Вінницька область

розділ 1. Географічне положення Вінницької області

Площа області становить 26,5 тисячі квадратних кілометрів або 4,4 відсотка території України. Вона розташована в центральній частині Правобережної України і межує із 7-ма областями. На південному сході Вінниччини по річці Дністер на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

Область розміщена на Волино-Подільській височині. Клімат тут помірно-континентальний, відносно м'яка зима, тепле вологе літо. Основними ріками та водоймами є Південний Буг, Дністер, водосховище Ладижинської теплоелектростанції.

Вінниччина володіє значними запасами корисних і рідкісних копалин. Найбільша група включає неметалеві мінерали, в основному натуральні будівельні матеріали біля 800 найменувань, велика кількість яких ще не вивчена. Серед них каолінові родовища займають першу позицію.

На території Мурованокуриловецького району виявлені значні резерви флюориту. Це родовище унікальне в Україні, воно здатне повністю забезпечити потреби нашої країни та іноземних компаній. Однак, поки що, через нестачу фінансування не використовується.

В області знаходиться єдине в Європі родовище гранату. Цей мінерал використовується лише підприємствами Запоріжжя та Кривого Рогу. В десяти видах мінералів знайдений напівдорогоцінний камінь - опал. На території Вінницької області залягає 17 видів мінеральних копалин, великі запаси вапняку, граніту, піску та інших мінералів.

Корисні копалини

Вінницька область багата нерудними корисними копалинами. Господарське значення мають родовища каолінів і будівельного каменя. Найбільші з них — Глуховецьке родовище каоліну, Турбівське родовище каоліну, Великогадомінецьке родовище каоліну. На території області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсів, піщанників, найбільші з них, - Витавське, Гніванське, Стрижавське, Жежельовське. Є також родовище фосфоритів (Жванське), крейди, гіпсу, глин, піску.

Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення.

На території області відкриті джерела мінеральних вод — в Хмільнику (радонові води), с.Житники, поблизу м.Козятин і в с.Липовці. Таким чином, мінерально-сировинні ресурси Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.

Розділ 2. Аналіз демографічної ситуації Вінницької області

Кількість наявного населення області станом на 1.01.2011р. становила 1641,2 тис. осіб, що складало 3,6% від загальної кількості населення України. За кількістю населення серед регіонів України область займає 11 місце.

У міських поселеннях проживало 814,1 тис. осіб або 49,6% від загальної кількості населення області, в сільській місцевості – 827,1 тис. осіб або 50,4%.

Станом на 1 січня 2011 року в області на 1 кв. км проживало 62 особи (Україна - 76 осіб). Вінницька область одна із шести областей України, де питома вага чисельності сільського населення більша за міську.

Перевага чисельності сільського населення над кількістю міського спостерігається у всіх районах області крім Тиврівського району, де кількість міського населення на 2,3 тис. осіб перевищує сільське.

За кількістю населення області найбільшими є Вінницький (76,6 тис. осіб) та Бершадський (62,9 тис. осіб), найменшими – Піщанський (22,1 тис. осіб), Чечельницький (22,9 тис. осіб), Оратівський (23,0 тис. осіб) райони.

Основним фактором зменшення чисельності населення у 2010 році, як і в попередні роки, було його природне скорочення як результат перевищення кількості померлих над кількістю народжених. В 2010 році у загальному скороченні населення частка природного скорочення населення склала 95,9% (9020 осіб).

Найбільше природне скорочення зареєстровано в Чернівецькому районі – 14,0 осіб на 1000 жителів, найменше по Могилів-Подільської міській раді – 0,5‰.У обласному центрі м. Вінниця спостерігався найвищий природний приріст – 1,7 осіб у розрахунку на 1000 жителів.

У 2010 році в області народилося 17508 дітей або 10,6 на 1000 жителів (по Україні 10,8‰), що на 3,0% менше ніж у 2009 році (18053 дітей). Коефіцієнт народжуваності у міських поселеннях на 0,7в.п. вищий ніж у сільській місцевості, відповідно 11,0 народжених на 1000 жителів проти 10,3‰. Найвищий серед регіонів області рівень цього показника у 2010 році спостерігався у м.Жмеринка (13,2‰), а найнижчий – у Могилів-Подільському районі (8,2‰).

Смертність є невід’ємною частиною і завершенням процесу природного руху населення. У 2010 році в області померло 26528 осіб, що на 1,3% менше ніж у 2009 році. Загальний коефіцієнт смертності становив 16,1 померлих на 1000 жителів. Найвищий рівень смертності зареєстровано у Чечельницькому районі (22,6‰), а найнижчий у м.Вінниця (9,2‰).

В 2010 році збільшився на 0,1в.п. коефіцієнт дитячої смертності з 8,3 померлих дітей у розрахунку на 1000 народжених в 2009 році до 8,4 у 2010 році.

На формування загальної чисельності населення мають вплив і міграційні процеси, які відбувалися в області. У 2010 році в область прибуло 30682 особи, вибуло 31069 осіб, внаслідок чого зареєстровано міграційне скорочення населення 387 осіб або 0,2 осіб на 1000 жителів.

Загальне міграційне скорочення в цілому по області складалось з позитивного міграційного приросту в міських поселеннях – 285 осіб (0,4 осіб на 1000 жителів) та від’ємного у сільській місцевості – 672 осіб (0,8‰).

Від’ємне міграційне скорочення населення у 2010 році було зареєстровано у 17 районах та 4 містах обласного значення. Найбільший коефіцієнт міграційного скорочення населення зареєстровано в Мурованокуриловецькому районі – 4,8 осіб у розрахунку на 1000 жителів. Водночас в 10 районах та 2 містах обласного значення зареєстровано міграційний приріст населення, найвищий коефіцієнт міграційного приросту населення у Вінницькому районі – 7,3 особи у розрахунку на 1000 жителів.