Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 46

с орти рослин" [137] прямо зазначається на те, що роботодавець, який отримав від працівника-автора сорта повідомлення про створення сорту рослин, може подати заявку на сорт з метою отримання майнових прав інтелектуальної власності, а може прийняти рішення про збереження відомостей про сорт як конфіденційної інформації. Таке ж правило встановлено ч. 2 ст. 7 Закону "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" [93]. Немає правових перешкод для збереження як комерційної таємниці відомостей про винаходи, корисні моделі тощо.

Як комерційна таємниця може кваліфікуватись і інформація про технічні рішення, що не відповідають вимогам, які ставляться до об'єктів інтелектуальної власності.

8. Будь-який досвід організації виробництва і праці, що має комерційну цінність, може захищатись як комерційна таємниця.

9= Визначення таємниці як комерційної не означає, що суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційну таємницю можуть бути тільки особи, що здійснюють комерційну господарську діяльність, як вона розуміється в ст. 42-51 ГК [32]. Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (ст. 52-54 ГК) також можуть бути суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Юридичні особи, що фінансуються із бюджетів, в тому числі і державні органи, також можуть суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо вони проводять конкурси, тендери, прилюдні борги з метою укладення договорів у межах наданих їм повноважень. Фізичні особи, що не є суб'єктами господарювання, не можуть бути суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. їх право на інформацію захищається на підставі ст. 302, 306 ЦК.

10. Поняття комерційної таємниці не охоплює всієї інформації, яка ст. 60 Закону "Про банки і банківську діяльність" [120] становить банківську таємницю. Тому ст, 61 і 62 названого Закону встановлюють спеціальні правила щодо зобов'язання банків забезпечити збереження банківської таємниці та порядку її розкриття. Необхідність захисту банківської таємниці визначається у ст. 44 ГПК [20]

Стаття 505-506

підставою задоволення клопотання сторін про конфіденційний розгляд справи господарським судом.

Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:

  1. право на використання комерційної таємниці;

  2. виключне право дозволяти використання комерційної

таємниці;

  1. виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;

  2. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційнутаємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановленодоговором.

1. Ч. 1 ст. 506 ЦК визначає щодо комерційної таємницітой набір майнових прав інтелектуальної власності, якийвстановлюється стосовно більшості об'єктів інтелектуальної власності.

Суб'єкт права інтелектуальної власності вправі в будь-який спосіб, не порушуючи прав інших осіб, використовувати комерційну таємницю. Він може передати іншій особі для використання останньою цієї інформації в її діяльності, зберігаючи чи не зберігаючи при цьому права на використання комерційної інформації у власній діяльності.

2. Із ч. 2 ст. 506 ЦК слід зробити висновок про те, щоправо інтелектуальної власності на комерційну таємницювиникає за умови, що власник відповідної інформації визначив її як таку, що є комерційною таємницею. Склад іобсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону(ч. 1 ст. 36 ГК). Але спеціальні положення щодо цьогозаконами не встановлювались. За таких умов зазвичай такевизначення комерційної таємниці здійснюється наказом чирішенням виконавчого органу юридичної особи. Але немає

130

5*

131