N13. Функці§ волі.

  

   Первая -- инициирующая (непосредственно связанная с мотивационными факторами) заключается в том, чтобы заставить начать то или иное действие, поведение, деятельность, преодолевая объективные и субъективные препятствия.

   Вторая  -- стабилизирующая, связанная с волевыми усилиями по поддержанию активности на должном уровне при возникновении внешних и внутренних помех разного рода.

   Третья -- ингибирующая состоит в оттормаживании других, часто сильных мотивов и желаний, других вариантов поведения, несогласующихся с главными целями деятельности (и поведения) в тот или иной момент времени.

   Четвертая - генетическая, генеративная, продуктивная. В результате ее действия повышается уровень осознаваемости и организованности иных психических процессов, а также формируются так называемые волевые свойства личности -- самостоятельность, решительность, настойчивость, самообладание, целеустремленность и др.

N14. Тенденція вимушеності та потягу волі.

   Воля - єдність 2-х тенденцій: - тенденці§ потягів - тенденці§ повинності (вимушеності) Процес праці може вимагати зусиль, спрямованих на подолання не лише зовнішніх, а й внутрішніх перешкод. Це вимагає наявності у людини волі. Як зазначав С. Л. Рубінштейн, на етапі потягу волі ще не існує. В єдності потягу і вимушеності постає усвідомленість волі, що визначає здатність людини регулювати сво§ ді§, переборюючи як зовнішні, так і внутрішні труднощі. Тобто, воля з'являється коли є потяг, якому суперечить вимушеність. При цьому постає проблема вибору рішення (або на користь потягу або на користь повинності). Для того щоб прийняти рішення на користь ді§ яку треба виконати (вимушеність), потрібно вольовим зусиллям подолати свій потяг, заради виконання більш значущо§ або соціально бажано§ ді§.

N15. Вольові якості особистості.

   Вольові властивості - це відносно стійкі і незалежні від конкретно§ ситуаці§ психічні утворення, що засвідчують досягнений особистістю рівень свідомо§ саморегуляці§.

   Калін, вольові якості розділяє на 2 групи:

  -- Базальні (енергійність, терплячість, витримка, сміливість);

  -- Системні ( цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, самостійність, рішучість)

   Базальні - це односпрямовані форми свідомості і набирають форму вольового зусилля:

  -- Енергійність - це здатність, за допомогою вольового зусилля, швидко піднімати активність до певного рівня.

  -- Терплячість - це підтримання, шляхом вольового зусилля, інтенсивність роботи на заданому рівні, при внутрішніх перешкодах.

  -- Витримка - це здатність швидкого гальмування, послаблення або уповільнення ді§, емоці§, думок, що заважають здійсненню прийнятого рішення.

   Системні - це сполучення односпрямованих форм свідомості:

  -- Цілеспрямованість - це вміння керуватись в сво§х діях стійкими цілями, які базуються на переконанні людини;

  -- Наполегливість - це вміння постійно і тривало добиватися мети, не знижуючи енергію в боротьбі с труднощами;

  -- Впертість - виявляється в необґрунтованому, нерозумному відстоюванню людиною сво§х рішень і відкиданню чужих пропозицій;

  -- Принциповість - це вміння керуватися в сво§х вчинках та діях стійкими принципами переконання доцільності певних моральних норм поведінки, які регулюють взаємини між людьми;

  -- Самостійність - це вміння обходитися в сво§х діях без чужо§ допомоги, критично ставитися до критичних дій, оцінюючи §х відповідно до сво§х поглядів та переконань;

  -- Ініціативність - це вміння знаходити нові - не шаблонні - рішення та засоби §х здійснення;

  -- Рішучість - це вміння приймати обдумані рішення, вони організують впевненість та швидкість, з якою людина приймає рішення.

   Сукупність позитивних вольових якостей утворює силу волі.

  

   

N16. Патологія волі.

  

   Існує три класи патологій:

  -- Знижена вольова активність;

  -- Підвищена вольова активність;

  -- Спотворена вольова активність.

   Зниження проявляється при органічних захворюваннях головного мозку ( аболія - не здатність прийняти вольове рішення ).

   Підвищення проявляється в стаді§ маніакально-депресивного психозу ( виривається у суб'єкта мимовільно ).

   Спотворення проявляється в рухах людини ( акатонічний ступор - повна нерухомість ; акаталепсія ; негативізм - людина чинить опор будь-якому впливу зі сторони).

   Основні напрямки патологі§ волі.

   1)Порушення довільного керування психічними процесами. Порушення довільно§ уваги. Астенічні стани, викликані виснаженням нервово§ системи в результаті перенапруження, обумовленого тривалими переживаннями, надмірним розумовим навантаженням, перенесеними інфекціями та інтоксикацією, супроводжується труднощами зосередження уваги на певному завданні, підвищеною відволікаємістю. Однією з форм послаблення уваги, зокрема у хворих з початковими явищами склерозу судин головного мозку, єрозсіяність (неуважність). Порушення сприймання . Порушення зорового С-ня при ураженні лобних ділянок право§ півкулі, що виявлено при розв'язанні гностичних задач. Порушення слухового С-ня--виявлено при оцінці та відтворенні ритмів. У тактильному С-ні--складнощі при опізнанні на дотик. Порушення довільно§ пам'яті при ураженні скроневих ділянок кори ГМ--поруш-ся слухова пам'ять, при потиличних--зорова. Амнезія--повне випадіння із пам'яті певного періоду життя. Гіпомнезія--послаблення пам'яті на поточні та минулі поді§. Гіпермнезія--загострення здатності відтворювати дані, які до хвороби, як здавалось не збереглись у пам'яті. При масивному ураженні лобних ділянок мозку виникає порушення по типу псевдоамнезі§--складнощі при довільному запам'ятовуванні та відтворенні будь-яких за модальністю стимулів; складнощі при організаці§ матеріалу при запам'ятовуванні. Порушення здатності уявляти об'єкти та явища, що раніше сприймалися (агнозія Шарко-Вільбрандта)--при ураженні тім'яно-потиличних ділянок ГМ.

   2)Порушення доцільності дій. При ураженні лобних ділянок великих півкуль ГМ. Незважаючи на збереження знань та окремих часткових операцій (розумових дій), спостерігаються складності в §х доцільному використанні.

   3)Порушення довільних та рухових дій. При ураженні кіркових відділів рухових функціональних систем--апраксія. Лурія виділив 4 форми апраксій: кінестетична, просторова, кінетична, регуляторна.

   4)Моторні порушення мовлення. Види: Еферентна моторна афазія: хворі не можуть вимомити практично жодного слова але розуміють те, що §м говорять або хворі не можуть переключитися з одного складу на інший.

   Аферентна моторна афазія: порушення кінестетично§ мовленнєво§ аферентаці§м неможливість аналізувати аферентні сигнали

   Динамічна афазія :--"дефект мовленнєво§ ініціативи" внаслідок ураження ділянок ліво§ півкулі поблизу зони Брока .

   5)Порушення сили вольових спонукань

   Абулія--стан безволля, відсутність спонукань до діяльності, втрат бажань, припинення вдоволення примітивних фізіологічних потреб.Мутизм--хворий не говорить, не відповідає на запитання. Гіпербулія--підвищення вольово§ активності, гіпобулія--послаблення вольових спонукань. Ступір--повна нерухомість. Каталепсія (одна із форм ступора)--хворий застигає у тому положенні, яке йому надали--автоматичне підпорядкування.

   6)Порушення в розвитку вольово§ сфери у розумово відсталих дітей та дітей із затримками психічного розвитку. При олігофрені§ та психопаті§§--відсутність здатності стримувати сміх.