Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц¦я 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
282.62 Кб
Скачать

2.3.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001

(за станом на лютий 2008р)

Державний класифікатор надзвичайних ситуацій (ДКНС) є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні. ДНКС призначений для ведення державної статистики і організації взаємодії міністерств і відомств при вирішення питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями.

Об’єктами класифікації у ДКНС є НС, які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території «спричинені аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели до загибелі людей та значних матеріальних втрат». Ознакою НС є наявність або загроза загибелі (і/або ураження) людей та тварин, значне погіршення умов їх життєдіяльності, заподіяння великих економічних збитків, істотне погіршення стану НПС. ДКНС включає перелік всіх НС, зазначених у відповідних законодавчих і нормативно-правових актах, як НС техногенного характеру, НС природного характеру, НС соціально-політичного характеру і НС воєнного характеру.

За формою викладу ДКНС складається з блоку ідентифікації і блоку назв класифікаційних угруповань. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівнями (клас –х– символізує характер НС, підклас –хх– символізує вид небезпечних подій, група –хх– символізує конкретні різновиди зазначеного конкретного виду небезпечних подій), а тому позначається цифровим кодом довжиною у п’ять розрядів: Х ХХ ХХ.

Слід відзначити, що наведені у ДК 019-2001 блоки ідентифікації (тобто номери кодів сфери виникнення) і блоки назв класифікаційних угруповань дещо відрізняються від тих, що відображені у додатку 2 до «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій» 1998 року. Вказані відмінності поясняються періодичним удосконаленням ДК 019, черговий етап якого здійснюється у 2011 році.

2.3.3. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями

Згідно з положеннями нормативно-правового документа «Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями»:

вказана класифікація здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з НС та ліквідацією їх наслідків;

залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як НС державного, НС регіонального, НС місцевого або НС об’єктового рівня;

для визначення рівня конкретної НС встановлюються такі критерії:

1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків цієї НС;

2) кількість людей, які загинули чи постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок зазначеної НС;

3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

До державного рівня відносять конкретну НС: що поширилася (може поширитися) на територію інших держав; яка поширилася (може поширитися) на територію двох і більше регіонів України та для ліквідації якої обсяги необхідних фінансових, матеріальних і технічних ресурсів перевищують власні можливості цих регіонів (але не менше 1% видатків місцевих бюджетів); внаслідок якої загинуло понад 10 осіб або постраждало понад 300 осіб або порушено нормальні умови життєдіяльності більш ніж на 3 доби понад 50000 осіб; внаслідок якої загинуло 5 осіб або постраждало понад 100 осіб чи порушено умови життєдіяльності понад 10000 осіб, а збитки перевищують 25000 МЗП; збитки від якої перевищили 150000 МЗП; яка в інших випадках, передбачених законодавством, за своїми ознаками визначається як НС державного рівня.

До регіонального рівня відносять конкретну НС: що поширилася (може поширитися) на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) та для ліквідації якої обсяги необхідних фінансових, матеріальних і технічних ресурсів перевищують власні можливості цих районів (але не менше 1% обсягу видатків місцевих бюджетів); яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб, або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1000 до 10000 осіб на тривалий час (більш ніж на 3 доби), а збитки перевищили 5000 МЗП; збитки від якої перевищили 15000 МЗП.

До місцевого рівня відносять конкретну НС: яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об’єкта (ПНО), загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам і інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні фінансові, матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості ПНО; внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 500 МЗП; збитки від якої перевищили 2000 МЗП.

До об’єктового рівня відносять конкретну НС, внаслідок якої постраждало до 20 осіб або збитки становлять від 500 до 2000 МЗП.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень описаних вище критеріїв. Остаточне рішення щодо рівня НС з подальшим відображенням її у даних статистики приймають спеціалісти МНС. Таке рішення вважається підставою для здійснення інших заходів реагування на НС.

2.4. Найменування та визначення основних показників джерел природних надзвичайних ситуацій та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників техногенних надзвичайних ситуацій

Основними з нормативно-правових документів, які обґрунтовують організацію і функціонування підсистеми ідентифікації джерела досліджуваної НС, номенклатури та параметрів її уражальних чинників, є:

ДСТУ 3891 – 99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 4933: 2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 7097: 2009. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація і номенклатура параметрів уражальних чинників;

ДСТУ 3994: 2000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Терміни та визначення;

ДСТУ 4934: 2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]