2. Етика взаємовідносин прокурора з іншими учасниками судочинства

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) визначає, що суд зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу, і здійснювати правосудця на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, ко­льору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, ста­ті, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Важливо також підкреслити, що, наприклад, згідно зі ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах зма­гальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рів­ні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення пе­ред судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона по­силається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випад­ків, встановлених ЦПК України.

Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин спра­ви: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Цивільне процесуальне законодавство також визначає склад осіб, які беруть участь у справі. Так, у ст. 26 ЦПК України ви­значено, що, зокрема, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші зацікавлені особи, їхні представники.

В них також можуть брати участь органи та особи, яким за­коном надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення тре­тейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, треті особи, а також представники цих осіб'.

У контексті досліджуваного питання також слід звернутися до Закону України «Про прокуратуру», де ст. 34 передбачено, що прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержу­ючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки за­кону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

Відповідно до ст. 16 Кримінально-процесуального кодексу України, правосуддя в кримінальних справах здійснюється на за­садах рівності громадян перед законом і судом незалежно від по­ходження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і харак­теру занять, місця проживання та інших обставин.

Крім того, наприклад, згідно зі ст. 35 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав грома­дян, інтересів держави та суспільства, і зобов’язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень за­кону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у су­довому процесі, визначаються Законом України «Про прокурату- ру» та процесуальним законодавством України.