виду НХР, його маси (m_НХР, т), швидкості вітру (V_в, м/с) і виду вертикальної сталості атмосфери (інверсія, ізотермія та конвекція). Офіційно діюча методика визначення можливої величини Г, км, передбачає:

визначення (з використанням розрахункових аналітичних співвідношень за табличними значеннями відповідних коефіцієнтів) можливих величин еквівалентних мас викинутої НХР у складі первинної (Q_е1, т) і вторинної (Q_е2, т) хмар забрудненого повітря;

визначення (із застосуванням даних таблиці) можливих величин глибини розповсюдження первинної (Г₁, км) і вторинної (Г₂, км) хмар забрудненого НХР повітря;

визначення (із застосуванням розрахункового аналітичного співвідношення) можливої глибини (Г, км) ЗМХЗ.

Визначені таким способом форму, геометричні розміри і просторове розташування зони можливого хімічного забруднення відображають на Плані… за допомогою тактичного знака «ЗМХЗ» у вигляді описаного вище сектора, зовнішні межі якого виконують синім кольором, а внутрішнє поле заштриховують нахиленими паралельними прямими жовтого кольору.

Отже, на п’ятому етапі дослідження конкретного ОПН здійснюється ідентифікація зон можливого ураження кожної з ймовірних для нього НС шляхом визначення і наочного відображення на Плані… їх можливих форми, геометричних розмірів і просторового розташування.