- •Організація судових та правоохоронних органів
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1 Поняття «суд» у значенні «судове засідання» є найбільш вживаним на побутовому рівні, у засобах масової інформації, де нерідко є такі, на-
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З'їзд суддів: повноваження та порядок
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження Державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні1
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури1
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
Залежно від юрисдикції суду, на посаду судді в якому претендує кандидат, законодавством передбачені різні процедури зайняття посади. Вирізняють процедуру обрання на посаду судді Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції. У свою чергу посаду судді в суді загальної юрисдикції можна зайняти або за процедурою обрання, або за процедурою призначення.
2.3.1. Процедура призначення на посаду судді в суд загальної юрисдикції. Згідно зі ст. 128 Конституції України кандидати на посаду судді в суді загальної юрисдикції, які претендують на зайняття посади вперше, призначаються Президентом України строком на п'ять років. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій України» таке призначення здійснюється на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.
Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше починається з прийняття заяв від осіб, які бажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам. Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації (далі — ДСА) щодо рекомендації її для призначення професійним суддею. ДСА готує відповідні матеріали, формує особову справу кандидата на посаду судді і направляє її відповідній кваліфікаційній комісії суддів.
Відповідно до п. З ст. 60 Закону України «Про судоустрій України» необхідною вимогою для порушення питання про призначення на посаду судді є складання кваліфікаційного іспиту, який проводиться відповідною кваліфікаційною комісією суддів.
Кваліфікаційний іспит — це атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду.
Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія, ґрунтуючись на отриманих результатах кваліфікаційного іспиту кандидата, або робить висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та вносить рекомендацію до Вищої ради юстиції для призначення його на посаду судді, або складає вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до його складання повторно не раніш як через рік. Документи, передбачені процедурою добору кандидатів для призначення на посаду судді, перед складанням кваліфікаційного іспиту повторно готуються з урахуванням інформації щодо особи кандидата за період, що минув з часу першого кваліфікаційного іспиту. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніш як через два роки.
Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити його до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На підставі результатів іспиту кваліфікаційна комісія дає висновок про рекомендацію на посаду судді.
Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали іспит, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зараховані кваліфікаційною комісією до кандидатів на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.
Одержані Вищою радою юстиції (далі — ВРЮ) рішення кваліфікаційної комісії суддів та матеріали щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше. Далі кандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні ВРЮ за доповіддю її відповідального члена, який діє за дорученням названої секції. За результатами обговорення на засіданні приймається один із таких актів: подання про призначення судді або рішення про відмову в поданні про призначення. Відповідне рішення приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Якщо було прийнято позитивне рішення щодо кандидата, який претендує на посаду судді вперше, ВРЮ готує на підставі ст. 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» подання Президенту України про призначення на посаду судді строком на п'ять років. До подання додаються: 1) рекомендація кваліфікаційної комісії; 2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді; 3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання; 4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді; 5) рецензія на реферат; 6) копія декларації про доходи за останній рік.
Президент України приймає рішення щодо кандидата на посаду судді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Рішення про призначення суддею в суд загальної юрисдикції оформляється указом Президента України.
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим». Присяга складається перед Президентом України. Порядок та процедура її принесення закріплені ст. 10 Закону України «Про статус суддів». Після принесення присяги особа набуває статусу професійного судді України.
Присяга є одним із найважливіших атрибутів вступу на посаду судді, вона символізує особливий статус носія судової влади, велику відповідальність перед суспільством.
Принесена привселюдно і скріплена підписом судді присяга є юридичним актом, що фіксує момент його вступу на посаду, визначає фактичне набуття ним права справляння від імені держави правосуддя. Суддя, який не приніс присяги, не може бути допущений до здійснення судової влади.
Після закінчення строку повноважень суддя за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому. Тобто за п'ять років перебування на посаді суддя повинен проявити себе гарним фахівцем та підтвердити право на безстрокове обрання на посаду відповідною кваліфікацією, сумлінною працею та бездоганною репутацією.
2.3.2. Процедура обрання на посаду судді в суд загальної юрисдикції. Згідно з п. 1 ст. 61 Закону України «Про судоустрій України» судді судів загальної юрисдикції (крім суддів, призначених уперше) обираються безстроково Верховною Радою України.
Суб'єктами звернення до Верховної Ради з питання обрання на посаду судді безстроково є:
1) Голова Верховного Суду України — щодо судді загального суду, строк повноважень якого закінчився; щодо особи, яка раніше вже обіймала посаду судді не менше п'яти років, але на момент розгляду питання про обрання не займає цю посаду; щодо судді, раніше обраного безстроково, але який бажає бути обраним в суд іншого рівня або в суд того ж рівня, але іншої спеціалізації;
2) голова відповідного вищого спеціалізованого суду в таких самих випадках, які перелічені вище, але щодо суддів спеціалізованих судів.
Вищезазначені суб'єкти вносять до Верховної Ради подання про обрання безстроково відповідних кандидатів на посади суддів. В поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, в який повинен бути обраний суддя. До подання додається особова справа кандидата, яка повинна містити: 1) письмову заяву кандидата; 2) рішення про рекомендацію Вищою кваліфікаційною комісією суддів України про обрання кандидата на посаду судді безстроково з обов'язковим зазначенням дотримання кандидатом вимог, передбачених ст. 127 Конституції України; 3) протокол кваліфікаційної атестації кандидата (а якщо перерва в роботі на посаді судді перевищує п'ять років, до протоколу про кваліфікаційну атестацію додається висновок про складання кваліфікаційного іспиту та підготовленість кандидата до суддівської роботи); 4) копію документа, що підтверджує громадянство; 5) особистий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата; 6) копію диплома про освіту, наявність наукового ступеня або вченого звання; 7) виписку з трудової книжки; 8) характеристику з місця (або попереднього місця) роботи; 9) довідку про показники роботи судді за останні п'ять років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління Державної судової адміністрації. У довідці повинно бути зазначено: інформація про кількість розглянутих справ по рокам та категоріям, кількість скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал та постанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень, ухвал; кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності; 10) біографічну довідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки та інших документів, що підтверджують трудовий стаж; 11) копії рішень уповноважених державних органів про призначення та переведення судді на посади; 12) довідку з медичного закладу про стан здоров'я кандидата; 13) декларацію про доходи за останній рік за встановленою Мінфіном формою.
Відповідно до Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» від 18 березня 2004 р. обрання кандидата на посаду здійснюється в декілька етапів:
звернення кандидата на посаду судді безстроково до Державної судової адміністрації, а судді Верховного Суду України та судді спеціалізованих судів — до голів цих судів за рекомендацією для обрання суддями безстроково;
підготовка матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про можливість (або висновок про неможливість) обрання кандидата на посаду судді безстроково;
внесення Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;
розгляд Комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого належить попереднє вирішення питання про обрання суддею, подання про обрання суддею безстроково та прийняття відповідного рішення про рекомендацію або нерекомендацію кандидата на посаду судді безстроково, а також внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;
прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата або відмову йому в обранні на посаду судді безстроково.
Закон чітко визначає всі строки щодо процедури обрання суддів безстроково. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання щодо обрання кандидата не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування судді на посаді. Подання Голови Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо обрання кандидата, а також іншими матеріалами вноситься до Верховної Ради не пізніше одного місяця після отримання висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України головами цих судів.
Комітет перевіряє додержання кандидатом вимог Конституції та Закону України «Про статус суддів», а також звернення громадян, громадських об'єднань, підприємств, організацій, органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата. У випадку, якщо розгляд звернення вимагає додаткової перевірки, Комітет приймає рішення про направлення їх до Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії України, Державної судової адміністрації, Ради суддів України або кваліфікаційної комісії суддів. Кандидат має право знайомитись зі зверненнями щодо його діяльності, запитами Комітету за ними та відповідями, отриманими Комітетом.
Секретаріат Комітету в триденний строк з дня отримання подання розповсюджує серед народних депутатів через Апарат Верховної Ради списки кандидатів. На засідання Комітету запрошуються також уповноважені представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, а також кандидат, присутність якого на засіданні згідно із законом є обов'язковою.
Комітет розглядає подання про обрання кандидата в місячний термін з дня його надходження. Цей строк може бути продовжений Комітетом, але не більше ніж на 2 місяці, крім випадків, якщо строк проведення перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради. Подання розглядається на засіданні Комітету колегіально і щодо кожного кандидата окремо. Рішення Комітету про рекомендацію або нерекомендацію стосовно обрання кандидата оголошується у його присутності. Рішення про нерекомендацію не є перепоною для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.
Процедура обговорення та вирішення питання про обрання суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради встановлена Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» та Регламентом Верховної Ради. Обговорення питання про обрання кандидата на пленарному засіданні парламенту розпочинається з доповіді представника Комітету. Якщо в Комітеті були висловлені зауваження щодо кандидата, доповідач може проінформувати про це народних депутатів. За наявності зауважень до кандидата, висловлених під час пленарного засідання Верховної Ради, які потребують додаткової перевірки Комітетом, голосування щодо цього кандидата не проводиться.
Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради та оформлюється постановою. У випадку, якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції вносить подання до Президента України про звільнення цього кандидата з посади судді на підставі закінчення строку його повноважень.
Закон також передбачає можливість повторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради у зв'язку з нововиявленими обставинами, що були висловлені у виступах народних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідної перевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради. Але внесення двічі відхилених Верховною Радою кандидатур не допускається.
Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді в суді відповідного рівня і спеціалізації.
2.3.3. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України. Процедура добору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України відрізняється від процедури формування суддівського корпусу судів загальної юрисдикції. Специфіку цього процесу індивідуалізовано вже на перших етапах. По-перше, норми ст. ст. 6-8, 16 Закону України «Про Конституційний Суд України» не передбачають кваліфікаційної атестації кандидата на суддівську посаду в цьому Суді та отримання відповідних рекомендацій від кваліфікаційних комісій суддів. По-друге, пропозиції щодо кандидатур вносяться на розгляд відповідних органів представниками законодавчої і виконавчої влади та членами найвищого органу суддівського самоврядування — з'їздом суддів України. Тобто, при доборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України приймають рівноцінну участь представники трьох гілок влади, тим самим забезпечується збереження балансу в системі поділу влад.
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Відповідно до Конституції України (ч. 2 ст. 148) та Закону України «Про Конституційний Суд України» формування єдиного органу конституційної юрисдикції здійснюється шляхом призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з'їздом суддів України. Кожен із зазначених суб'єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.
Президент України, призначаючи суддів, проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи суддею Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також таке право мають народні депутати України у кількості не меншій за 1/4 від конституційного складу Верховної Ради України. Депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, підписи депутатів не відкликаються. Щодо кожної кандидатури на посаду судді відповідний Комітет Верховної Ради України подає свої висновки. Призначеними на посаду суддів вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо декілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення квота, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. За результатами голосування складається постанова Верховної Ради України про призначення суддями Конституційного Суду України.
З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення до бюлетеню для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, кількість яких перевищує квоту, обраними вважаються кандидати, які за умов, визначених у ч. 2 ст. 8 Закону України «Про Конституційний Суд України», набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписується рішення з'їзду суддів України про обрання суддями Конституційного Суду України.
Президент та Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які були ними призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з'їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах його повноважень здійснюється у тримісячний термін.
Складовою частиною процедури формування складу Конституційного Суду України є складання присяги. Саме з дня принесення присяги суддя Конституційного Суду України вступає на посаду. Принесення присяги здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніше як через місяць після призначення суддею. Засідання парламенту з цього приводу проводиться за участі ПрезидентаУкраїни, Прем'єр- міністра України, Голови Верховного Суду України. Зміст присяги судді Конституційного Суду такий: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина». Порушення суддею присяги є підставою для звільнення його з посади.
На відміну від суддів загальної юрисдикції суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також відсутність можливості бути призначеним на повторний строк є елементами політичної доцільності. Заборона призначення судді на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції посадових осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 148 Конституції України Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Отже, у доборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України беруть рівноцінну участь представники трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової, що вказує на особливий правовий статус цього Суду.