Глава 52

р аїні [283] були внесені відповідні зміни, і Міністерство транспорту вирішило не надавати обов'язкової сили затвердженому ним тексту договору і назвало його зразковим. Його умови мають рекомендаційне значення, однак слід враховувати, що деякі з них повторюють положення названих Правил і навіть Статуту автомобільного транспорту [ 187] і в цій частині вони є обов'язковими (але невключення їх до конкретного договору означає, що діють відповідні норми Статуту і Правил).

Ціла низка зразків договорів затверджена як додатки до Порядку і умов організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом [286]:

1. Договір про спільну діяльність, пов'язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів (укладаєтьсяміж українськими та іноземними перевізниками). Він прямо названий зразком, тому обов'язкового юридичного значення цей Договір не має. Але за наявності в конкретномудоговорі умови про те, що відносини сторін регулюютьсязаконодавством України, Договір може використовуватисяпри тлумаченні умов конкретних договорів. При підготовціта укладенні договорів такого роду варто враховувати, щотекст Договору не повністю відповідає публічно-правовимвимогам до договорів про спільну діяльність (п. 7.7.7 ч. 7.7ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"[88]; Порядок ведення податкового обліку і складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи [285]), цивільно-правовим вимогам до такого роду договорів. Не враховує цей Договір і необхідність включення до договорівза участю іноземних юридичних осіб і громадян умови проправо, що підлягає застосуванню, та арбітражне застереження, що може істотно ускладнити вирішення спорів;

2. Договір про міжнародні нерегулярні та маятниковіавтомобільні перевезення пасажирів, що є рекомендацієюдля автотранспортних підприємств і замовників, які укладають такі договори, має таке ж юридичне значення, як іДоговір про спільну діяльність, що розглядався вище;

3. Договір про спільну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом (укладається

Стаття 630-631

між автотранспортним підприємством, що здійснює перевезення пасажирів, і суб'єктом підприємницької діяльності, що виконує функції автостанції) також служить лише зразком. Крім того, цей Договір також не відповідає публічно-правовим вимогам до договорів про спільну діяльність. Однак він легко приводиться у відповідність до законодавства, якщо йому дати назву "Договір про надання послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом". У конкретних договорах такого роду повинні бути більш докладно описані умови, що стосуються представництва, яке здійснює автостанція перед пасажирами від імені автотранспортного підприємства;

4) Зразковий договір оренди приміщень підприємствами, що надають послуги населенню і пасажирам (укладається між автостанцією (орендодавцем) та іншими підприємствами — зв'язку, торгівлі, громадського харчування та ін.) має той-же статус, що й вищеназвані нормативні договори.

Крім того, окремими актами щодо перевезення затверджені наступні зразки договорів: 1) Довгостроковий договір перевезення організованих груп дітей; 2) Договір разового ^v перевезення організованих груп дітей у формі замовлення; 3) Довгостроковий договір про перевезення туристів; 4) Договір разового перевезення туристів.

Стаття 631. Строкдоговору

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

1. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

2. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

4. Закінчення строку договору не звільняє сторони відвідповідальності за його порушення, яке мало місце під часдії договору.

1. Ч. 1 ст. 631 ЦК визначає поняття строку договору, але це визначення недостатньо враховує долю прав та обов'язків сторін багатьох видів цивільно-правових зобов'я-

684

685