- •Організація судових та правоохоронних органів
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1 Поняття «суд» у значенні «судове засідання» є найбільш вживаним на побутовому рівні, у засобах масової інформації, де нерідко є такі, на-
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З'їзд суддів: повноваження та порядок
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження Державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні1
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури1
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
У країнах з демократичним ладом питання, що стосуються організації й діяльності судів, порядку формування суддівського корпусу, регламентуються як на рівні конституцій, так і на рівні спеціального законодавства. Межі нормативного регулювання дозволяють насамперед визначити коло державних органів і процедуру формування суддівського корпусу, а отже, і ступінь незалежності суддів при відправленні правосуддя.
У 1998 р. в Україні створено новий, досі невідомий вітчизняній системі державної влади інститут — Вищу раду юстиції. До цього її необхідність була зафіксована у ст. 131 Конституції України1. Запровадження у конституційну структуру держави цього інституту, урахування зарубіжного досвіду функціонування подібних аналогів у інших країнах при приєднанні до загальновизнаних європейських цінностей повинні були дати вагомі результати і забезпечити становлення конституціоналізму в Україні. Існування Вищої ради юстиції поряд з такими органами як Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата сприяє розвитку процесу по відтворенню демократичної спрямованості Конституції України2е
Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
Див.: Тацій В. Я., Тодика Ю. М. Проблеми становлення і розвитку українського конституціоналізму // Державне будівництво та місцеве самоврядування: 36. наук. пр. — X.: Право, 2001. — С. 9, 14.
312
Вищу раду юстиції слід розглядати як державний, публічний, колегіальний орган. Моделюючи оптимальну структуру правового статусу Вищої ради юстиції, необхідно покласти в його основу такі елементи:
порядок формування складу Вищої ради юстиції;
порядок припинення діяльності члена Ради, процедуру та порядок переобрання складу;
компетенцію Вищої ради юстиції, порядок і способи її реалізації;
повноваження Голови Вищої ради юстиції;
повноваження члена Вищої ради юстиції;
нормативно-правове визначення місця Вищої ради юстиції в системі державної влади.
Слід зазначити, що в усіх країнах, де існують аналогічні органи, їх правовий статус регулюється національним законодавством. У конституційному порядку визначаються: кількісний склад, особи, які входять до складу за правом (за посадою), вимоги до інших членів рад, порядок формування і термін дії складу, порядок визначення або обрання голови ради, його заступників, їх повноваження. У спеціальних нормах більш детально визначаються компетенція, порядок реалізації повноважень, порядок взаємодії з іншими органами держави, структура апарату та ін.
Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розділі VIII Конституції України «Правосуддя» говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Але існують й інші думки про місце Вищої ради юстиції в системі державних органів з огляду на теорію поділу влади.
У теорії конституційного права вважається, що органи, подібні Вищій раді юстиції України (у Франції, Італії і Португалії це Вища рада магістратури, Іспанії — Вища рада судової влади, в Болгарії була створена Вища судова рада, в Польщі — Загальнопольська судова рада), належать до органів суддівського самоврядування1. Також вважається, що Вища рада юстиції нарівні з прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією належить до системи контрольно-наглядових органів1. У сфері адміністративного права Вища рада юстиції розглядається навіть як державний орган, що здійснює державне управління в органах судової влади. Існує думка, що в цьому разі при здійсненні своєї діяльності Вища рада виконує функції управління, що зв'язують в єдине ціле запланований результат, практичну діяльність по виконанню намічених завдань та отриманий результат2.
При вирішенні цього питання велике значення мають особливості національної правової системи країни, а саме: особливості судоустрою, наявної системи органів суддівського самоврядування, розподіл повноважень по формуванню суддівського корпусу.
Так, відповідно до Конституції Угорської Республіки Державна рада правосуддя здійснює адміністративне керівництво судами, а органи суддівського самоврядування з нею у цьому співпрацюють. Конституція Іспанії визначає Генеральну раду судової влади як керівний орган у сфері заснування і діяльності судів та роботи суддів і магістратів. Конституція Республіки Польща покладає на Загальнопольську судову раду обов'язок стояти на сторожі незалежності судів і незалежності суддів.
У Португалії, Молдові, Польщі, Угорщині, Словенії, Македонії, Казахстані повноваження рад поширюються тільки на суди. У Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Вірменії, Румунії повноваження рад поширюються як на суддів, так і на працівників прокуратури. У Болгарії Вища судова рада призначає, переміщає і звільняє з посад не тільки суддів, але і прокурорів та слідчих. У вказаних країнах це пов'язано із подібністю правового статусу суддів та прокурорів.
Таким чином, ради юстиції можна поділити на три види:
компетенція яких поширюється тільки на суддів;
компетенція яких поширюється на суддів і прокурорів (до цього виду належить і Вища рада юстиції України);
компетенція яких поширюється на суддів, прокурорів та інших осіб.
Отже, виходячи з повноважень Вищу раду юстиції в Україні можна визначити як незалежний орган, що перевіряє результати діяльності кваліфікаційних комісій суддів по добору і рекомендації кандидатів на посади суддів, контролює обґрунтованість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів і здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції».