II. Учитель - вихователь учнів

Методи вивчення: спостереження, бесіда з учителями й учнями, проведення олімпіад, анкети.

1. Роль учителя у формуванні основ наукового світогляду:

а) науковий й політичний кругозір учителя, його знання й переконання;

б) розуміння вчителем значення предмета й своєї ролі у всебічному розвитку особистості школяра;

в) використання матеріалу уроку для формування правильних наукових поглядів на природу, суспільство, процеси пізнання відповідно до життєвого досвіду та віку дітей;

г) використання матеріалу уроку, інших джерел для формування правильного ставлення до природи, людей, соціальних явищ;

д) прискорення у свідомості й поведінці учнів переконаності у можливостях людини пізнати й змінити навколишній світ.

2. Роль учителя у формуванні політичних, моральних, наукових та естетичних ідеалів школярів:

а) уявлення вчителя про зміст ідеалів учнів (молодших школярів, підлітків, старших школярів), шляхи їх формування;

б) використання навчального матеріалу для виховання ідеалів у школярів;

в) характер і зміст позаурочної, позакласної та індивідуальної роботи в формуванні політичних, інтелектуальних, моральних і естетичних ідеалів;

г) вплив особистості вчителя на визначення й розвиток ідеалів;

д) зміст проведеної виховної роботи з формування ідеалів учнів.

3. Пробудження інтересу до знань. Виховання звичок до систематичної розумової праці:

а) розуміння вчителем значення формування пізнавальних інтересів у загальному розвитку школярів. Пізнавальні інтереси вчителя;

б) форма та зміст уроку. Відповідність змісту й форми уроку як умова пробудження інтересу;

в) уміння створювати стан зацікавленості школярів. Прийоми і форми;

г) індивідуальна робота з учнями з метою пробудження інтересу до знань;

д) показ прийомів роботи й організація контролю щодо закріплення їх у системі розумових дій школярів;

е) показ зразків роботи на матеріалах класу;

ж) створення проблемних ситуацій на уроці;

з) новизна при поясненні теоретичного матеріалу;

й) постановка експерименту, організація роботи з класом;

к) пробудження в учнів потреби вчитися;

д) стійкість вимог, контроль.

4. Орієнтація вчителя у змістовності інтересів учнів:

а) уміння вчителя вивчати інтереси учнів;

б) уміння й готовність учителя відповідати на запитання учнів;

в) включення до змісту уроку фактів, відомостей, довідок, якими цікавляться учні.

5. Роль учителя в політичній просвіті учнів:

а) пробудження інтересу учнів до питань політичного життя особистим прикладом ;

б) зміст, організація і проведення політінформацій;

в) включення до матеріалу уроку фактів, зведень, відомостей політичного внутрішнього і міжнародного життя;

г) організація участі школярів у політосвітній роботі.

6. Виховання моральних переконань школярів:

а) розуміння вчителем значення моральної освіти й готовність до її реалізації на уроках і позакласних заняттях;

б) виховання в учнів моральних почуттів;

в) роль учителя в організації та нагромадженні морального досвіду учнів як основа стійкості їх переконань;

г) характер контролю з боку вчителя за моральною поведінкою школярів (вчинками, діями, звичками);

д) організація суспільно-корисної праці учнів та контроль у закріпленні моральних знань, понять, принципів;

е) виховання моральних звичок як основа моральних переконань.