4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.

Риси:

- Критика поведінкового підходу;

- Визнання пізнавальної цінності не жорстких методів досл-ня, а саме описового методу, істор підходу тощо;

- Активізація методу «інтерпретаційного розуміння»

- Відродження марксизму (в теоретично-концептуальному плані – поява неоінституціоналізму (при аналізі дер-ви та її інст.-тів));

- Широке викор-ня комп’ютерної тех.-ки та інформац тех.-гій в досл-ні пол.-ки - > розвиток порівняльної пол-гії, з 70х рр створення баз даних – можлив-ть порів-ня вел емпір. матеріалів;

- Розпад політології на різні методологічні напрямки та концепції – відсутність єдиного методологічного підходу (Алмонд: пол.-гія – це роздроблена дисц-на, «окремі столики»)

-постмодерністська парадигма в основі лосліджень

11. Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.

Слово «політика» як науковий термін відоме завдяки праці давньогрецького філософа Арістотеля «Політика» («politika»), що буквально означає «те, що стосується держа­ви». Воно є похідним від іншого давньогрецького слова — «polis», що означає «місто-держава».

Соціальне призначення політики полягає в узгоджен­ні багатоманітних інтересів і потреб людей, їх різноманітних спільностей і забезпеченні таким чином цілісності суспільства. Виконує це соціальне призначення політики держава як офіційний носій публічної влади. Зазначене розуміння політики можна назвати консенсусним, оскільки воно грунтується на тому, що політика є засобом узгодження соціальних інтересів.

Згідно з іншою — марксистською — парадигмою політика і держава виникли як знаряддя не узгодження соціальних інтересів, а класового панування. Таке розуміння сутності політики можна назвати конфліктологічним. Воно розкриває класовий аспект політики і має таке ж право на існування, як і консенсусне.

З урахуванням розширення кола політичних інститутів, процесу формування політичної системи суспільства політика стала трактуватись як функ­ціонування політичної системи

Інший підхід до визначення політики грунтується на її органічному зв'язку з владою, на що вказував іще М. Вебер:«...„Політика", судячи з усього, означає прагнення до участі у владі або до здійснення впливу на розподіл влади чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі обіймає».

Головна ж особливість політики у цьому відношенні полягає в тому, що вона заторкує задоволення інтересів і потреб передусім стосовно керівництва та управління суспільством, забезпечення його існування як цілісності на основі узгодження тією чи іншою мірою — на засадах консенсусу чи панування — соціальних інтересів.

3 урахуванням соціального призначення політики вона може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.

Сутністю політики є не влада, а управління.

Передумови політики:

• Суперечлива єдність індив. і колективного у сусп. житті (люди різні)

• Проблема розподілу ресурсів ж/д

• Ієрархічність сусп. відносин (ієрархія – нерівномірність існування і розподілу)

• необхідність використання механізмів примусу для реалізації інтересів

Структура політики:

- П. як організація – пол.інститути, певні норми, які регулюють відносини.

- П. як пол. відносини – взаємодія між носіями влади і сус-вом, між носіями влади, між соц. групами.

- П. як свідомість – виступає як механізм витворення та реалізації ідейних проектів.

Функції політики — це основні напря­ми її впливу на суспільство.

1. керівництво та управління суспіль­ними процесами й забезпеченні завдяки цьому єдності та цілісності суспільства.

2. вираження і задоволення соціальних інтересів. Політика покликана створювати членам суспільства можливості для вираження і задоволення їхніх суспільне значущих інтересів і потреб;

3. інтеграція суспільства на основі узгодження соціальних інтересів.

4. раціоналізація соціальних суперечностей і конфліктів, їх цивілізоване вирішення через діалог членів суспільства між собою і з державою; соціалізація особ

5. забезпечення наступництва та інноваційності суспільного розвитку

6. Інклюзивність (від лат. includere — включати) політики — це її здатність необмежене проникати в усі сфери суспільного життя.

7. Атрибутивність політики прояв­ляється у її здатності поєднуватися з неполітичними суспіль­ними феноменами, відносинами і сферами, утворюючи інші види суспільних відносин і сфери суспільного життя

Функції і властивості політики реалізуються за допомо­гою низки засобів. Такими засобами є право і примус (як найважливіші засоби здійснення влади), а також мораль, мова, символіка тощо

Риси політики як особливої сфери життя:

Політика – сфера цілеспрямованого, свідомого впливу на суспільне життя.

Політика – виступає керуючим центром суспільного життя

Політика – центральна сфера суспільства, визначається тим, що це сфера свідомої самореалізації + керуюча сфера.

Різновиди зв’язків політики з іншими сферами суспільного життя:

• Функціональний зв’язок – проблема співвідношення політичних і неполітичних методів регуляції суспільства.

• Причинно-наслідкові зв’язки – взаємозв’язок, взаємовідношення.

Взаємозв’язок політики з економікою:

• економіка обумовлює засоби та можливості політики

• економіка впливає на політику, проходячи соціальну сферу, економіка забезпечує стабільність політиці.

• Політика регулює економічні процеси в інтересах:

  • Різноманітних соціальних груп суспільства

  • Гармонізація соціально-економічних інтересів суспільства

  • Визначає зовн.-екон. Інтереси Д.

• 3 варіанти впливу політики:

  • Стимулює економіку

  • Заважає економіці

  • Нейтральний

Проблема втручання політики в інші сфери суспільного життя:

• обмеженість втручання політики в інші сфери веде до певного ваккума, це веде до того, що політичний механізм заміняється іншими механізмами.

• Перебільшення втручання політики в інші сфери веде до політизації усіх сфер

• Суть проблеми межі втручання заключається в тому, що втручання не повинно руйнувати внутрішні механізми функціонування і розвитку будь-якої сфери суспільства

• Втручання політики має свої виміри у часі та просторі, втручання політики завжди повинно бути конкретним

• Втручання політики визначається інтересами цього суспільства, інтересами конкретної сфери суспільства, тих або інших панівних політичних еліт.