Розділ 5. Дисциплінарна відповідальність прокурорів

Питання, що стосуються прокурорської дисципліни та відпо­відальності є надзвичайно актуальними, оскільки безпосередньо пов’язані із авторитетом системи органів прокуратури. Дисциплі­нарна відповідальність прокурорів є одним (хоча і не головним) із засобів забезпечення їх дисципліни, а так само елементом вну­трішньовідомчого контролю за поведінкою суб’єктів із особли­вим статусом та повноваженнями.

1. Сутність дисциплінарної відповідальності прокурорів Дослівно термін «сутність» означає «найголовніше, головне, істотне в комусь, чомусь, суть, сенс, зміст»¹. Таким чином, роз­криття сутності дисциплінарної відповідальності прокурорів дає відповідь на питання: в чому полягає сенс даного правового ін­ституту, навіщо він потрібен?

Відповідальність традиційно розглядається в літературі в якос­ті елементу правового статусу посадової особи². Вона, як елемент правового статусу, означає застосування різноманітних юридичних засобів (включаючи засоби примусу), що мають ціллю забезпечу­вати виконання встановлених вимог за посадою і обов’язком, на підставі передбачених у законі та інших нормативних актах санк­цій, відповідати за свої рішення, неправильні дії, вчинки.

Відповідальність посадових осіб означає не стільки за­хід стягнення, скільки засіб забезпечення виконання посадових обов’язків, механізм підвищення ефективності управління, усу­нення відхилення від службового порядку та дисципліни. Тобто, покарання не є самоціллю. Впливаючи на прокурорів, чиї вчинки не відповідають професійним обов’язкам та вимогам, що став­ляться до них, відповідальність забезпечує їх додержання і, як на-

слідок, стає можливим здійснення прокурорської діяльності в по­рядку і на умовах, що встановлюються для даного виду діяльнос­ті. Іншими словами, вона буде здійснюватися особами, моральні якості яких відповідають таким, що передбачаються до прокуро­рів, та в параметрах, визначених матеріальним і процесуальним законом, відомчими нормативними документами. Отже, в більш широкому розумінні, відповідальність є фактором, спрямованим на створення оптимальних умов для чіткої і точної реалізації ста­тусу, як гарантії правомірної поведінки прокурорів.

Дисциплінарна відповідальність прокурорів, як й інша юри­дична відповідальність, як правове явище, є процесом впливу, з одного боку, на особу яка скоїла правопорушення, а з іншого - на потенційного правопорушника. Яким чином відбувається зазна­чений вище вплив?

Це наочно прослідковується з огляду на наступне: по-перше, вплив з боку держави виражається в тому, що в нормативних ак­тах (Законі України «Про прокуратуру», Дисциплінарному статуті прокуратури України, процесуальному законодавстві та ін.) зна­ходять своє відображення професійні стандарти прокурорської діяльності і поведінки (виражені в службових обов’язках та ви­могах, що ставляться до прокурорів). їх порушення у деяких ви­падках буде підставою дисциплінарної відповідальності. В ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України міститься перелік видів дисциплінарних стягнень, тобто несприятливих наслідків, що настають у випадках вчинення прокурорами дисциплінарних проступків:

1. догана;

2. пониження в класному чині;

3. пониження в посаді;

4. позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник про­куратури України»;

5. звільнення;

6. звільнення з позбавленням класного чину.

Держава тим самим встановлює ступінь негативної оцінки дії (бездіяльності), яка визнається проступком, і ті позбавлення, що зазнає порушник. Іншими словами, сама наявність законодавчого закріплення дисциплінарної відповідальності (підстав виникнен­ня, видів дисциплінарних стягнень) впливає на формування мо­тивів поведінки, стримуючих від порушень.

По-друге, застосування до прокурора заходу дисциплінар­ного впливу, що виражається у визначених позбавленнях, і його сприйнятті порушником як наслідку скоєного ним. У цьому разі відповідальність є індивідуальною і конкретною, забезпечується державним примусом і виражає ступінь негативної оцінки з боку держави не тільки проступку, а й особи прокурорсько-слідчого працівника, який скоїв порушення.

Відповідальність спрямована на те, щоб забезпечити попе­редження (превенцію) можливості скоєння нових правопору­шень. Застосування заходів державно-примусового впливу до особи налаштовує її проти нових правопорушень (приватна пре- венція). Можливість застосування заходів державно-примусового впливу сприяє виробленню в інших осіб мотивів до додержання юридичних норм (загальна превенція).

Отже, можна зробити висновок, що дисциплінарна відпові­дальність прокурорів є одним із засобів забезпечення виконання їх професійних (службових) обов’язків, а відтак - дисципліни.

Поняттям «дисципліна» охоплюється обов’язкове для всіх членів колективу дотримання твердо встановленого порядку. Друге значення - звичка до суворого порядку¹. Дисципліна, як невід’ємний елемент діяльності будь-якої організації, спрямована на забезпечення єдності в досягненні поставлених цілей, висту­пає як необхідна умова будь-якої загальної праці.

При цьому сутність службової дисципліни виявляється на основі визнання її комплексного характеру. Дисципліна роз­глядається в єдності двох аспектів: як сукупність положень, що встановлюють порядок здійснення службової діяльності, і як фактичне додержання цих положень, або правомірна пове­дінка державних службовців при реалізації повноважень (ви­конанні службових обов’язків). Таким чином, у випадках, коли діяльність і поведінка прокурорів не відповідає встановленим вимогам і обов’язкам, можна говорити про недисципліновану

І Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. ред. В.Т. Бусел, і К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. - С.300 (2005).

104

поведінку (діяльність) або про порушення службової дисциплі­ни, що повинно тягти за собою відповідне реагування з боку уповноваженого суб’єкта.

Безумовно, реагування суб’єктів дисциплінарної влади, яки­ми на сьогодні є Генеральний прокурор України та прокурори областей (прирівняні до них прокурори), враховуючи особливий статус прокурорів, повинно відбуватися у суворій відповідності з законодавством. Слід мати на увазі, що як вид юридичної відпо­відальності, дисциплінарна відповідальність пов’язана з приму­сом, який виражається в зазнанні порушником певних правообме- жень. Неправильне її застосування може призвести до обмеження прокурорської незалежності. Тому вирішення цієї проблеми по­винно здійснюватися шляхом створення гарантій справедливого та обґрунтованого притягнення прокурорів до відповідальності. До таких гарантій, зокрема, можна віднести: І) точне законодавче визначення підстав відповідальності (у цьому розумінні можна говорити і про неприпустимість притягнення до відповідальності за правову позицію з певного питання); 2) встановлення строків притягнення до відповідальності - з моменту як виявлення, так і вчинення проступку, а так само інших строків у дисциплінарному провадженні; 3) належну процедуру розгляду питання про дис­циплінарну відповідальність, що полягає, зокрема у можливості оскарження прокурором прийнятого щодо нього рішення.

В літературі (А. В. Пшонка) зверталася увага на можливість ко­легіального розгляду питання про дисциплінарну відповідальність прокурорів (створення дисциплінарних комісій прокуратури).