До а. О. Лазаревської

28 серпня 1860. С.-Петербург

Август 28, 1860.

С.-Петербург.

Благословенная в женах

Афанасия Алексеевна!

Давно вже я називаю синів ваших своїми братами, а вас своею матір’ю. Станьте ж мені тепер і справді за матір. Я оце заходився жениться. Поблагословіть мене здалека, може, моя доля покращає.

І друг і син ваш

Т. Шевченко

Михайло буде в мене старшим боярином.

ДО Н. М. ЗАБІЛИ

Серпень 1860. С.-Петербург

Любая Надежда Михайловна.

Передайте оце добро Ликері. Я вчора тілько почув, що вона занедужала. Дурна десь тьопала по калюжах та й простудилася. Пришліть з Федором мерку з її ноги. Закажу теплі черевики, а може, найду готові, то в неділю привезу.

Щирий ваш Т. Шевченко

[Пере]кажіть з Федором, чи лучше їй, чи ні.

ДО Н. М. ЗАБІЛИ

6 вересня 1860. С.-Петербург

Многоуважаемая Надежда

Михайловна!

Вручите Федорові мізерію і паспорт моєї любої Ликери й приймите мою искреннюю благодарность за ваши материнские попечения о сироте Ликери и за внимание ко мне, нехитростному вашему другу

Т. Шевченку.

На звороті:

Ее высокоблагородию

Надежде Михайловне

Забела.

На углу Малой Мещанской,

в доме Астафьевой.

До м. Я. Макарова

6 вересня 1860. С.-Петербург

6 сентября.

Искреннейший мій друже єдиний! Порадившись добре з А. Н. Марковичем, от що ми зробили з твоєю дочкою і сестрою. До вашого з В[арварою] Я[ковлевною] благословения перевезли Ликерю до Катерини Івановни Ивановой (родная сестра моєї рідної матері, графини Анастасии Ивановны Толстой). Мені здається, що ми добре зробили. Що ви на се скажете? В ожидании вашого доброго слова остаємось і я і Ликеря вашими искреннейшими друзьями.

P. S. Ликеря просить вас не вертаться швидко, а вернуться здоровим. На її добру раду і я здався.

ДО Н. М. ЗАБІЛИ

18 вересня 1860. С.-Петербург

18 сентября.

Вельмичтимая мною

Надежда Михайловна!

Посилаю вам лиштви, начатые Ликерою, и рисунок. Отдайте их кому знаєте кончить. Ликера вчора, здається, збрехала при лиці А[ндрея] Н[иколаевича], що вона оставила у вас в доме мои следующие вещи: 2 простыни, 1 полотенце, 6 пар чулок, корсет, дюжину носовых платков, перочинный нож, теплі башмаки, коленкор для юпок и рисунок для мережки.

Коли цьому правда, і буде можна, то вручите Федорові рекомые вещи, а коли ні, то сообщите о сем А[ндрею] Н[иколаевичу] яко власть имеющему. Душі своєї не шкода було для Ликери, а тепер шкода нитки! Чудне щось робиться зо мною.

Шанующий вас

Т. Шевченко

На звороті:

Высокоблагородной Надежде Михайловне Забеле.

До м. М. Лазаревського

25 вересня 1860. С.-Петербург

Вручи вручителю сего 30 карбованців.

Т. Шевченко

25 сентября.

До ф. Л. Ткаченка

28 вересня 1860. С.-Петербург

1860 рік,

28 сентября.

С.-Петербург.

Спасибі тобі, мій давній друже Федоте, за твоє письмо. А ще більше спасибі за те, що ти діточок своїх ведеш небитим, але добрим шляхом. Поцілуй їх всіх по тричі за мене. Спасибі тобі і за кирпатеньку чорнобривку, якщо вона справді доладня і хоч трохи в батька вдалася, то ти швиденько та дрібненько напиши мені. Та... (ти пишеш, що єсть у вас німець, добрий фотограф), то хоч украдучи або одурячи нехай він (німець) зніме її поличіє. А ти в письмі пришли до мене. Бач, яким я принцом зробився! Якщо теє, то я і весни не діжду, опівзими до вас прибуду. Самотина мене отут допікає! А її батькові низенько кланяємось я і В. М. Білозерський. Пиши мені швидше. І нехай тобі Бог помагає на все добре.

Твій давній і щирий друг

Т. Шевченко