- •Міністерство освіти і науки україни
- •Донецьк - 2010
- •Розділ 1. Розвиток інформаційного суспільства, мова html
- •Тема 1. Розвиток інформаційного суспільства
- •1.1. Інформація та її роль у глобалізованому світі
- •1.2. Теорії інформаційного суспільства
- •1.3. Побудування інформаційного суспільства в Україні
- •1.4. Мови розмітки – тенденції розвитку
- •1.5. Міжнародні установи, що регулюють розробку і впровадження сучасних засобів подання інформації
- •Тема 2. Мова розмітки гіпертексту html
- •2.1. Структура html - документа
- •2.2. Форматування даних на сторінці
- •2.3. Створення гіперпосилань
- •2.4. Escape - послідовності
- •2.5. Горизонтальні лінії
- •Тема 3. Створення списків, таблиць
- •3.1. Списки
- •3.2. Таблиці
- •3.3. Фрейми
- •Тема 4. Робота з зображеннями
- •3.1. Використання зображень на web - сторінці
- •4.2. Гіперпосилання у вигляді зображення, створення мапи посилань
- •4.3. Біглий рядок
- •Тема 5. Каскадні листи стилів css
- •5.1. Призначення, синтаксис css
- •5.2. Застосування таблиць стилів css
- •Тема 6. Створення форм
- •6.1.Форми
- •6.2. Засоби розробки сценаріїв опрацювання інформації форми
- •Тест за змістовим модулем 1 «Розвиток інформаційного суспільства, мова html»
- •Розділ 2. Мова сценаріїв JavaScript
- •Тема 7. Основи мови JavaScript
- •7.1. Мова JavaScript: основні поняття
- •7.2. Організація розгалужених обчислювальних процесів
- •If (умова) {блок операторів 1}
- •7.3. Організація циклічних обчислювальних процесів
- •While (умова) { оператори_циклу }
- •Do { оператори_циклу } while (умова)
- •7.4. Функції
- •Тема 8. Опрацювання форм
- •8.1. Об’єкти браузера
- •8.2. Обробка подій
- •8.3. Робота з текстовими полями
- •8.4 Використання перемикачів у сценаріях
- •8.5. Застосування списків
- •8.6. Робота з прапорцями
- •Тест за змістовим модулем 2 «Мова сценаріїв JavaScript»
- •Розділ 3. Розширювана мова розмітки xml, обробка xml – документів
- •Тема 9. Створення xml – документів, опис шаблону документа
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Структура xml - документа
- •9.3. Опис шаблону документа dtd
- •9.4. Перевірка правильності xml - документів
- •9.5. Демонстрація xml – документів з використанням
- •Тема 10. Простори імен, xml - схеми
- •10.1. Простори імен xml
- •10.2. Розробка xml - схеми
- •10.3. Визначення умов на значення елементів і атрибутів
- •Тема 11. Мова xPath, мова xslt
- •11.1. Мова xPath
- •11.2. Розширювана мова стилів для перетворень xslt
- •Тема 12. Мова xQuery
- •12.1. Призначення мови xQuery, xQuery – процесор Saxon
- •12.2. Формування запитів xQuery
- •12.3. Конструктори, арифметичні операції та функції
- •12.4. Умовний оператор if
- •If (умова) then
- •Тема 13. Xml – аналізатори і перетворення інформації
- •13.2. Об’єктна модель документа, dom - аналізатори
- •13.3. Застосування об’єктної моделі dom
- •Об’єкт ixmldomNamedNodeMap – невпорядкована колекція вузлів, обраних за ім’ям
- •Тема 14. Застосування xml – технологій на практиці
- •14.1. Використання xml податковою адміністрацією України
- •14.2. Мова xbrl - Extensible Business Report Language
- •14.3. Мова ebXml - Electronic Business xml
- •14.4. Мова cXml - Commerce xml
- •Тест за змістовим модулем 3 «Розширювана мова розмітки xml, обробка xml – документів»
- •Теми рефератів
- •Глосарій
- •Література
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007 - 2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Множина кольорів у html
1.4. Мови розмітки – тенденції розвитку
Комп’ютері технології передбачають обробку двох типів файлів: бінарних і текстових. Бінарний файл є послідовністю бітів – нулів і одиниць, що записані обробляючою програмою і лише цією програмою можуть бути прочитані. У бінарних файлах зберігаються як власно данні, так і метадані (meta data) – інформація про інформацію. Наприклад, програма Microsoft Word створює бінарні файли зі стандартним розширенням doc, у яких крім текстової інформації зберігається опис параметрів форматування документа - до яких фрагментів тексту які параметри форматування слід застосовувати. Опис параметрів форматування і є метаданими, виконується за правилами, що визначаються певною програмою (у даному випадку програмою Word), тому можуть бути прочитані та оброблення лише даною програмою. Бінарні файли швидко обробляються, ефективні з точки зору зберігання метаданих. Недоліком бінарних файлів є належність їх певній обробляючій програмі, що спричиняє труднощі в організації обміну інформацією.
Текстові файли, як і бінарні, утворюються послідовністю бітів, що стандартним образом перетворюються на числа, яким відповідають певні символи. Завдяки стандартам текстові файли можуть бути прочитані багатьма додатками, у тому числі різними текстовими редакторами. На початку свого розвитку Інтернет здійснював обмін переважно текстовою інформацією. Як бачимо, бінарні файли мають такі переваги, як простота розуміння відповідною програмою, можливість зберігання метаданих, а текстові – універсальність і взаємозамінність.
Бурхливий розвиток комп’ютерних технологій і, в першу чергу глобальної мережі Інтернет, обумовив потреби у таких форматах даних, які поєднували б універсальність текстових файлів і можливості зберігання метаданих у файлах. Пошуки такого універсального формату тривають постійно, протягом усього часу розвитку комп’ютерних технологій програмісти шукають шляхи обміну інформацією між різними програмами і системами.
Однією з більш ранніх спроб об’єднати універсальність з широкими можливостями зберігання інформації була мова SGML (Standard Generalized Markup Language – стандартна узагальнена мова розмітки). У 1986 році Міжнародна організація по стандартизації (International Organization for Standardizations, ISO) прийняла перший стандарт ISO – 8879 Standard Generalized Markup Language. SGML - це основана на текстовому форматі мова, яка може використовуватися для розмітки даних. Мова SGML була розроблена як стандартна мова розмітки даних для будь-якої потреби і застосовувалася переважно у великих системах управління документами. При роботі з великої кількістю складних даних SGML виявилась досить складною мовою, що, незважаючи на її потужність, не сприяло достатньому розповсюдженню цією мови у практику.
На основі SGML створено мову HTML (HyperText Markup Language – мова розмітки гіпертексту), яка виникла і отримала широке розповсюдження завдяки бурхливому розвитку такого сервісу Інтернет, як World Wide Web. Мова HTML вирішує дві основні задачі:
описує гіпертекстову інформацію (тобто різнорідні дані на одній сторінці – текст, малюнки, мультимедіа тощо) так, щоб у будь якому браузері Web – сторінка виглядала однаково;
організує взаємозв’язок між сторінками за допомогою гіперпосилань.
На теперішній час мова HTML стала практично стандартом, головним інструментом розробки Web – сайтів. HTML – документи вмішують крім власно інформації, що розповсюджується, подається у World Wide Web і метадані – теги, які описують параметри форматування фрагментів документа, тобто визначають їх зовнішній вигляд у браузері.
Незважаючи на широке успішне розповсюдження мови HTML сфера її застосування обмежена – подання інформації у браузері. Використовувати HTML – документи як джерело інформації для подальшої обробки із застосуванням різних програм практично неможливо. Однак, у Інтернеті циркулює величезна кількість файлів – документів, невимірні потоки даних. Ці данні потребують не лише зображення, а і обробки – об’єднання масивів, зберігання, пошуку потрібних даних, формування різних вихідних документів по запитах користувача. Вирішення цих задач і покладено на мову XML (Extensible Markup Language – розширювана мова розмітки), яка стала стандартом починаючи з 1998 р.
Мова XML зосереджується на описі даних, а не параметрів їх форматування. XML – документи вміщують, крім власно інформації, опис даних – метадані, що характеризують їх структуру, взаємозв’язки елементів даних. Ці метадані дають змогу за допомогою різних програмних інструментів обробити XML – документи при розв’язанні різних задач. До таких інструментів належать мови XPath, XSLT, XQuery та ін. Іноді кажуть, що XML – це не мова, а стандарт для створення мов, які задовольняють критеріям роботи з XML – документами.
XML – технології на теперішній час переживають бурхливий розвиток, активно застосовуються у багатьох сферах людської діяльності, у тому числі і в економіці.