- •1. Державне управління: поняття та ознаки.
- •2. Виконавча влада: поняття та ознаки.
- •3. Співвідношення виконавчої влади з державним управлінням.
- •4. Адміністративна реформа в Україні та її напрями.
- •5. Предмет правового регулювання адміністративного права та його реформування.
- •6. Метод правового регулювання адміністративного права.
- •7. Принципи адміністративного права.
- •8. Система адміністративного права.
- •Підгалузі:
- •Правові інститути:
- •Субінститути:
- •9. Місце адміністративного права у правовій системі України. Співвідношення з іншими галузями права.
- •10. Норми адміністративного права: поняття, структура, особливості.
- •11. Види норм адміністративного права.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •12. Джерела адміністративного права: поняття, види та особливості.
- •13. Систематизація адміністративного законодавства.
- •14. Адміністративно-правові відносини: поняття та ознаки.
- •15. Види адміністративно-правових відносин.
- •16. Поняття та структура адміністративної правосуб’єктності громадян України.
- •17. Основні права громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •18. Основні обов’язки громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •19. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
- •20. Засоби та способи адміністративно-правового захисту прав громадян у відносинах з органами виконавчої влади.
- •22. Адміністративне оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виконавчої влади.
- •23. Адміністративний позов на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виконавчої влади.
- •24. Орган виконавчої влади: поняття та ознаки.
- •25. Система органів виконавчої влади.
- •26. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •27. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •28. Процедура діяльності Кабінету Міністрів України.
- •29. Центрацьні органи виконавчої влади. Їх види та відмінності у правовому статусі.
- •30. Місцеві органи виконавчої влади, їх види та повноваження.
- •31. Поняття, сутність та види державної служби.
- •32. Принципи державної служби.
- •33. Державні службовці: поняття та види.
- •34. Правовий статус та класифікація посад державних службовців.
- •35. Права і обов’язки державних службовців.
- •36. Способи набору на державну службу.
- •37. Проходження державної служби
- •38. Підстави припинення державно-службових відносин.
- •39. Особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності державних службовців.
- •40. Напрями реформування інституту державної служби в Україні.
- •41. Поняття та класифікація форм діяльності органів виконавчої влади.
- •42. Правові акти управління (адміністративні акти): поняття та ознаки.
- •43. Класифікація правових актів управління (адміністративних актів).
- •44. Відмінності правових актів управління від інших юридичних актів.
- •45. Вимоги, що ставляться до правових актів управління та наслідки невиконання вимог.
- •46. Процедури прийняття правових актів управління.
- •47. Зміна, призупинення та припинення дії правових актів управління.
- •48. Адміністративні договори: сутність та місце в системі правових норм діяльності органів виконавчої влади.
- •49. Адміністративний розсуд в діяльності органів виконавчої влади.
- •50. Методи діяльності органів виконавчої влади: загальна характеристика.
- •51. Переконання як метод діяльності органів виконавчої влади та його види.
- •52. Адміністративно-правовий примус: поняття та особливості.
- •53. Заходи адміністративного попередження.
- •54. Заходи адміністративного припинення.
- •55. Поняття адміністративно-правового режиму та його види.
- •56. Правовий режим надзвичайного стану.
- •57. Режимні обмеження при надзвичайному стані.
- •58. Правовий режим воєнного стану.
- •59. Режимні обмеження при воєнному стані.
- •60. Правовий режим секретності.
- •Особливості режиму секретності
- •Порядки забезпечення режиму секретності
- •61. Митний режим.
- •62. Режим охорони державного кордону України.
- •63. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •64. Цілі та принципи адміністративної відповідальності.
- •65. Правові підстави адміністративної відповідальності.
- •66. Джерела законодавства, які встановлюють адміністративну відповідальність. Законодавчі основи адміністративної відповідальності:
- •67. Адміністративний проступок: поняття та ознаки.
- •68. Склад адміністративного проступку. Об’єкт та об’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •69. Суб’єкти та суб’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •70. Адміністративні стягнення та їх види. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних проступків.
- •71. Накладення адміністративних стягнень.
- •72. Структура адміністративного процесу.
- •73.Принципи адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •74. Стадії адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •75. Адміністративні послуги: поняття і види.
- •76. Провадження в справах про адміністративні правопорушення: поняття та основні завдання.
- •77. Обставини, що виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •78. Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •79. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •80. Процесуальні строки в справах про адміністративні правопорушення.
- •81. Способи забезпечення законності в державному управлінні.
- •82. Державний контроль, його завдання та види.
- •83. Президентський та парламентський контроль органів виконавчої влади.
- •84. Адміністративний нагляд та його види.
- •85. Суб’єкти здійснення адміністративного нагляду.
- •86. Судовий контроль за діяльністю виконавчої влади.
- •87. Нагляд прокуратури. Основні форми прокурорського реагування на порушення законності.
- •88. Система органів управління освітою.
- •89. Повноваження органів управління освітою.
- •90. Система органів управління охороною здоров’я.
- •91. Повноваження органів управління охороною здоров’я.
- •92. Система органів управління юстицією.
- •93. Повноваження органів управління юстицією.
- •94. Система органів внутрішніх справ.
- •95. Повноваження органів внутрішніх справ.
- •96. Державне управління у сфері оборони.
83. Президентський та парламентський контроль органів виконавчої влади.
Президентський контроль у сфері виконавчої влади здійснюється як безпосередньо, так і з допомогою відповідних структур. Безпосередній контроль здійснюється при доборі кадрів і призначенні на посади та звільненні з посад міністрів, голів державних комітетів (державних служб), голів місцевих державних адміністрацій, призначенні та звільненні представників у іноземних державах, вищого керівництва Збройних Сил України тощо. Вирішуючи питання про призначення на посаду, Президент контролює і діяльність посадових осіб, що здійснюють підбір кандидатур на відповідну посаду. Призначаючи за згодою ВРУ Прем'єр-міністра та за його поданням — членів КМУ, Президент України має право скасовувати постанови та розпорядження уряду. Важливі функції із забезпечення реалізації контрольних повноважень Президента України здійснює Головне контрольне управління Адміністрації Президента України. Відповідно до повноважень, закріплених у Положенні про Головне контрольне управління, на це управління покладено здійснення контролю за виконанням доручень Президента України на всіх рівнях виконавчої влади. Головне контрольне управління здійснює координацію заходів щодо забезпечення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, КМУ, доручень Глави Адміністрації Президента та методичне керівництво діяльністю відділів контролю в апараті обласних державних адміністрацій. Отже, президентський контроль у сфері виконавчої влади має конституційно-правове підґрунтя і відповідне закріплення в нормативно-правових актах. Здійснення контрольної функції, крім правового, має відповідне організаційне забезпечення.
У системі державного контролю парламентський контроль має суттєві особливості, які зумовлені статусом суб'єкта контролю — Верховної Ради України як представницького органу держави. Це є підставою для визнання парламентського контролю особливою формою державного контролю, котра виходить за межі традиційного уявлення про державний контроль як засіб забезпечення законності у державному управлінні. Метою парламентського контролю є: встановлення не тільки відповідності діяльності на території України або в межах її інтересів за кордоном Конституції і законам України, а й доцільності, соціально-економічної та політичної обгрунтованості діяльності; виявлення відхилень від конституційних вимог, державних програм; визначення причин незаконної або недоцільної діяльності та засобів, спрямованих на вдосконалення, раціоналізацію, розвиток об'єкта контролю; виявлення передумов притягнення винних до відповідальності. Парламентський контроль здійснює Верховна Рада України, яка діє без будь-яких доручень, безпосередньо на підставі Конституції і законів України, в межах власної компетенції щодо будь-яких об'єктів контролю — за виключенням судів та правоохоронних органів. Парламентський контроль за фінансово-економічною діяльністю держави здійснюється безпосередньо ВРУ: під час обговорень на всіх етапах бюджетного процесу; шляхом затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; через Рахункову палату, яка діє на підставі відповідного закону; при наданні згоди на призначення Президентом України на посади та звільнення з посад Голови Нацбанку, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду держмайна, призначенні половини складу Ради Нацбанку України. Поряд з ВРУ, яка безпосередньо здійснює парламентський контроль, функціонують спеціалізовані суб'єкти парламентського контролю — комітети Верховної Ради України, тимчасові спеціальні комісії, тимчасові слідчі комісії, Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, які діють на підставі спеціальних законів у порядку, встановленому Регламентом ВРУ.