- •N1.Психологічне визначення уяви та фантазії.
- •N2. Теорія бісоціацій у поясненні механізмуму творчо§ уяви.
- •N3.Фантазування: механізми та результат.
- •N4.Розвиток уяви і здатності до фантазування в онтогенезі.
- •N5.Свідоме і несвідоме в техніці фантазій.
- •N6. Мрія як феномен фантазі§, синтез реального та ідеального, об"єктивного та суб'єктивного.
- •N9. Репродуктивна і творча уява.
- •N10.Загальні проблеми психологі§ фантазі§.
- •N11.Проблеми уяви та фантазі§ у Рубінштейна.
- •N12. Дослідження Вундта в проблемі творчо§ уяви та фантазі§ в теорі§ бісоціаці§.
- •N13.Розет про техніку фантазі§.?????????????????
- •N14.Фантазія і гра.
- •N15.Виготський про роль уяви в індивідуальному розвитку.
- •N17.Уява та мислення; 17.Фантазія та мислення.
- •N18.Фантазія та інту§ція.
- •N19. Уява та пам'ять.
- •N20.Фантазія та моральна сфера людини.
- •N 22. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.
- •1 Період досліджень з психологі§ фантазі§ -представлено в роботах старо§, асоціативно§ психологі§, зокрема, в роботах в.Вундта як і р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.
- •N24.Роль фантазі§ у творчій діяльності людини.
- •N25.Методи дослідження творчо§ уяви.
- •N26.Фантазія у дитячому малюнку.
- •N 28. Уява і фантазія як психологічна реальність, феномен та процес.
- •Співвідношення уяви та фантазі§:
- •N29.Індивідуально-психологічні відмінності уяви, фантазування, творення.
- •N30. Функці§ уяви та фантазі§ у процесі формування та розгортання індивідуальних особливостей індивіда.
- •N31.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
- •N1. Потреби, мотиви, емоці§.
- •N2. Умови виникнення емоційних процесів??????????
- •N4. Форми прояву емоційних явищ
- •N5. Особливості психічного відображення в емоціях.
- •N7. Зовнішній вираз емоцій .
- •N11. Еволюційна теорія емоцій дарвіна.
- •N12. Поняття афективно§ сфери психіки (регулятивна).
- •N13. Сучасні зарубіжні теорі§
- •N15.Периферична теорія емоцій.
- •N18. Теорія емоцій як цінності(Додонов)
- •N19. Теорія диференціальних емоцій к.Е. Ізарда
- •N20. Емоці§ та почуття
- •N 21!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!.Рівні регулятивно-праксично§ сфери психіки - мимовільний, довільний, вольовий.
- •N22. Емоці§ та воля як регулятори діяльності
- •N23. Типи емоціогенних ситуацій (Піаже)
- •N1. Філософські аспекти волі
- •N5. Вихідні ознаки (храктерні риси) вольово§ поведінки.
- •N11. Методи дослідженя волі.
- •N12. Психологічні теорі§ волі.
- •N13. Функці§ волі.
- •N14. Тенденція вимушеності та потягу волі.
- •N15. Вольові якості особистості.
1 Період досліджень з психологі§ фантазі§ -представлено в роботах старо§, асоціативно§ психологі§, зокрема, в роботах в.Вундта як і р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.
Позитивні моменти в дослідженнях цих аторів:
-- показали чуттєву обумовленість процесів фантазі§; зокрема, показав, що наша мрія з"являється не із примхи, а має відношення до всього поперднього досвіду тіє§ людини, яка мріє;
-- всі самі фантастичні уявлення насправді зводяться до невідомих комбінацій елементів, які зустрічалися в попередньому досвід людини;
Тобто, була розкрита реальне підґрунтя фантазі§ - зв"язок фантазі§ з попереднім досвідом, з уже наявними враженнями. Мова йде продетермінацію фантазі§ попереднім досвідом.
Обмеження досліджень асоціативно§ психологі§:
--стара психологія твердила, що нові комбінаці§ виникають випадково, нова комбінація уяиви виникає із нових констеляцій -нових зв"язків між собою окремих елементів
- в силу тако§ природи випадкових комбінацій фантазія людини характеризується тим, що вона принципово обмежена кількістю образів, і ніякі нові, не пережиті зв"язки не можуть бути добавлені в процеси діяльності уяви;
2 період досліджень з психологі§ фантазі§: интуітивістична психологія (Г.Дриш, А.Бергсон). Це ідеалістична точка зору
Протилежна до попереднього напрямку
-вважали, що свідомості із самого початку присутня творча уява, фантазія, що свідомість творить, що для не§ характерні апріорні форми; вся діяльність людини пронизана творчим началом. Присували свідомості первинне творче начало.
3 період досліджень- З Фройд та Піаже розглядали в дитячому віці уяву (фантазування) в первинній §х формі як діяльність підсвідому,яка обслуговує не пізнання дійсності, а отримання задоволення, як діяльність несоціальну (про це говорить Л.С.Виготський).
Фантазія, на §х думку, не має відношення до вербально§ (мовно§) думки, і відповідно, не є узагальнюючою думкою.
4 період дослідження (експериментальний) -має відношення до експериментальних досліджень, зокрема в Німеччині) -довели протилежне. Це сучасні уявлення про психологію фантазі§
- показано залежність уяви) дітей від розвитку мови. Дослідження показали, що у глухих та німих дітей-дуже бідна фан-я. Затримка в розвитку мови веде до зібдненн фантазі§.
-Іде§ Л.С.Вигоського - залежність розвитку фантазі§ від подальшого навчання в школі, від подальшого розвитку мови ( утворення понятійного апарату), від спілкування з дорослими. Таким чином, стверджує Л.С.Виготський, не підтвердилась ідею Піаже про аутичність, не соціальний характер дитячо§ уяви, §§ підсвідомий характер.
-Дослідження Блейєра: доведено цілеспрямований характер уяви (фантазі§)- ці види діяльності можуть новити направлений характер - ми можемо повністю віддавати звіт стосовно цілей і мотивів, які переслідує ця діяльність.
-Л.С.Виготський теж цього дотримується: навіть утопічні уявлення (які відрізняються від реалістичних планів) здійснюються непідсвідомо, а свідомо - з ясною установкою, щоб створити відомий фантастичний образ, який відноситься до минулого чи майбутнього. Навіть у дит. твор., уява носить направлений хар-тер, тобто, не є підсвідомою діяльністю.
-в технічно-конструкторській діяльності дорослого - діяльність уяви, фантазі§ є направленою, від початку і до кінця направлена на певну мету, яку досягає людина.
Висновок (на основі сучасних досліджень):
-- розвиток фантазування залежить від розвитку мов;
-- розвиток фантазування залежить від взаємоді§ з дорослими (у дітей);
-- розвиток фантазування залежить від специфіки діяльності та активного включення в не§ ( у дорослих);
-- фантазування носить свідомий, а не підсвідомий характер.
--