- •2. Розрахунок і констроювання збірної попередньонапруженої залізобетонної плити перекриття.
- •2.1. Обчислення навантажень.
- •2.2. Статичний розрахунок.
- •2.3. Розрахунок плити за і групою граничних станів.
- •2.3.1. Розрахунок поздовжної робочої арматури в нормальному перерізі на дію згинального моменту.
- •2.3.2. Розрахунок втрат попереднього напруження арматури класу а600с і параметрів обтиснення бетону.
- •2.3.3 Статичний розрахунок полички плити.
- •2.3.4 Розрахунок і констроювання арматури полички.
- •2.4. Розрахунок плити за іі групою граничних станів.
- •2.4.1. Розрахунок утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок утворення тріщин, похилих до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок ширини розкриття нормальних тріщин.
- •2.4.2. Розрахунок прогинів плити.
- •3. Розрахунок і констроювання збірного нерозрізного ригеля з звичайного з/б.
- •3.1. Наближений статичний розрахунок нерозрізного ригеля.
- •3.1.1. Обчислення навантажень і визначення розрахункових прольотів.
- •3.1.2. Побудова огинаючих епюр згинальних моментів та поперечних сил.
- •3.2. Розрахунок прольотноїі надпрольотної арматури на дію згинальючих моментів в нормальних перерізах першого і другого прольотів.
- •3.3. Розрахунок поперечної арматури ригеля на дію поперечних сил в похилих перерізах 1-го і 2-го прольотів.
- •3.4. Розрахунок параметрів і побудова епюри матеріалів ригеля.
- •3.5. Розрахунок стику ригеля з колоною.
- •4. Розрахунок і констроювання збірної колони каркасу в’язевої системи.
- •4.1. Обчислення навантажень на колону першого поверху.
- •4.2. Розрахунок поздовжньої робочої арматури колони.
- •4.4. Розрахунок консолі колони.
- •4.5. Розрахунок стику колон.
- •5. Розрахунок і констроювання центрально навантаженого фундаменту під колону.
- •5.1. Обчислення навантажень і зусиль.
- •5.2. Визначення розмірів плитної частини фундаменту.
- •5.3. Розрахунок фундаменту на продавлювання.
- •5.4. Розрахунок арматури плитної частини фундаменту.
- •6. Розрахунок цегляного простінка несучої стіни першого поверху.
3.3. Розрахунок поперечної арматури ригеля на дію поперечних сил в похилих перерізах 1-го і 2-го прольотів.
На крайній опорі QA = 294,94 кН.
Оскільки в каркасі ригеля є поперечні стержні 28 мм, тоді мінімальний діаметр поперечних стержнів при односторонньому зварюванні має бути не менше 8 мм.
Визначаємо проекцію розрахункового похилого перерізу с на поздовжню вісь:
В розрахунковому похилому перерізі:
Звідси
що більше за 2h0 = 2 · 65 = 130 см, приймаємо с= 2h0 =130 см.
Визначаємо:
Приймаємо поперечні стержні діаметром d=10 мм класу А200, Asw = 0,785 см2, Rsw = 175 МПа. Відношення = = > , тому коефіцієнт γs2 не вводиться. Число каркасів в перерізі – два, тому Asw = 2· 0,785 = 1,7 см2.
Крок поперечних стержнів:
По конструктивним вимогам при h>450 мм
Приймаємо на приопорних ділянках довжиною = 157,5 см – S = 20 см – кратно 5, а в середній частині прольоту ригеля допустимо S ≤ = = 52,5 см, приймаємо S = 40 см.
На першій проміжній опорі зліва QВ = 442,4 кН.
Оскільки в каркасі ригеля є поперечні стержні 28 мм, тоді мінімальний діаметр поперечних стержнів при односторонньому зварюванні має бути не менше 8 мм.
Визначаємо проекцію розрахункового похилого перерізу с на поздовжню вісь:
В розрахунковому похилому перерізі:
Звідси
що менше за 2h0 = 2 · 65 = 130 см, приймаємо с=100 см – кратно 5.
Визначаємо:
Приймаємо поперечні стержні діаметром d=10 мм класу А200, Asw = 0,785 см2, Rsw = 175 МПа. Відношення = = > , тому коефіцієнт γs2 не вводиться. Число каркасів в перерізі – два, тому Asw = 2· 0,785 = 1,57 см2.
Крок поперечних стержнів:
По конструктивним вимогам при h>450 мм
Приймаємо на приопорних ділянках довжиною = 157,5 см – S = 10 см – кратно 5, а в середній частині прольоту ригеля допустимо S ≤ = = 52,5 см, приймаємо S = 40 см.
3.4. Розрахунок параметрів і побудова епюри матеріалів ригеля.
І проліт
Розглянемо арматуру в прольоті:
Місце теоретичного обриву на відстані 1,17 м від опори А. В цьому місці:
Q=QА – (g + v)1,17= 294,94 – 122,89·1,17 = 151,16 кН.
Поперечні стержні 10А200 в місці обриву арматури 2 25А400 з кроком S = 20 см:
Довжина анкерування:
Тому
Місце теоретичного обриву на відстані 2,01 м від опори В. В цьому місці:
Q=QBl – (g + v)1,92= 442,4 – 122,89·2,01 = 195,39 кН.
Поперечні стержні 10А200 в місці обриву арматури 2 25А400 з кроком S = 40 см, тому в цій зоні стержні ставимо з кроком S = 10 см :
Довжина анкерування:
Тому
Розглянемо арматуру на опорі В з ліва.
На опорі 3 25А400 Аs= 14,73 см2:
В місці теоретичного обриву арматура класу 2 10А400 Аs= 1,57 см2:
Місце теоретичного обриву на відстані 1,54 м від опори В зліва. В цьому місці:
Q=QBl – (g + v)1,54= 442,4 – 122,89·1,54 = 253,15 кН.
Поперечні стержні 10А200 в місці обриву арматури 3 25А400 з кроком S = 10 см:
Довжина анкерування:
Тому
ІI проліт
Місце теоретичного обриву на відстані 1,59 м від опори В праворуч. В цьому місці:
Q=QBr – (g + v)1,59= 362,53 – 122,89·1,59 = 167,61 кН.
Поперечні стержні 10А200 в місці обриву арматури 2 20А400 з кроком S = 10 см:
Довжина анкерування:
Тому
Розглянемо арматуру на опорі В з права.
На опорі 3 25А400 Аs2= 14,73 см2:
В місці теоретичного обриву арматура класу 2 20А400 Аs1= 6,26 см2:
Місце теоретичного обриву на відстані 1,07 м від опори В з права. В цьому місці:
Q=QBr – (g + v)1,07= 362,53 – 122,89·1,07 = 231,04 кН.
Поперечні стержні 10А200 в місці обриву арматури 3 25А400 з кроком S = 10 см:
Довжина анкерування:
Тому
Уточнюємо довжину зони анкерування, враховуючи що чтержні в зоні теоретичного обриву зварюються в стик:
Тому