- •Розширений конспект лекцій з курсу «Аудит»
- •Тема 1. Аудит у системі економічного контролю та його суть
- •1.1. Місце аудиту в системі економічного контролю
- •1.2. Суть аудиту, його мета і завдання
- •1.3. Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
- •1.4. Становлення і розвиток аудиту в Україні
- •5. Місце аудиту в системі економічного контролю.
- •Завдання аудиту
- •Тема 2. Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю
- •Класифікація аудиту
- •2.2. Відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Відмінні риси аудиту, ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи
- •2.3. Види аудиторських послуг
- •Основні відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Тема 3. Концепції, постулати та стандарти аудиту
- •3.2. Кодекс етики професійних бухгалтерів
- •3.3. Міжнародні стандарти аудиту та їх характеристика
- •Кодифікація і мета міжнародних стандартів аудиту та положень з міжнародної практики аудиту
- •Тема 4. Предмет і метод аудиту
- •Класифікація об'єктів аудиту
- •4.2. Метод аудиту
- •За стадіями процесу аудиту
- •4.3. Вибіркові прийоми аудиту
- •Класифікація видів аудиторської вибірки
- •Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю
- •Перелік об'єктів аудиту
- •Методи контролю об'єктів аудиторської перевірки фінансової звітності
- •Тема 5. Організація аудиту та його процесу
- •5.2. Організація функціонування аудиторських служб
- •5.3. Зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи
- •5.4. Інформаційне забезпечення процесу аудиту
- •Класифікація інформації, що використовується в аудиті
- •Тема 6. Внутрішній контроль
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •Характеристики системи внутрішнього контролю підприємства
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •Тема 7. Аудиторський ризик та методи його оцінки. Аудиторські докази
- •Порівняння термінології, що визначає елементи аудиторського ризику, в різних наукових джерелах
- •7.2. Поняття аудиторських доказів та їх види
- •7.3. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Тема 8. Планування аудиту та аудиторські процедури
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •Тема 13. Аудиторські висновки та звіти
- •13.1. Аудиторські звіти та їх склад
- •13.2. Види аудиторських висновків та їх характеристика
- •13.3. Зміст і структура аудиторського висновку
- •13.4. Аудиторські висновки спеціального призначення
- •13.5. Звіт аудитора перед замовником
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.3. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання
- •9.4. Додаткова підсумкова документація
- •Варіанти складання аудиторського висновку
- •Аудиту активів і пасивів підприємства
- •Перелік питань для складання заліку з курсу „Аудит”
Тема 5. Організація аудиту та його процесу
5.1. Організація аудиторської діяльності та статус аудитора
5.2. Організація функціонування аудиторських служб
5.3. Зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи
5.4. Інформаційне забезпечення процесу аудиту
5.1. Організація аудиторської діяльності та статус аудитора
Аудиторська діяльність охоплює організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Організацію аудиторської діяльності визначає Закон України «Про аудиторську діяльність» та МСА.
Аудит мають право здійснювати незалежні аудитори, які отримали сертифікат аудитора, на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Аудиторські послуги у вигляді консультацій надають на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми).
Сертифікацію (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснює АПУ.
Право на отримання сертифіката мають громадяни України, які здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Наявність певних знань з питань аудиту визначає відповідний іспит. Особи, котрі не склали іспиту, мають право повторно скласти його не раніше ніж через рік після прийняття рішення АПУ. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років.
Повноваження Аудиторської палати України визначають Закон України «Про аудиторську діяльність» і Статут АПУ. Статут АПУ підлягає затвердженню двома третинами голосів загальної кількості членів палати. АПУ здійснює сертифікацію суб'єктів, котрі мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які надають аудиторські послуги.
Затвердження норм і стандартів аудиту є винятковим правом АПУ, яка створюється і діє як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування, є юридичною особою і веде відповідний облік та звітність.
АПУ набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви і Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому Законом України «Про аудиторську діяльність».
АПУ формується через делегування до її складу десяти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по представникові від Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункової палати та Головного контрольно-ревізійного управління України.
Порядок делегування визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність». Загальна кількість членів АПУ становить 20 осіб.
АПУ створює на території України регіональні відділення і делегує їм повноваження. Ведення поточних справ у АПУ здійснює секретаріат, який очолює завідувач. Він персонально відповідає за ефективне використання майна та коштів АПУ і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків ЇЇ членами.
Термін повноважень членів АПУ п'ять років (максимум два терміна). Всі рішення АПУ приймаються на її засіданні простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів. У випадку рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.
Засідання АПУ веде головуючий, що вибирається з числа її членів на термін здійснення своїх повноважень. Голова АПУ виконує свої повноваження на професійній основі. Члени АПУ виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Матеріальні витрати на сертифікацію покриваються за рахунок осіб, що претендують на отримання сертифікатів, у розмірах, які визначає АПУ.
Аудитори України мають право об'єднатися в громадську організацію за професійними ознаками — в Спілку аудиторів України (САУ). Вона повинна мати фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів або їх колективів. АПУ може відкривати місцеві осередки за наявності в них не менше п’яти аудиторів, котрі є членами САУ. Повноваження САУ визначають Закони України «Про аудиторську діяльність», «Про об'єднання громадян» та його Статут.
САУ має право:
- делегувати своїх представників до АПУ та достроково їх відкликати;
- порушувати клопотання про припинення повноважень членів Аудиторської палати, делегованих Міністерством фінансів України, Головною державною податковою адміністрацією України, Національним банком України, Держкомстатом України та Міністерством юстиції України;
- вносити на розгляд АПУ проекти норм і стандартів аудиту;
- рішення та клопотання з питань делегування, відкликання і припинення повноважень членів АПУ приймаються з'їздом САУ або правлінням з наступним затвердженням таких рішень з'їздом.
Сертифікований аудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально або як працівник аудиторської фірми. Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги за наявності в її складі хоча б одного аудитора, котрий має чинний сертифікат.
Аудиторам заборонено безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Згідно зі Законом України «Про аудиторську діяльність», забороняється проведення аудиту аудитору:
- який має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб'єкта, що перевіряється;
- який має особисті майнові інтереси у господарюючого суб'єкта, що перевіряється;
- члену керівництва, засновнику або власнику господарюючого суб'єкта, що перевіряється;
- працівнику господарюючого суб'єкта, що перевіряється;
- працівнику, співвласнику дочірнього підприємства, філії чи представництва господарюючого суб'єкта, що перевіряється.
Аудитори (аудиторські фірми) мають право: самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду; отримувати необхідні документи, які стосуються предмета перевірки; отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника; перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб'єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів; залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Аудитори й аудиторські фірми зобов'язані: належно надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку та звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам; повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності; зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці; не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України; обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які безпосередньо стосуються надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.
За неналежне виконання зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.
Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їхньої вини.
Всі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються в установленому порядку з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката терміном до року або анулювання сертифіката.
Припинення чинності сертифіката на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення АПУ у випадках:
- встановлення фактів низької якості аудиторських послуг;
- систематичного і грубого порушення чинного законодавства України, ННА.
Порядок припинення чинності сертифіката на аудиторську діяльність визначає АПУ. Рішення АПУ щодо припинення чинності сертифіката можуть бути оскаржені в суді або арбітражному суді.