2. Принципи конвергенції соціальної педагогіки і соціальної роботи

■

Соціальна робота і соціальна педагогіка в XX ст. не тіль­ки знаходять спільні лінії перетину, а й утворюють єдину понятійну і науково-практичну сферу. Виявляється, що со­ціальна робота має системні риси соціальної педагогіки. Найбільш чітко їх єдність простежується у розв'язанні проблем із соціалізації молоді, що підтверджує схильність названих галузей знань до конвергенції. Необхідно врахову­вати також, що соціальне виховання часто передбачає на­дання соціальної підтримки тим, хто її потребує.

Перші тенденції до зближення двох дисциплін окресли­лись у логіці педагогічної наукової рефлексії на початку XX ст. Це було пов'язано перш за все з тим, що зникло роман тичне уявлення про можливості засобами виховання досяг­нути гармонії в суспільних відносинах. У контексті соціаль­ної політики виховні можливості розглядаються як один із факторів у справі формування вільної особистості, яка здат­на до перетворень у суспільстві. Так, наприклад, П.Наторп стверджує, що «самоцінність особистості розвивається най-сильніше якраз у скромній відданості справі, саме суспіль­ній справі, що саме прагнення до звільнення особистості, індивідуальності має вести до соціальної роботи, яка вреш­ті-решт буде завжди роботою над соціальною освітою».

Прикладом інституту, що здійснював соціально-виховну функцію і функцію соціального помічника, є церква. Вона не тільки допомагає немічним, хворим, калікам, а й здійс­нює виховання парафіян у дусі християнського милосердя. Відомі церковні діячі (А. Шептицький, Я.А. Коменський, О.Духнович та ін.), маючи богословську освіту, водночас були і педагогами, і меценатами свого народу. А. Шептицький, зокрема, стільки вклав життєвої енергії та коштів у розви­ток лікувальної справи, освіти, мистецтва, науки, що його діяльність можна порівняти з цілою організацією із соціаль­ного захисту населення. Поряд з тим він плідно займався вихованням молоді. Відомі його листи до пастви, де Вели­кий митрополит закликав виробляти самостійність та інди­відуальність, формувати активне ставлення до життя, при­щеплювати риси християнського гуманізму, подавати при­клад втілення громадських чеснот.

Отже, в багатьох аспектах спостерігається тотожність со­ціальної роботи соціальній педагогіці, і принципи конверге­нції полягають у наступному:

1)  діяльність соціальних педагогів і працівників спрямо­ вана на розв'язок проблем, пов'язаних із соціальною деза­ даптацією і девіацією;

2)  потреби клієнтів мають однакові причини виникнен­ ня;

3)    соціальна робота і соціальна педагогіка - практичний механізм соціальної політики;

4)    існує спільність системних феноменів, на основі яких проходить конвергенція понятійних полів.

3. Предмет, завдання, джерела. Принципи побудови курсу

Історія соціальної педагогіки/соціальної роботи як на­вчальна дисципліна вивчає особливості виникнення і розви­тку соціального виховання, соціальної допомоги, їх систем і взаємозв'язків між ними від найдавніших часів і до сього­дення.

Предметом історії соціальної педагогіки/соціальної ро­боти є процес виникнення, становлення і розвитку основ­них соціально-педагогічних категорій (соціальне виховання, соціальна освіта, соціальна допомога, соціальна робота); соціально-педагогічних систем; концепцій і технологій соці­альної роботи, а також унікального досвіду соціально-виховної практики та практики соціальної допомоги.

Історичні знання соціального виховання, освіти та допо­моги базуються на принципах історизму, логічного взаємо­зв'язку та науковості (об'єктивності).

Принцип історизму ставить за мету виявити точно час і місце виникнення того чи іншого соціально-педагогічного явища, концепції чи системи. Реалізація принципу історизму призводить до виявлення новацій у соціально-педагогічному досвіді та досвіді підтримки нужденних у минулому і разом з тим дозволяє оцінити його з позицій сьогодення.

Принцип об'єктивності передбачає відображення істин­ності соціально-педагогічного розвитку та еволюції соціаль­ної допомоги.

Основні завдання курсу:

1. Визначення та висвітлення основних етапів виникнен­ ня, становлення та еволюції соціальної педагогіки і соціаль­ ної роботи від форм благодійництва і елементів соціально- педагогічних досліджень до професійного виду діяльності та окремої галузі знань.

2.      Здійснення періодизації історії соціальної педагогіки та соціальної роботи.

3.      Встановлення шляхів інтеграції соціальної педагогіки та соціальної роботи.

4.    Формування   критичного   ставлення   до   соціально- педагогічних надбань минулого. Обґрунтування найраціо- нальніших шляхів подальшого розвитку систем соціального виховання та соціального захисту населення в Україні.

5.       Аналіз розвитку громадської думки, ідеології стосовно соціальної допомоги і підтримки, що закладені в основу від­ повідних законодавчих актів кожної епохи.

6.       Виховання любові до професії соціального педагога та працівника. Формування рис, необхідних для майбутньої професії.

Джерельну базу історії соціальної педагогіки/соціальної роботи становлять:

пам'ятки давньої писемності, давні манускрипти, давні рукописи з питань виховання та допомоги тим, хто її потре­бує, архівні матеріали, твори видатних діячів, мемуарна лі­тература, закони, проекти, звіти, соціально-педагогічний фольклор, кіно-, фоно-, фотоматеріали тощо.

Запитання для контролю

1.   Що розуміють дослідники під соціальною роботою?

2.   Які системи соціальної роботи склались історично?

3.   У чому полягає мета соціальної роботи?

4. Що являє собою соціальна педагогіка?

5. Коли виникла соціальна педагогіка як окрема галузь знань?

6.   Що є предметом вивчення історії соціальної педагогіки/соціальної роботи як навчальної дисципліни?

7.   Які основні завдання навчального курсу?

8.   Що є джерельною базою історії соціальної педагогіки/соціальної ро­ боти?

Тестові завдання

Вкажіть варіанти правильних відповідей.

1. Які Ви знаєте види соціальної допомоги?

а)         постійна опіка;

б)        термінова опіка;

в) трудова допомога;

г)         соціокультурна анімація;

д)                                      лікувальна реабілітація. Відповідь доповніть.     «

2. Хто започаткував соціальну педагогіку як окрему галузь знань?

а)         Ф. В. А. Дістервег;

б)        П. Наторп;

в)        Й. Г. Песталоцці;

г)         С. Русова.

3. У чому полягають основні принципи тотожності соціальної педагогі-

ки/ соціальної роботи?

а)         діяльність соціальних педагогів і працівників спрямована на вирішен­ ня проблем, пов'язаних із соціальною дезадаптацією і девіацією;

б)        соціальна робота і соціальна педагогіка — практичний механізм соціа­ льної політики;

в)        соціальна педагогіка і соціальна робота сприяють зростанню науко­ во-технічного прогресу  завдяки попередженню соціальних конфлік­ тів;

г)         соціальна педагогіка і соціальна робота були започатковані одночасно і мають  однакові причини виникнення.

Відповідь доповніть.

4. На яких принципах базується історія соціальної педагогіки/соціальної

роботи?

а)         релігійності;

б)        історизму;

в) логічного взаємозв'язку;

г) науковості.

Тематика творчих робіт

1 ■ Соціальна робота як нова професія і наукова галузь знань. 2. Моделі соціальної роботи оперативного та превентивного характеру. З  Сучасні підходи до періодизації соціальної педагогіки та соціальної роботи.

 

 

 

 

 

Лекція 2