- •1) Дайте поняття теорії держави і права як науки. Предмет та об’єкт тдп.
- •2) Розкрийте поняття методи та методологія загальної теорії держави і права.
- •Методи тдп
- •3) Назвіть функції загальної теорії держави і права, дайте їх характеристику.
- •Основні функції тдп:
- •4) Розкрийте взаємозв’язок загальної теорії держави і права з іншими науками. Система юридичних наук:
- •5) Розкрийте поняття, ознаки і сутність держави, історичні типи.
- •Причини виникнення держави:
- •Етапи формування держави:
- •Ознаки держави:
- •Історичні типи держави.
- •6) Назвіть та охарактеризуйте основні теорії походження держави і права.
- •7) Назвіть основні форми, шляхи та причини виникнення держави. Причини виникнення держави:
- •Форми виникнення держави:
- •Шляхи виникнення держави:
- •8) Охарактеризуйте психологічну та договірну теорії походження держави і права.
- •9) Охарактеризуйте економічну та теократичну теорії походження держави і права.
- •10) Охарактеризуйте насильницьку теорію походження держави і права.
- •11) Розкрийте поняття соціальних норм, їх основні ознаки та види.
- •Ознаки:
- •Види соціальних норм:
- •12) Розкрийте поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Матеріальні
- •Нематеріальні
- •13) Вкажіть місце та роль в політичній системі суспільства.
- •14) Розкрийте поняття та елементи форми держави.
- •15) Охарактеризуйте форму державного правління.
- •16) Охарактеризуйте форму державного устрою.
- •Основні ознаки:
- •17) Охарактеризуйте державний (державно-правовий) режим.
- •18) Розкрийте поняття, властивості та функції держави
- •19)Охарактеризуйте форми та методи здійснення функцій держави
- •Для здійснення функцій, що розглядаються, використовуються і вказані методи:
- •20) Охарактеризуйте види функцій держави
- •Внутрішні функції
- •Зовнішні функції
- •21)Охарактеризуйте поняття та елементи механізму держави
- •22)Охарактеризуйте структуру державного апарату
- •23)Охарактеризуйте поняття та види органів держави
- •24)Охарактеризуйте поняття та ознаки правової держави
- •Ознаки правової держави.
- •25)Охарактеризуйте поняття та ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •До основних ознак правової держави слід віднести такі:
- •26)Охарактеризуйте поняття та види суверенітету
- •Ознаки внутрішнього суверенітету:
- •27)Розкрийте поняття та основні ознаки права
- •Ознаки:
- •28)Розкрийте зміст та сутність права
- •29)Розкрийте взаємодію права з іншими соціальними нормами Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:
- •Вплив норм моралі на діяльність, пов'язану з реалізацією права:
- •Вплив норм права на норми моралі:
- •30)Розкрийте принципи права та їх види
- •Загальні принципи права:
- •31)Охарактеризуйте функції права та їх види
- •До загальносоціальних функцій належать :
- •До спеціально-юридичних функцій належать
- •32)Розкрийте поняття та види соціальних норм
- •33)Розкрийте поняття та елементи норми права
- •Структура логічної норми
- •34)Охарактеризуйте види норм права та їх структуру
- •35. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
- •36. Поняття ознаки та види нормативно-правових актів
- •Для нормативних правових актів характерні такі ознаки.
- •Види нормативно-правових актів:
- •37. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •Види законів у дії за колом осіб:
- •Дія законів у часі:
- •38. Характеристика підзаконних нормативно-правових актів
- •39. Основні джерела права
- •Види правових прецедентів:
- •40. Систематизація нормативно-правових актів
- •Інкорпорація може бути:
- •41. Закон і його види
- •Ознаки закону:
- •42. Правоутворення. Поняття, ознаки та принципи правотворчості.
- •43. Стадії правотворчості.
- •44.Поняття законодавчого процесу та його стадії
- •Законодавчий процес має такі стадії:
- •45. Поняття системи права та її елементи.
- •46.Системо законодавство України.
- •47. Характеристика публічного і приватного права.
- •48. Поняття людина, особа, громадянин
- •49. Правовий статус громадянина. Способи набуття громадянства.
- •51. Охарактеризуйте основні сучасні правові системи Романо-германська
- •Англійське право
- •Право сша
- •Родина скандинавського права
- •Родина мусульманського права
- •52. Дайте поняття та охарактеризуйте структуру та функції правосвідомості.
- •53. Дайте поняття та охарактеризуйте структуру правової культури.
- •54. Охарактеризуйте види правосвідомості.
- •55. Дайте визначення правового нігілізму.
- •56. Розкрийте поняття та форми реалізації норм права.
- •57. Охарактеризуйте застосування норм права як особливу форму їх реалізації.
- •58. Охарактеризуйте основні стадії процесу застосування норм права.
- •59. Визначте прогалини і колізії у праві.
- •60. Прогалини у законодавстві та шляхи їх усунення (аналогія закону, аналогія права).
- •Способи зменшення колізійності законодавства
- •61. Охарактеризуйте поняття тлумачення норм права і причини, що зумовлюють його необхідність.
- •62. Дайте характеристику видів тлумачення норм права.
- •63. Розкрийте способи тлумачення норм права.
- •64. Охарактеризуйте офіційне тлумачення норм права.
- •Види офіційного тлумачення:
- •65. Охарактеризуйте неофіційне тлумачення норм права.
- •Розрізняють наступні види неофіційного тлумачення:
- •66. Розкрийте поняття та основні ознаки правовідносин.
- •Основні ознаки правовідносин:
- •67. Дайте характеристику складу правовідносин.
- •68. Охарактеризуйте види правовідносин.
- •69) Деліктоздатність, правоздатність, дієздатність
- •70) Суб' єкти правовідносин
- •71) Юридичні факти
- •72) Правова презумпція та правова фікція
- •73) Нормативна і правова поведінка
- •74) Поняття ознаки та види нормативної поведінки
- •75) Поняття та ознаки правопорушення
- •76) Види правопорушень
- •77) Склад правопорушення Склад правопорушення - це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
- •78) Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79) Основні види юридичної відповідальності
- •80) Принцип розподілу влади, поняття влади.
- •81) Принципи юридичної відповідальності
- •82) Законність та її принципи
- •83) Гарантії законності
- •84) Співвідношення суспільного порядку і державної дисципліни
- •85) Обставини що виключають притягнення до юридичної відповідальності
79) Основні види юридичної відповідальності
Різні види відповідальності мають свою особливість або специфіку, різну мету і цілі, тому деталізація цього питання відноситься до різних галузей права. Юридична відповідальність здійснюється на засадах законності, обґрунтованості, невідворотності, індивідуалізації і справедливості. В ст.66 Конституції закріплено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Залежно від того, до якої галузі законодавства належить правова норма, що порушена, який вид правопорушення вчинено (злочин, поступок) розрізняють види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, кримінальну.
Відповідно до головних цілей юридичної відповідальності санкції за правопорушення поділяються на два основних види: штрафні (каральні), головне завдання яких полягає у покаранні правопорушника, та правовідновлювальні, спрямовані на усунення безпосередньо завданої правопорушенням шкоди. Згідно із змістом цих санкцій юридична відповідальність поділяється на штрафну (каральну) і правовідновлювальну (компенсаційну).
Штрафна (каральна) відповідальність застосовується за злочини і адміністративні або дисциплінарні проступки. Її призначення - вплив на свідомість правопорушника через застосування щодо нього певних обмежень з метою загальної і особистої превенції (попередження) правопорушень. Своєрідним наслідком застосування штрафної, каральної санкції є “стан покараності” (судимість-- у кримінальному праві, наявність стягнення-- у трудовому й адміністративному), що тягне деякі правообмеження і ще суворішу відповідальність при рецидиві.
Правовідновлювальна (компенсаційна) відповідальність реалізується головним чином у цивільно-правовій сфері. Її призначення полягає у відновленні незаконно порушених прав, примусовому виконанні невиконаних обов'язків та усуненні протиправних станів. На відміну від каральної відповідальності, яка реалізується лише у встановленому законом порядку на підставі правозастосовчого акта
80) Принцип розподілу влади, поняття влади.
Влада — явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можливості і спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей є боротьбою між владою і хаосом. Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи (механізм і засоби взаємодії суб'єкта і об'єкта).
Поділ влади – один з основних принципів конституціоналізму, який ґрунтується на політико – правовій доктрині поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову та інші види влади. Ідея поділу влади висловлювалася ще в античні часи (Аристотель) та в епоху Середньовіччя (Марсилій Падуанський). Але, як теорія, вперше висунута Дж. Локком і розвинута в працях Ш. Монтеск‛є. Уперше принцип поділу влади було послідовно втілено в Конституції США 1787 р. В ній законодавча, виконавча і судова гілки влади не тільки відокремлені одна від одної, а й наділені можливостями взаємного контролю через відповідну систему стримань і противаг. Суть поділу влади визначається такими положеннями: 1) поділ влади закріплюється Конституцією; 2) законодавча, виконавча і судова влада надаються різним людям і органам; 3) всі гілки влади рівні й автономні, жодна з них не може бути усунена будь – якою іншою владою; 4) жодна влада не може користуватися правами, наданими конституцією іншій владі; 5) судова влада діє незалежно від політичного впливу, судді користуються правом тривалого перебування на посаді. Судова влада може оголосити закон недійсним, якщо він суперечить конституції. Мета поділу полягає в тому, щоб не припустити зосередження влади в руках однієї особи або невеликої групи осіб і тим самим запобігти можливості зловживання владою. Поділ державної влади не означає „китайської стіни” між різними її гілками. У реальному житті кожна з гілок влади взаємодіє та переплітається з іншими. Наприклад, повноваження створювати норми права належить не тільки законодавчій владі, а й органам виконавчої влади, зокрема, уряду, який видає підзаконні акти. Державна влада в Україні теж здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст.6 Конституції України). Разом з тим, принцип єдності державної влади зовсім не означає, що вся державна влада повинна бути сконцентрована в одних руках. Повноваження або компетенція органів державної влади можуть бути різними. В тому числі залежно від функцій держави і державної влади їх поділяють на законодавчі, виконавчо – розпорядчі, судові, контрольно – наглядові, главу держави – президента або монарха. Оскільки теорія розподілу державної влади суперечить розподілу принципу єдності державної влади, то її розуміють як принцип розподілу функцій між вищими органами державної влади.