Г Гармонія Гармонія — давньогрецька богиня.

Гармонія (грец. Αρμονία — згода, лад) — дочка Ареса й Афродіти.

На весіллі Гармонії з Кадмом були присутні всі боги, які подарували нареченій намисто роботи Гефеста. Це намисто згодом набуло властивості приносити нещастя власникові: відіграло фатальну роль у поході сімох проти Фів, спричинило загибель Алкмеона. Міф розвиває думку про те, що скарби, добуті на війні або шляхом грабунку, не можуть дати людині щастя.

Гармо́нія (грец. αρμονία — зв'язок, порядок; лад; злагодженість, відповідність, стрункість). Термін «гармонія» в музиці включає ряд значень:

приємна для слуху злагодженість звуків, милозвучність (естетичне поняття, нім. Harmonie);

Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя (муз.-теоретичне поняття).

наукова і навчальна дисципліна (нім. Harmonielehre).

Гайдáмаки — (від тур. haydamak - розбійник) — народні повстанці на Правобережній Україні, що залишалася до кінця 18 століття під владою Речі Посполитої. Гайдамацький рух - це національно-визвольний рух прoти польського гніту на правобережній Україні на прикінці 18-го на початку 19-го ст, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.

Гімна́зія (від грец. γυμνάζω «вправляюсь у гімнастиці») — навчальний заклад середньої освіти.

Гедонізм — філософський напрям етики, який вважає радість від фізичного задоволення вищим благом і умовою щастя у житті. Поняття гедонізму (у визначенні Епікура) використовується для опису матеріально орієнтованого, корисливого погляду на життя.

Генеалóгія (грец. γενεαλογία — родовід) — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає: 1) історію родів; 2) походження якоїсь людини. Генеалогія пов'язана з такими суміжними науками, як геральдика, дипломатика, євгеніка, історія та інші.

Герб (пол. herb від нім. Erbe — спадщина) — емблема, усталений відповідно дозаконів геральдики відмітний символічний знак (зображення) що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі, тощо.

Герб зображають на прапорах, хоругвах, монетах, печатках, документах, тощо.

Вивченням гербів і їх історії займається геральдика. Усний або письмовий опис герба називають блазоном.

Гі́мн (грец. hýmnos — похвальна пісня) — урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, вживається здебільшого як символ держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо).

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов’янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ в 862-863 році для запису священних біблійних текстів слов’янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.

Го́тика ( з італ. gotico, були такі німецького походження племені готів). Готичний стиль — це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між серединою 12 і 16 століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».

Гравю́ра (фр. gravure від graver — вирізати, створювати рельєф) — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відтиск з друкарської форми вважається авторським твором.

Графіка (нім. Graphik, грец. graphikos «написаний») — напрямок у мистецтві. Графічний — виконаний у стилі графіки.

Різновид образотворчого мистецтва, що зумовлюється специфічними засобами зображення: лініями, штрихами, крапками і плямами на поверхні,основою якої, зазвичай, виступає білий папір. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму.

Графіті (також ґрафіті, походить від іт. grafficare – дряпати, дослівно «надряпані») - спершу так називали одну з технік настінного малярства. Пізніше цим словом скористалися археологи, використовуючи його як загальний термін на означення всіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинків (див., наприклад: Blume 1985, 137). Нині це поняття розширило свої межі, під графіті розуміють будь-які неофіційні публічні тексти, разом зі сучасними. Ба більше, саме сучасні привертають увагу вчених і журналістів, тому в свідомості людини нашого часу зі словом графіті асоціюється передусім добре відомий їй розпис будинків, прогонів на поверхах, ліфтів, вбиралень тощо.

Гр́ивна — вагова, грошово-вагова та грошово-рахункова одиниця Русі та інших слов’янських земель. В XII ст. гривна срібна = близько 204 г.

В Київській Русі з XI століття в оберті були київські гривні шестикутної форми, вагою бл. 140-160 г, що служили одиницею платежу та засобом накоплення до монголо-татарського нашестя. Найбільше значення в грошовому обороті на Русі мали новгородські гривні. Перехідною від київської до новгородської була чернігівська гривна (по формі близька до київської, а по вазі до новгородської гривні).

Гри́вня (₴, код — UAH) — національна валюта України. Відповідно доУказу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочена назва — грн. Емісійний інститут — Національний банк України.

Гу́слі (гу́сла) — старовинний щипковий музичний інструмент найбільш поширений у Росії. Є найбільш стародавнім російським струнним щипковим музичним інструментом, у якому струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Виконавець на гуслах називається гуслярем. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем. Існує три різновиди гуслів:

кри́лоподібні або дзвінчасті.шо́ломоподібні або Гуслі-псалтир.клаві́роподібні прямокутні на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гуслі, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.

Д

Дажбог, або Даждьбог — сонячне божество у східних слов'ян. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу.

Дажбог вважався родоначальником руського народу, у Слові о полку Ігоревім русичі звуться його внуками: «Погибашетъ жизнь Даждьбожа внука». В Іпатіївському списку зазначено: «Сонце цар, син Сварога, він же

Даждьбог».

Дажбог вважався подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його божеством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною.

Дайджест (преса) - короткий зміст інших публікацій

Хеш-сума , також звана дайджестом - в криптографії результат перетворення вхідного повідомлення довільної довжини в вихідну бітову рядок фіксованої довжини.

Декабри́сти — перші російські дворяни-революціонери, які 14 грудня 1825 року збройною силою прагнули встановити конституційний лад. Вони боролися за противагу царату та скасування кріпацтва.

Дискримінація — будь-яке розходження, виняток або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Положення про захист прав людини ґрунтується на принципі заперечення дискримінації. Дискримінація може бути визначена як будь-яка форма підпорядкування або негативного відношення до окремих осіб або груп, заснована на характеристиках, що не є прийнятними в умовах, у яких вони мають місце.

Дити́нець — центральна укріплена частина міста в Давній Русі. Здебільшого займав площу в кілька гектарів.

Діоцез (лат. dioecesis, грец. διοίκησις — адніністрація) з I століття до н. е. позначав міський округ в Стародавньому Римі. Пізніше, за часів принципату це частина провінції (єпархії).

Згодом після реформ Діоклетіана наприкінці III століття — Діоцез - це вже велика адміністративна одиниця, до складу якої входило кілька провінцій. Всі провінції були розподілені до 12 діоцезів. А до моменту поділу імперії на західну і східну у 395 році їх вже було 15. Керував діоцезом (і провінціями) - вікарій (лат. vicarius), підпорядкований після 312 року префекту преторія.

чСистема діоцезів проіснувала у Візантійській імперії до 630 року, коли було запроваджено поділ на феми.

Доґма́т (від грец. δογματίζω - постановляти, приймати) — основні положення, що їх слід сприймати як незаперечну істину за будь-яких обставин.

Доктрина (лат. doctrina) — вчення, наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний чи політичний принцип (наприклад, військова доктрина) або нормативна формула.

Домініканці (орден) — католицький чернечий орден.

Домініканці (домінікани, «брати проповідники»; лат. Ordo Praedicatorum) — католицький чернечий орден, заснований у 1215 в Тулузі (Франція) іспанським монахом (ченцем) св. Домініком (1170-1221).

Домініканці (народ) — латиноамериканський народ.

Духовність — абстрактний [1] іменник до слова духовний. Як і слово першооснова духовність пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом також слово часто має відтінки оціночної категорії та пов'язується з релігією. Чітко окресленого значення слово не має. Як термін слово духовність використовується в філософії, етиці, богослов'ї на означення різних понять [2] так чи інакше дотичних

внутрішнього світу людини.