Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Казакова н.В., Кащук а.О. Дослідницько-діагностична практика

Методичні рекомендації

(спеціальність “Початкове навчання”,

освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”)

Хмельницький – 2008

УДК 371

Рекомендовано до друку рішенням засідання Вченої ради (протокол №10 від 26 листопада 2008 р.) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Рецензенти:

Галус О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії;

Ящук І.П., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Дослідницько-діагностична практика. Методичні рекомендації / Укл. Казакова Н.В., Кащук А.О. – Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2008. – 22 с.

У посібнику висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення дослідницько-діагностичної практики студентів на II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” зі спеціальності “Початкове навчання”.

Визначено перелік практичних умінь і навичок студентів та висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на дослідницько-діагностичній практиці.

Подано зразки оформлення звітної документації студентів з дослідницько-діагностичної практики.

©Н.В. Казакова, 2008

©А.О. Кащук, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………..….	4
1. Мета, завдання і зміст дослідницько-діагностичної практики ………..	6
2. Організація дослідницько-діагностичної практики ……………………	8
3. Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів …….	10
4. Звітна документація дослідницько-діагностичної практики …………	11
5. Програма вивчення досвіду роботи вчителя початкових класів ……..	13
СПИСОК ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….	21

ВСТУП

Основним напрямом реалізації державної освітньої політики України, визначеним у “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, є єдність освіти і науки. Виходячи з цього, одним з головних завдань сучасної школи стає організація науково-дослідної діяльності педагогів, оскільки дослідницька педагогічна діяльність є важливим засобом професійного зростання і самореалізації вчителів, розвитку їх творчого потенціалу; найважливішим шляхом підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітньому закладі, однією з форм співробітництва педагогів і учнів. Впровадження нових технологій навчання та виховання сприяє виникненню авторських шкіл, шкіл-лабораторій, науково-дослідницьких майданчиків, робота в яких вимагає від учителів початкової школи готовності до здійснення науково-дослідницької діяльності (проводити педагогічні спостереження, вести протоколи досліджень, аналізувати одержані дані, готувати звіти про результати досліджень, користуватися науково-популярною літературою, складати реферати, робити узагальнення).

Науково-дослідна робота у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії передбачає формування у студентів умінь аналізувати науково-педагогічну літературу, готувати реферативні повідомлення; вивчати практичний стан реалізації тієї чи іншої проблеми в межах школи; збирати експериментальний матеріал для успішного розв’язання науково-теоретичного і дослідницького пошуків у курсовій та дипломній роботах з психолого-педагогічних дисциплін.

На II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” перед вищим навчальним закладом ступеневої підготовки стоїть завдання реалізувати діагностичну функцію педагогічної практики. Сухомлинський В.О. говорив: «По самій своїй логіці, по філософській основі, по творчому характеру педагогічна праця неможлива без елементів дослідження... якщо ви хочете, щоб педагогічна праця приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалось в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу тропу дослідження... стає майстром педагогічної праці швидше той, хто почуває в собі дослідника». Для того, щоб педагог став дослідником, щоб забезпечити діагностичну функцію педагогічної практики, варто організувати у вищому навчальному закладі ступеневої підготовки дослідницько-діагностичну практику для студентів 5 курсу.

Педагогічній практиці ми відводимо головну роль, оскільки студенти заглиблюються в природні умови роботи навчального закладу. Формування у студентів дослідницьких умінь і навичок передбачає творче застосування засвоєних ними знань на практиці, вирішення конкретних педагогічних завдань. Виконання завдань дослідницького характеру на практиці спрямоване на оволодіння студентами вміннями і навичками формувати науково-практичну проблему, обґрунтувати її актуальність, визначити мету, завдання й шляхи її вивчення; збирати необхідну інформацію, застосувати комплекс методів науково-педагогічного дослідження; аналізувати отримані дані, порівняти їх з теоретичними положеннями, зробити висновки; письмово викласти та оформити результати дослідження.

У процесі педагогічної практики активізується процес професійного становлення і самовизначення майбутніх вчителів, залучення їх до творчого досвіду колег і інноваційного пошуку, відчувається потреба в педагогічних знаннях і вміннях.

У ході дослідницько-діагностичної практики ми пропонуємо студентам відвідати уроки і заняття вчителів, виділити позитивне і недоліки, а також те, що характерне лише для того чи іншого вчителя. Це, в свою чергу, формує в них уміння самостійно аналізувати уроки, розуміти причини успіху і недоліків в роботі вчителя за обраною технологією, ставити себе на його місце. Отже, формується професійна рефлексія.

Процес формування діагностичних умінь в ході педагогічної практики є необхідною умовою для розвитку індивідуальних можливостей і здібностей студентів, вдосконалення їх мотиваційної, розумової, емоційної сфер, для становлення індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи. В процесі формування діагностичних умінь формуються гуманні професійні мотиви вчителя, його професійні здібності, розвиваються специфічні мотиви; систематизуються специфічні теоретичні знання з педагогіки, психології, фахових методик. Таким чином, чітко продумана і організована система науково-дослідної роботи студентів в ході педагогічної практики дає можливість готувати майбутніх учителів початкової школи, здатних розвивати творчі здібності дитини в процесі її навчання і виховання, в системі різних типів шкіл.