70) Суб' єкти правовідносин

Суб'єкти (сторони) правовідносин — це учасники правового відношення, що володіють взаємними правами й обов'язками. Найчастіше таких сторін дві: продавці і покупець при купівлі-продажу; слідчий і свідок при виробництві допиту і т.п. Однак бувають і багатобічні правовідносини. Так, кожен громадянин із приводу своїх конституційних прав знаходиться в правовідносинах із всіма іншими суб'єктами, у тому числі і з державою: усі вони зобов'язані поважати його права, не перешкоджати їхньої реалізації. Суб'єкти правовідносин можуть бути розділені на індивідуальні і колективні, до індивідуальних суб'єктів відносяться громадяни даної держави, іноземні громадяни, особи без громадянства і такі, що мають подвійне громадянство. Серед колективних суб'єктів можна виділити державно-територіальні утворення (держави, суб'єкти федерацій, міста, райони й інші територіальні одиниці, виборчі округи), їхнє населення, і також організації (державні органи, суспільні об'єднання, підприємства, комерційні структури і інші). Можливість того чи іншого суб'єкта бути учасником правовідносини визначаються його правосуб'єктністю, тобто здатністю бути суб'єктом права. Важливою властивістю правосуб'єктності є її гарантованість державою: відповідні державні органи зобов'язані забезпечити кожному суб'єкту можливість повного і безперешкодного здійснення прав, а також виконання обов'язків, обумовлених його правосуб'єктністю. Як вказується в Міжнародному пакті про цивільні і політичні права, прийнятому ООН у 1966 р., “кожна людина, де б він ні знаходився, має право на визнання його правосуб'єктності”. Види суб'єктів правовідносин: індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):

• громадяни, тобто індивіди, що мають громадянство даної країни;

• іноземні громадяни;

• особи без громадянства (апатриди);

• особи з подвійним громадянством (біпатриди)

колективні суб'єкти (юридичні особи):

• державні органи, організації, установи, підприємства;

• органи місцевого самоврядування;

• комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);

• громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо);

• релігійні організації;

держава та її структурні одиниці:

• держава;

• державні утворення (суб'єкти федерації — штати, землі, автономії; в Україні — Автономна Республіка Крим);

• адміністративно-територіальні одиниці (область, місто, селище та ін.);

соціальні спільноти — народ, нація, етнічні групи, громадяни виборчого округу тощо.

71) Юридичні факти

Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі.

Функції юридичних фактів

• функція залучення суб'єкта права до правовідносин;

• функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація).

Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.

Види юридичних фактів за юридичними наслідками

Юридичні факти класифікуються за різними підставами.

• правотворчі - юридичні факти, з якими норми права пов'язує виникнення правовідносин (наприклад, наказ ректора про зарахування абітурієнта К. до вузу).

• правозмінні - юридичні факти, з якими норми права пов'язує зміна правовідносин (наприклад, наказ ректора про переведення студента К. з очної на заочну форму навчання);

• правоскасувальні - юридичні факти, з якими норми права пов'язує припинення правовідносин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закінчення вузу).

Слід зважити на те, що один і той самий юридичний факт може бути правотворчим, правозмінним, правоскасувальним для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах. Так, факт смерті громадянина — обставина, що припиняє правовідносини між померлим і його дружиною, дітьми. Одночасно це є і правотворчим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті громадянина виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією права дружини, дітей на спадщину.

Види юридичних фактів за вольовою ознакою: Дії - вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (наприклад, угода, постанова слідчого, рішення суду) та події: - юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняються поза волею людей (наприклад, природне стихійне явище, смерть) Дії бувають правомірні (відповідають вимогам норм права (договір)) і неправомірні (не відповідають вимогам норм права (правопорушення)). Правомірні дії - юридичні акти та юридичні вчинки. Неправомірні дії – це злочини і проступки.

Події не залежать від волі людини (пожежа, епідемія, стихійне лихо…)