3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних) та прирівняні до них прокуратури є прокуратурами другої ланки, і тому особливість їх діяльності полягає у тому, що, з одного боку, вони виконують функції, покладені законом на органи про­куратури в межах компетенції обласної прокуратури, а з іншого — здійснюють керівництво підпорядкованими про­куратурами.

Згідно зі ст. 16 Закону «Про прокуратуру» прокурори Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севасто­поля та інші прокурори (на правах обласних) призначають на посади і звільняють з посад працівників, окрім тих, яких призначає Генеральний прокурор України. Вони ж за погод­женням з Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підпорядкованих їм прокуратур у межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.

Структурно прокуратури цього рівня також складаються з управлінь і відділів (в значній частині таких, що назвами збігаються з управліннями і відділами Генеральної прокура­тури України), начальники яких призначаються на посаду і звільняються з посади прокурорами, які очолюють ці проку­ратури, за погодженням із першими заступниками, заступ­никами, начальниками управлінь і відділів Генеральної прокуратури України.

У зазначених прокуратурах є також посади заступників начальників, старших прокурорів, прокурорів управлінь і відділів, старших слідчих з особливо важливих справ, слідчих з особливо важливих справ і старших слідчих, спе­ціалістів та інших співробітників, які призначаються та звільняються керівником відповідної прокуратури.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегії у складі прокурора (голови), його заступників, інших керівних працівників. Персональ­ний склад колегій затверджується Генеральним прокурором України (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури

Міські, районні, міжрайонні й прирівняні до них спе­ціалізовані прокуратури створюють третю ланку проку­рорської системи, яка діє на всій території України. Міські прокуратури функціонують у межах окремих міст обласного підпорядкування. Зараз їх кількість становить 118: кількість районних прокуратур великих міст — 87, а найбільш чи­сельна група прокуратур сільських районів — 529. Міжрай­онні прокуратури охоплюють своєю діяльністю або два сусідніх райони, або місто і прилеглий район. Таких проку­ратур налічується 58.

Зі статусом міських, районних прокуратур на території України створені і функціонують прокуратури з нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, транспортні, природоохоронні і деякі інші спеціалізовані прокуратури.

Прокуратури міст, районів та прирівняні до них прокура­тури очолюють відповідні прокурори, які призначаються на посаду Генеральним прокурором України. В цих прокурату­рах є також посади заступника прокурора, старшого помічни­ка прокурора, помічників прокурора, старших слідчих і слідчих. Вони призначаються прокурором області або при­рівняними до нього прокурорами. Штатна чисельність про­куратур основної ланки неоднакова. Вона залежить від обся­гу виконуваної роботи і затверджується Генеральним проку­рором України. Обсяг роботи визначається рівнем злочин­ності у місті (районі), чисельністю населення, кількістю піднаглядних об'єктів, чисельним складом суду та іншими обставинами.

3.6. Спеціалізовані прокуратури

Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними для всіх органів прокуратури принципами; вони керуються тими ж законами, що й територіальні прокуратури; перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури завдання; вони використовують ті ж засоби прокурорського реагування на виявлені порушення закону. Однак у їх системно-струк- турній побудові, а також в об'єктах по здійсненню нагляду є певні особливості.

Військові прокуратури. Організація й порядок діяль­ності військової прокуратури визначаються ч. 2 ст. 13 Зако­ну України «Про прокуратуру».

До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово- Морських Сил України (на правах обласних), військові про­куратури гарнізонів (на правах міських).

Військові прокуратури здійснюють нагляд за додержан­ням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, уста­новами і військовими навчальними закладами та посадови­ми особами Збройних Сил України, Державної прикордон­ної служби України, Управління державної охорони, СБУ та інших військових формувань, дислокованих на території України.

На органи військової прокуратури покладено здійснення нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання та попереднього слідства, яке здійснюється в цих установах і формуваннях. Вони також розслідують злочини, що вчинені військовослужбовцями, службовцями військових установ та закладів у зв'язку з виконанням службових обов'язків або вчинені в розташуванні військових частин, установ, навчаль­них закладів, підприємств чи організацій Збройних Сил Укра­їни та інших військових формувань, а також військовозо­бов'язаними під час проходження ними зборів.

Військовій прокуратурі підслідні також справи про вчи­нення злочинів групою осіб, якщо один із злочинців є військо­вим, або вчинені за участю військовослужбовця на території військової частини.

На органи військової прокуратури покладений обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення у військових судах, участі в межах своїх повноважень у розгляді судами цивільних і господарських справ, а також внесення апе­ляційних і касаційних подань на вироки, рішення, постано­ви та ухвали військових судів.

Окрім цього, військові прокурори регіонів здійснюють нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законо­давства у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил Ук­раїни, а відповідні військові прокурори гарнізонів — на га­уптвахтах, де відбувають арешт військовослужбовці, та у військових частинах щодо службового обмеження для вій­ськовослужбовців .

Військові прокурори наглядають за додержанням приро­доохоронного законодавства військовими об'єктами, підприємствами, установами, організаціями.

Транспортні прокуратури. Транспортна прокуратура як одна зі структурних ланок прокуратури колишнього СРСР була заснована водночас із територіальними прокура­турами, але 3 березня 1960 р. їх було ліквідовано. Функції транспортних прокуратур були передані територіальним прокуратурам.

Погіршення стану законності на транспорті, збільшення аварійності, зростання кількості розкрадань вантажів, особ­ливо імпортних і експортних, що перевозилися транспортом, викликали необхідність відтворення транспортних прокура­тур, що й сталося 28 лютого 1977 р. Ці прокуратури були підпорядковані безпосередньо прокурорам союзних респуб­лік, хоча і мали правовий статус районних прокуратур.

Новий період у діяльності транспортних прокуратур по­чався з прийняттям у 1991 р. Закону України «Про прокура­туру» .

У теперішній час в Україні ці органи діють на правах міжрайонних прокуратур із підпорядкуванням обласним те­риторіальним прокуратурам (наприклад, прокуратурі Хар­ківської області підпорядкована Харківська міжрайонна транспортна прокуратура).

На ці прокуратури покладається забезпечення нагляду за додержанням законів, зокрема: 1) підприємствами, устано­вами, організаціями і посадовими особами залізничного, морського, річкового й повітряного транспорту системи Мі­ністерства транспорту України, метрополітенами, а також тими, що займаються експлуатацією, будівництвом, ремон­том об'єктів і матеріально-технічним забезпеченням зазна­чених видів транспорту, іншими підприємствами, що здій­снюють діяльність, яка не є транспортною, але пов'язана з обслуговуванням пасажирів та вантажів на об'єктах транс­порту, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності; 2) юридичними й фізичними особами, які зай­маються експлуатацією рухомого складу на під'їзних коліях, незалежно від форм власності щодо забезпечення безпеки руху; 3) юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією планерів, дельтапланів, надлегких літаль­них апаратів, інших повітряних суден спортивного призна­чення, повітряних суден аматорської конструкції, аероста­тичних апаратів та допоміжних пристроїв, що впливають на безпеку польотів, на діяльність авіації та перевезення паса­жирів переліченими типами повітряних суден; 4) юридич­ними і фізичними особами, які займаються експлуатацією торговельних, риболовних, маломірних суден, водних мото­циклів, плавучих засобів спеціального призначення неза­лежно від валової місткості та довжини, веслових, парусних та парусно-моторних суден, що впливають на безпеку судно­плавства, на діяльність флоту та перевезення пасажирів вка­заними суднами; 5) підприємствами незалежно від відомчої належності, підпорядкованості та форми власності, акціо­нерними товариствами, об'єднаннями й управліннями з риб­ного господарства, риболовецькими господарствами щодо забезпечення безпеки судноплавства; 6) органами, які про­водять дізнання та досудове слідство на транспорті (лінійні відділи МВС на транспорті).

Окрім цього, транспортні прокуратури проводять розсліду­вання злочинів, які віднесені до підслідності слідчих проку­ратури, зокрема: вчинених на повітряних та водних шляхах України, у метрополітенах, у поїздах, на вокзалах і тери­торіях станцій у їх рейкових межах від вхідного до вихідного світлофорів, на перегонах поза межами станцій — на залізнич­ному полотні з насипом, якщо злочини пов'язані з функ­ціонуванням залізничного транспорту, в портах, на причалах і пристанях, на повітряних та водних суднах, а також посадо­вих злочинів, вчинених працівниками залізничного, морсь­кого, річкового й повітряного транспорту, співробітниками органів внутрішніх справ на транспорті, та ін.

На транспортних прокурорів також покладено підтри­мання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визна­чених законом.

Прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах беруть свій початок з 1983 р. Вони були утворені з метою підсилен­ня впливу на стан законності при виконанні кримінального покарання у вигляді позбавлення волі та інших заходів при­мусового характеру, що призначаються судом.

У наш час в Україні прокуратури з нагляду за додержан­ням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах діють на правах міжрайонних прокуратур та підпо­рядковуються обласним прокуратурам. На ці прокуратури покладено, зокрема: 1) цроведення з урахуванням вимог ст. 112 КПК України досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені у тюрмах, виправно-трудових та виховно-трудових колоніях, у кримінально-виконавчих установах відкритого типу (виправних центрах), у тимчасо- віх слідчих ізоляторах на території виправно-трудових ко- лоЦій, у лікувально-трудових профілакторіях управлінь (від­ділів) ДДУВП в Автономній Республіці Крим та областях будь-якими особами, у тому числі й працівниками вказаних установ; 2) нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені у вищеназваних установах; 3) підтриман­ня державного обвинувачення в судах у кримінальних спра­вах про такі злочини, а також участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків у піднаглядних установах; 4) представництво інтересів грома­дян та держави в суді у випадках, передбачених законом; 5) внесення апеляційних та касаційних подань на вироки, ухвали, постанови та рішення суду у кримінальних та ци­вільних справах, а також за матеріалами, у розгляді яких вони брали участь; 6) здійснення нагляду за виконанням ви­мог законів щодо охорони прав і законних інтересів грома­дян, які тримаються у місцях попереднього ув'язнення, ви­конання покарань та заходів примусового характеру, що призначаються судом, запобігання вчиненню такими особа­ми правопорушень і злочинів, усунення причин та умов, що їм сприяють, а також нагляд за законністю наказів, розпо­ряджень і постанов адміністрації цих установ; 7) перевірку законності рішень за заявами та повідомленнями про злочи­ни, а також про переведення ув'язнених і засуджених до приміщень камерного типу, одиночних камер, ізоляторів, карцерів та гауптвахт; 8) перевірку в порядку ст. 97 КПК України з прийняттям відповідного рішення заяв про зло­вживання владою або службовим становищем працівниками місць попереднього ув'язнення, виконання покарань та за­ходів примусового характеру, що призначаються судом, пе­ревищення ними влади або службових повноважень, вчи­нення інших злочинів у сфері службової діяльності та ін.

Природоохоронні прокуратури. У зв'язку з погіршен­ням у країні екологічного становища й необхідністю підви­щення якості та ефективності прокурорського нагляду за додержанням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, а також безпечного для здоров'я і життя громадян довкілля, запобігання негативному впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, збережен­ня природних ресурсів і комплексів у системі органів проку­ратури засновані природоохоронні прокуратури. Вони утво­рені за принципом міжрайонних прокуратур із відповідною штатною чисельністю: прокурор, його заступник, помічни­ки прокурора, слідчі. Контроль і керівництво діяльністю цих прокуратур здійснюють прокурор АР Крим і прокурори областей за місцем їх знаходження. Природоохоронна про­куратура наділена всіма притаманними цьому органу повно­важеннями. Рамки нагляду обмежені наглядом за додержан­ням законів про охорону природи і навколишнього середови­ща. Прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з метою забезпечення належної ор­ганізації роботи відповідно до структури органів прокурату­ри відповідним наказом розмежовуються обов'язки між відділами нагляду за додержанням природоохоронного за­конодавства (старшими помічниками прокурорів областей), міжрайонними природоохоронними та іншими прокурора­ми з питань здійснення нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього природного середовища, де за кож­ним із них визначаються і закріплюються окремі, конкретні об'єкти, які становлять підвищену екологічну небезпеку в регіоні.

На природоохоронні прокуратури покладається, зокрема, нагляд:

• за додержанням законності в діяльності місцевих структурних підрозділів спеціально уповноважених органів державного контролю у сфері охорони довкіл­ля;

• за додержанням законності при розслідуванні кримі­нальних справ, за якими досудове слідство провадить­ся слідчими природоохоронних прокуратур.