- •1) Дайте поняття теорії держави і права як науки. Предмет та об’єкт тдп.
- •2) Розкрийте поняття методи та методологія загальної теорії держави і права.
- •Методи тдп
- •3) Назвіть функції загальної теорії держави і права, дайте їх характеристику.
- •Основні функції тдп:
- •4) Розкрийте взаємозв’язок загальної теорії держави і права з іншими науками. Система юридичних наук:
- •5) Розкрийте поняття, ознаки і сутність держави, історичні типи.
- •Причини виникнення держави:
- •Етапи формування держави:
- •Ознаки держави:
- •Історичні типи держави.
- •6) Назвіть та охарактеризуйте основні теорії походження держави і права.
- •7) Назвіть основні форми, шляхи та причини виникнення держави. Причини виникнення держави:
- •Форми виникнення держави:
- •Шляхи виникнення держави:
- •8) Охарактеризуйте психологічну та договірну теорії походження держави і права.
- •9) Охарактеризуйте економічну та теократичну теорії походження держави і права.
- •10) Охарактеризуйте насильницьку теорію походження держави і права.
- •11) Розкрийте поняття соціальних норм, їх основні ознаки та види.
- •Ознаки:
- •Види соціальних норм:
- •12) Розкрийте поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Матеріальні
- •Нематеріальні
- •13) Вкажіть місце та роль в політичній системі суспільства.
- •14) Розкрийте поняття та елементи форми держави.
- •15) Охарактеризуйте форму державного правління.
- •16) Охарактеризуйте форму державного устрою.
- •Основні ознаки:
- •17) Охарактеризуйте державний (державно-правовий) режим.
- •18) Розкрийте поняття, властивості та функції держави
- •19)Охарактеризуйте форми та методи здійснення функцій держави
- •Для здійснення функцій, що розглядаються, використовуються і вказані методи:
- •20) Охарактеризуйте види функцій держави
- •Внутрішні функції
- •Зовнішні функції
- •21)Охарактеризуйте поняття та елементи механізму держави
- •22)Охарактеризуйте структуру державного апарату
- •23)Охарактеризуйте поняття та види органів держави
- •24)Охарактеризуйте поняття та ознаки правової держави
- •Ознаки правової держави.
- •25)Охарактеризуйте поняття та ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •До основних ознак правової держави слід віднести такі:
- •26)Охарактеризуйте поняття та види суверенітету
- •Ознаки внутрішнього суверенітету:
- •27)Розкрийте поняття та основні ознаки права
- •Ознаки:
- •28)Розкрийте зміст та сутність права
- •29)Розкрийте взаємодію права з іншими соціальними нормами Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:
- •Вплив норм моралі на діяльність, пов'язану з реалізацією права:
- •Вплив норм права на норми моралі:
- •30)Розкрийте принципи права та їх види
- •Загальні принципи права:
- •31)Охарактеризуйте функції права та їх види
- •До загальносоціальних функцій належать :
- •До спеціально-юридичних функцій належать
- •32)Розкрийте поняття та види соціальних норм
- •33)Розкрийте поняття та елементи норми права
- •Структура логічної норми
- •34)Охарактеризуйте види норм права та їх структуру
- •35. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
- •36. Поняття ознаки та види нормативно-правових актів
- •Для нормативних правових актів характерні такі ознаки.
- •Види нормативно-правових актів:
- •37. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •Види законів у дії за колом осіб:
- •Дія законів у часі:
- •38. Характеристика підзаконних нормативно-правових актів
- •39. Основні джерела права
- •Види правових прецедентів:
- •40. Систематизація нормативно-правових актів
- •Інкорпорація може бути:
- •41. Закон і його види
- •Ознаки закону:
- •42. Правоутворення. Поняття, ознаки та принципи правотворчості.
- •43. Стадії правотворчості.
- •44.Поняття законодавчого процесу та його стадії
- •Законодавчий процес має такі стадії:
- •45. Поняття системи права та її елементи.
- •46.Системо законодавство України.
- •47. Характеристика публічного і приватного права.
- •48. Поняття людина, особа, громадянин
- •49. Правовий статус громадянина. Способи набуття громадянства.
- •51. Охарактеризуйте основні сучасні правові системи Романо-германська
- •Англійське право
- •Право сша
- •Родина скандинавського права
- •Родина мусульманського права
- •52. Дайте поняття та охарактеризуйте структуру та функції правосвідомості.
- •53. Дайте поняття та охарактеризуйте структуру правової культури.
- •54. Охарактеризуйте види правосвідомості.
- •55. Дайте визначення правового нігілізму.
- •56. Розкрийте поняття та форми реалізації норм права.
- •57. Охарактеризуйте застосування норм права як особливу форму їх реалізації.
- •58. Охарактеризуйте основні стадії процесу застосування норм права.
- •59. Визначте прогалини і колізії у праві.
- •60. Прогалини у законодавстві та шляхи їх усунення (аналогія закону, аналогія права).
- •Способи зменшення колізійності законодавства
- •61. Охарактеризуйте поняття тлумачення норм права і причини, що зумовлюють його необхідність.
- •62. Дайте характеристику видів тлумачення норм права.
- •63. Розкрийте способи тлумачення норм права.
- •64. Охарактеризуйте офіційне тлумачення норм права.
- •Види офіційного тлумачення:
- •65. Охарактеризуйте неофіційне тлумачення норм права.
- •Розрізняють наступні види неофіційного тлумачення:
- •66. Розкрийте поняття та основні ознаки правовідносин.
- •Основні ознаки правовідносин:
- •67. Дайте характеристику складу правовідносин.
- •68. Охарактеризуйте види правовідносин.
- •69) Деліктоздатність, правоздатність, дієздатність
- •70) Суб' єкти правовідносин
- •71) Юридичні факти
- •72) Правова презумпція та правова фікція
- •73) Нормативна і правова поведінка
- •74) Поняття ознаки та види нормативної поведінки
- •75) Поняття та ознаки правопорушення
- •76) Види правопорушень
- •77) Склад правопорушення Склад правопорушення - це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
- •78) Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79) Основні види юридичної відповідальності
- •80) Принцип розподілу влади, поняття влади.
- •81) Принципи юридичної відповідальності
- •82) Законність та її принципи
- •83) Гарантії законності
- •84) Співвідношення суспільного порядку і державної дисципліни
- •85) Обставини що виключають притягнення до юридичної відповідальності
15) Охарактеризуйте форму державного правління.
Під формою правління будь-якої держави розуміється структура і повноваження вищих органів державної влади, порядок їх утворення і характер взаємовідношень між ними, ступінь і форми участі громадян у формуванні вищих органів влади. За формою державного правління усі держави поділяють на монархії та республіки.
Монархія – це форма державного правління, за якої вища державна влада повністю або частково належить одній особі — монарху і, як правило, передається у спадщину представникам правлячої династії.
Для монархії характерні наступні ознаки:
монарх персоніфікує владу, при здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики виступає як глава держави;
монарх здійснює одноособове правління, тобто може прийняти до свого розгляду будь-яке питання;
монарх, як правило, є головнокомандуючим збройних сил;
влада монарха має у більшості випадків релігійний характер і оголошується священною;
владні повноваження монарха поширюються на всі сфери суспільного життя;
наявність приватної власності, яка матеріально забезпечує сім'ю монарха та передається у спадок;
влада монарха є спадковою, безстроковою, формально незалежною;
монарх не несе юридичної та політичної відповідальності перед своїми підданими за прийняті рішення.
Залежно від обсягу і характеру повноважень монарха, підстав виникнення і взаємовідносин монарха з населенням, усі монархії поділяються на необмежені та обмежені ( конституційні).
Необмежена монархія — це така монархічна форма правління, за якої влада монарха ніким і нічим не обмежена.
Різновидами необмеженої монархії є: 1) деспотична монархія — це така монархія, в якій владу монарха
обожнюють, а його самого визнають божеством. 2) абсолютна монархія — це така монархія, в якій сам монарх не обожнюється, але який, при відсутності представницьких органів, зосередив у своїх руках усю повноту державної та духовної (релігійної) влади.
Обмежена (конституційна) монархія — це така монархічна форма правління, за якої влада монарха в тій чи іншій мірі обмежується конституцією та повноваженнями певних державних органів.
Різновидами обмеженої (конституційної) монархії є: 1) дуалістична монархія — це така монархія, якій притаманна подвійність (дуалізм) вищих органів державної влади: монарх займає центральне місце у механізмі держави, він зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним.
2) парламентська монархія — це така монархія, за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, за ним лише формально зберігається статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями.
Республіка — це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), які обираються населенням країни на певний, чітко визначений законодавством строк.
Для республіки характерні наступні ознаки:
виборність на певний строк глави держави та інших вищих органів державної влади;
здійснення державної влади на підставі її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову;
наявність складної структури вищих державних органів влади та чітке законодавче визначення їх повноважень;
наявність у всіх вищих державних органів державно-владних повноважень;
одноособове або колегіальне прийняття рішень;
юридична відповідальність представників державної влади за свої дії та прийняті рішення, шляхом застосування до них спеціальної процедури: вияв недовіри (імпічмент) президенту, відставка уряду, відкликання народного депутата;
верховенство та обов'язковість рішень вищих державних органів для всіх інших органів.
Залежно від обсягу державно — владних повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентські, парламентські та змішані.