- •Зміст лекції та методика її викладання
- •Цивільний захист в Україні
- •Закони України з питань цивільного захисту
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (єдс цз)
- •Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій
- •Загальна характеристика небезпек
- •Надзвичайні ситуації, причини їх виникнення та складові системи їх моніторингу
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.3.1. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади
- •2.3.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій дк 019-2001
- •2.3.3. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями
- •2.4.1. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню
- •2.4.2. Основні показники джерел надзвичайних ситуацій природного характеру, їх уражальні чинники та характер їхніх дій і проявів
- •3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки
- •3.1. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки
- •3.1.1. Основні положення нормативно-правових документів
- •3.1.2. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву
- •Нормативи
- •3.2. Декларування безпеки об’єкта підвищеної небезпеки
- •3.3.1. Виявлення аварій, що можуть виникнути внаслідок зовнішніх впливів
- •3.3.2. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації об’єктів господарювання
- •3.4. Основні етапи аналізу ймовірних надзвичайних ситуацій та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вхідних даних
- •3.4.1. Оцінка ризику виникнення ймовірної надзвичайної ситуації
- •3.4.2. Моделювання процесів розвитку аварій та прогнозування масштабів негативних наслідків ініційованих ними надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухами, пожежами, викидами небезпечних речовин
- •3.4.3. Способи виявлення потенційно небезпечних зон з ймовірними джерелами надзвичайних ситуацій
- •3.4.4.Зонування територій за степенем небезпеки
- •4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації нс, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів
- •4.1. Моніторинг за станом цивільного захисту адміністративно-теріторіальних одиниць та об’єктів господарювання
- •4.2. Мережа спостереження і лабораторного контролю
- •4.3. Збирання, опрацювання, передавання та збереження моніторингової інформації щодо надзвичайних ситуацій. Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій
- •Висновки
4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації нс, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів
4.1. Моніторинг за станом цивільного захисту адміністративно-теріторіальних одиниць та об’єктів господарювання
Основні положення щодо організації та функціонування «Підсистеми моніторингу і державного контролю за станом цивільного захисту АТО і ОГ» викладені у нормативному документі «Тимчасова інструкція про порядок проведення перевірки, оцінки стану цивільної оборони та готовності до дій під час надзвичайних ситуацій адміністративно-територіальних одиниць, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій», яка затверджена наказом МНС від 20 червня 1997 р. № 147.
Згідно з цим нормативним документом «Головною метою перевірки стану цивільної оборони є визначення рівня організаційної і практичної роботи адміністративно-територіальних одиниць, міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій щодо підготовки керівного складу, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження, запровадження заходів по зменшенню збитків і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха, створення систем аналізу і прогнозування, готовності до захисту населення і територій, організації та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження, оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, організації його життєзабезпечення та навчання вмінню діяти у цих ситуаціях.
Основними напрямками перевірки та оцінки є:
стан роботи органів управління по плануванню заходів цивільного захисту (ЦЗ) та запобіганню виникненню НС техногенного характеру, забезпеченню зменшення збитків і втрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж;
стан готовності системи оповіщення керівного складу, робітників і службовців, населення про загрозу і про виникнення НС у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
стан захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і від застосування засобів ураження;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
стан систем аналізу і прогнозування, органів спостереження і контролю за радіаційним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх у готовності для сталого функціонування у НС мирного і воєнного часу;
готовність до організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
підготовка і перепідготовка керівного складу ЦЗ і органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби особистого захисту і діяти у НС.
У «Тимчасовій інструкції…» чітко сформульовані критерії оцінки стану кожного із зазначених напрямків перевірки.
Під час проведення комплексної перевірки може проводитися перевірка стану фінансових і матеріальних ресурсів для забезпечення заходів ЦЗ, а також стану обліку і звітності щодо використання цих фінансових і матеріальних ресурсів (ФіМР) на проведення заходів з попередження і ліквідування НС. При цьому фінансові ресурси створюються за рахунок державного (резервний фонд КМУ) і місцевих бюджетів у обсязі не менше 1% їх видаткових частин. Матеріальні ресурси створюються згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 р. № 308, якою затверджено нормативно-правовий документ «Порядок створення і використання матеріальних резервів для попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків».
Згідно з положеннями цього документа матеріальними резервами є будівельні матеріали, паливо, медикаменти, продовольчі товари, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення невідкладних робіт і заходів, спрямованих на попередження і ліквідацію НС техногенного і природного характеру та їх наслідків. Матеріальні резерви створюються:
Кабінетом Міністрів України – державний (стратегічний) резерв для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків НС і надання термінової допомоги постраждалим;
МНС – оперативний резерв – для оперативного реагування на НС і надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;
спеціально визначені міністерства і держкомітети – відомчий резерв - для запобігання виникненню НС техногенного і природного характеру та ліквідації їх наслідків;
РМ АРК, обласними, Київською і Севастопольською міськими і районними держадміністраціями, виконкомами міст обласного значення – регіональні і місцеві резерви – для попередження і ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру та надання термінової допомоги постраждалому населенню;
об'єктами господарювання (ОГ), у складі яких є об’єкт підвищеної небезпеки (ОПН) – об’єктовий запас – для попередження і ліквідації НС техногенного і природного характеру, їх наслідків та проведення невідкладних відновлювальних робіт.
Вказані резерви (запаси) створюються з урахуванням максимальної прогнозованої НС характерної для конкретної АТО чи ОГ.