Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TDP_EKZAMEN.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
582.14 Кб
Скачать

44.Поняття законодавчого процесу та його стадії

Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій.

Законодавчий процес має такі стадії:

  1. Законодавча ініціатива – це винесення підготовлених та належним чином оформлених законопроектів та допоміжних матеріалів у ВРУ

  2. Розгляд законопроекту в 3 читаннях

  3. Прийняття закону в цілому

  4. Підписання закону ПУ

  5. Оприлюднення закону

  6. Набрання чинності

45. Поняття системи права та її елементи.

Система права — об’єктивно зумовлена внутрішня організація права певного суспільства, яка полягає в єдності усіх юридичних норм, і диференціація їх за галузями, підгалузями та інститутами. Внутрішня будова права має складний характер і може бути виявлена за допомогою різних критеріїв. Найбільшу розповсюдженість має об’єднання норм права у певні угрупування на основі особливостей предмета і метода правового регулювання.

Предмет правового регулювання — це сукупність якісно однорідних відносин у певній сфері суспільного життя, які врегульовані за допомогою правових норм (майнові відносини, управлінські відносини і т. д.).

Метод правового регулювання — сукупність засобів впливу на суспільні відносини. Він складається з:

— характеру зв’язків суб’єктів між собою (відносин координації або субординації, тобто рівності або підлеглості);

— способів правового регулювання — заборона, дозвіл, зобов’язання, заохочення, стимулювання;

— юридичних наслідків — винагорода, юридична відповідальність.

Основним первинним елементом системи права є норма права. Норма права — це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, що встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її силою. Саме в нормі права відображаються риси права — нормативність, формальна визначеність, державна примусовість, але окремо взята норма права не в змозі упорядкувати суспільні відносини. В окремої норми права відсутня така риса права, як системність. Тому для регулювання суспільних відносин, яким притаманні певні загальні особливості, норми права об’єднуються в інститути та галузі права, які, у свою чергу, є самостійними елементами системи права.

Головною складовою частиною системи права є така галузь, яка об’єднує норми права, виходячи із єдності предмету і методу правового регулювання, притаманним цим нормам.

Галузь права — це сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та регулюють суспільні відносини певного виду особливим методом. У межах галузі права виділяють підгалузь та інститути права.

Підгалузь права — окрема частина галузі права, що об’єднує норми й інститути, які регулюють спеціальні види суспільних відносин (авторське право в межах цивільного права). Інститут права — частина галузі (підгалузі) права, яка складається із сукупності правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини. Інститути поділяються на галузеві та міжгалузеві. Галузеві інститути — інститут власності, інститут договору. Міжгалузеві — інститут відповідальності в межах екологічних відносин. Система права України складається із галузей конституційного, цивільного, адміністративного, фінансового, земельного, трудового, сімейного, кримінального, цивільно-процесуального, кримінально-процесуального та інших галузей права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]