- •1. Державне управління: поняття та ознаки.
- •2. Виконавча влада: поняття та ознаки.
- •3. Співвідношення виконавчої влади з державним управлінням.
- •4. Адміністративна реформа в Україні та її напрями.
- •5. Предмет правового регулювання адміністративного права та його реформування.
- •6. Метод правового регулювання адміністративного права.
- •7. Принципи адміністративного права.
- •8. Система адміністративного права.
- •Підгалузі:
- •Правові інститути:
- •Субінститути:
- •9. Місце адміністративного права у правовій системі України. Співвідношення з іншими галузями права.
- •10. Норми адміністративного права: поняття, структура, особливості.
- •11. Види норм адміністративного права.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •12. Джерела адміністративного права: поняття, види та особливості.
- •13. Систематизація адміністративного законодавства.
- •14. Адміністративно-правові відносини: поняття та ознаки.
- •15. Види адміністративно-правових відносин.
- •16. Поняття та структура адміністративної правосуб’єктності громадян України.
- •17. Основні права громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •18. Основні обов’язки громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •19. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
- •20. Засоби та способи адміністративно-правового захисту прав громадян у відносинах з органами виконавчої влади.
- •22. Адміністративне оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виконавчої влади.
- •23. Адміністративний позов на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виконавчої влади.
- •24. Орган виконавчої влади: поняття та ознаки.
- •25. Система органів виконавчої влади.
- •26. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •27. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •28. Процедура діяльності Кабінету Міністрів України.
- •29. Центрацьні органи виконавчої влади. Їх види та відмінності у правовому статусі.
- •30. Місцеві органи виконавчої влади, їх види та повноваження.
- •31. Поняття, сутність та види державної служби.
- •32. Принципи державної служби.
- •33. Державні службовці: поняття та види.
- •34. Правовий статус та класифікація посад державних службовців.
- •35. Права і обов’язки державних службовців.
- •36. Способи набору на державну службу.
- •37. Проходження державної служби
- •38. Підстави припинення державно-службових відносин.
- •39. Особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності державних службовців.
- •40. Напрями реформування інституту державної служби в Україні.
- •41. Поняття та класифікація форм діяльності органів виконавчої влади.
- •42. Правові акти управління (адміністративні акти): поняття та ознаки.
- •43. Класифікація правових актів управління (адміністративних актів).
- •44. Відмінності правових актів управління від інших юридичних актів.
- •45. Вимоги, що ставляться до правових актів управління та наслідки невиконання вимог.
- •46. Процедури прийняття правових актів управління.
- •47. Зміна, призупинення та припинення дії правових актів управління.
- •48. Адміністративні договори: сутність та місце в системі правових норм діяльності органів виконавчої влади.
- •49. Адміністративний розсуд в діяльності органів виконавчої влади.
- •50. Методи діяльності органів виконавчої влади: загальна характеристика.
- •51. Переконання як метод діяльності органів виконавчої влади та його види.
- •52. Адміністративно-правовий примус: поняття та особливості.
- •53. Заходи адміністративного попередження.
- •54. Заходи адміністративного припинення.
- •55. Поняття адміністративно-правового режиму та його види.
- •56. Правовий режим надзвичайного стану.
- •57. Режимні обмеження при надзвичайному стані.
- •58. Правовий режим воєнного стану.
- •59. Режимні обмеження при воєнному стані.
- •60. Правовий режим секретності.
- •Особливості режиму секретності
- •Порядки забезпечення режиму секретності
- •61. Митний режим.
- •62. Режим охорони державного кордону України.
- •63. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •64. Цілі та принципи адміністративної відповідальності.
- •65. Правові підстави адміністративної відповідальності.
- •66. Джерела законодавства, які встановлюють адміністративну відповідальність. Законодавчі основи адміністративної відповідальності:
- •67. Адміністративний проступок: поняття та ознаки.
- •68. Склад адміністративного проступку. Об’єкт та об’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •69. Суб’єкти та суб’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •70. Адміністративні стягнення та їх види. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних проступків.
- •71. Накладення адміністративних стягнень.
- •72. Структура адміністративного процесу.
- •73.Принципи адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •74. Стадії адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •75. Адміністративні послуги: поняття і види.
- •76. Провадження в справах про адміністративні правопорушення: поняття та основні завдання.
- •77. Обставини, що виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •78. Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •79. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •80. Процесуальні строки в справах про адміністративні правопорушення.
- •81. Способи забезпечення законності в державному управлінні.
- •82. Державний контроль, його завдання та види.
- •83. Президентський та парламентський контроль органів виконавчої влади.
- •84. Адміністративний нагляд та його види.
- •85. Суб’єкти здійснення адміністративного нагляду.
- •86. Судовий контроль за діяльністю виконавчої влади.
- •87. Нагляд прокуратури. Основні форми прокурорського реагування на порушення законності.
- •88. Система органів управління освітою.
- •89. Повноваження органів управління освітою.
- •90. Система органів управління охороною здоров’я.
- •91. Повноваження органів управління охороною здоров’я.
- •92. Система органів управління юстицією.
- •93. Повноваження органів управління юстицією.
- •94. Система органів внутрішніх справ.
- •95. Повноваження органів внутрішніх справ.
- •96. Державне управління у сфері оборони.
87. Нагляд прокуратури. Основні форми прокурорського реагування на порушення законності.
Нагляд прокуратури - одна з функцій прокурорських органів по здійсненню нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, держ. комітетами, відомствами, ін. органами держ. і госп. управління та контролю, урядом АР Крим, місц. радами, їх викон. і розпорядчими органами, місц. держ. адміністраціями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, підпорядкування і належності, посад, особами та громадянами. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (1991) предметом заг. нагляду є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посад, особами, вимогам Конституції України і чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-екон., політ., особисті права та свободи гр-н, захист їх честі й гідності; додержання законів, що стосуються екон., міжнац. відносин, охорони навкол. середовища, митниці та зовнішньоекон. діяльності. При виявленні у процесі нагляду порушень законодавства прокурор реагує на них шляхом видання актів прокурорського реагування. Формами такого реагування є протест, припис, подання та постанова прокурора. Питання застосування, змісту та дії актів реагування прокурора регламентуються Законом України «Про прокуратуру». Протест на акт, що суперечить закону, вноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому самому порядку вноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурора ставиться питання щодо скасування акту чи приведення його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акту і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурор. При відхиленні протесту або ухиленні від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акту незаконним. Подання такої заяви зупиняє дію правового акту. Припис щодо усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Припис вноситься у випадках, коли порушення закону цілком очевидне і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо воно не буде негайно усунуте. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Органи чи посадова особа можуть оскаржити припис вищому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним. Подання з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником до державного органу, громадської організації чи посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає негайному розгляду. В місячний строк мають бути вжиті заходи щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, а наслідки повідомлені прокурору. Постанова вноситься прокурором, його заступником у разі порушення закону посадовою особою або громадянином. Залежно від характеру порушення вноситься вмотивована постанова щодо дисциплінарного провадження; провадження про адміністративне правопорушення. Вона підлягає розгляду відповідним органом або уповноваженою особою у десятиденний строк після її надходження. Результати розгляду повідомляються прокурору. Прокурор у механізмі державного контролю посідає особливе місце ще й тому, що, крім нього, ніхто не здійснює нагляд за додержанням законності у діяльності самих контролюючих органів.