102. Книга буття українського народу.

Братство було релігійним. Форма його організації запозичена в українських церковних братств. У програмних документах кирило-мефодіївців («Книга буття українського народу» і «Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія») домінують соціальні ідеали первісного християнства, ідея обстоювання справедливості, свободи, рівності й братерства. У «Книзі буття...» воскресіння України (що асоціюється з біблійним «наріжним каменем») описується подібно до Воскресіння Христового. Тут же наводиться модель перебудови суспільного життя. Члени братства трохи по-різному бачили шляхи реалізації суспільних перетворень. Пантелеймон Куліш обстоював пріоритетну роль національних ідей, народолюбець Тарас Шевченко виступав за значущість соціальних питань, а Микола Костомаров, майбутній видатний історик, екстраординарний професор Петербурзького університету, переймався передусім загальнолюдськими та християнськими цінностями.

Документ написаний у наближеній до релігійних трактатів формі з метою, як пояснював пізніше сам М. Костомаров, зробити його більш зрозумілим для простого народу. Визначаючи головні ідеї на яких базувалась концепція "Книг буття .", Д. Дорошенко зазначав, що "Цей твір перейнятий глибоким євангельським демократизмом, панславістичною тенденцією і підкресленням ідеї національности, овіяної українським месіянізмом".

Євангельський демократизм, звернення до глибинних теоретичних основ ранньохристиянської соціально-політичної доктрини є вихідним пунктом теоретичної побудови М. Костомарова. Він підкреслює, що Бог є один і він один є цар неба і землі. Всі соціально-політичні негаразди, які виявляються в суспільному розвитку є, на думку автора "Книг буття ." наслідком того, що люди відступають від істинної віри та істинного Бога і піддаються впливові лукавого: "Бо єдин єсть Бог істинний і єдин він цар над родом чоловічим, а люде як поробили собі багато богів, тo з тим укупі поробили багато царів, бо як у кожному кутку був свій бог, так у кожному кутку став свій цар, і стали люде биться за своїх царів, і пуще стала земля поливатися кровію і усіватися попелом і костями, і умножилось на всім світі горе, біднота і хвороба, і нещастя, і незгода". Крім Бога ж ніхто не може повелівати іншими людьми — ні царі, ні пани, бо зробив Бог всіх людей рівними.

103. Товариство об'єднаних слов'ян. Його програмні ідеї.

Общество соединённых славян, тайная революционная организация, созданная в начале 1823 в Новоград-Волынске офицерами братьями А. И. и П. И. Борисовыми и политическим ссыльным польским шляхтичем Ю. К. Люблинским (возникла из Общества первого согласия). В общество входили небогатые офицеры, мелкие чиновники и служащие. В программных документах общества («Правила», «Клятвенное обещание») содержалась идея добровольного соединения славянских народов и требование борьбы против крепостничества и деспотизма. Конечной целью общества было создание республики федерации славянских и соседних с ними народов (Россия, Польша, Богемия, Моравия, Сербия, Молдавия, Валахия, Далмация, Кроация, Венгрия, Трансильвания), в которой верховная власть принадлежит собранию представителей от всех республик. Каждый народ должен был иметь конституцию, основанную на демократических принципах, с учётом его национальных особенностей. Ближайшей целью члены общества считали ликвидацию в России самодержавия и крепостничества, установление республики и восстановление независимости Польши. К осени 1825 общество насчитывало около 50 член, среди которых были русские, украинцы, поляки. Наиболее деятельными из них являлись, кроме братьев Борисовых, И. И. Горбачевский, В. А. Бечаснов, Я. М. Андреевич, М. М. Спиридонов, В. Н. Соловьев, А. Д. Кузьмин, М. А. Щепилло и др. Отсутствие в программе конкретных задач не удовлетворяло значительную часть членов О. с. с. В сентябре 1825 оно по предложению членов Южного общества декабристов С. И. Муравьева-Апостола и М. П. Бестужева-Рюмина соединилось с этим обществом на основе его программы. Многие бывшие члены О. с. с. активно участвовали в подготовке вооруженного выступления декабристов и в восстании Черниговского полка (см. Черниговского полка восстание).