36. Способи набору на державну службу.

Згідно ст. 15,18,19 Закону України «Про державну службу» :

Прийняття на державну службу

Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.

Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.

Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.

Випробування при прийнятті на державну службу

При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

Стажування державних службовців

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

37. Проходження державної служби

Громадяни України, які вперше зараховуються на службу, при зарахуванні на державну службу складають присягу, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці. Текст присяги наводиться в ст. 17 Закону «про державну службу».

Важливе місце при проходженні державної служби відводиться службовій кар’єрі. Державна служба як правовий інститут становить собою сукупність правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі організації державної служби та виконання державними службовцями покладених на них завдань. Процес організації державної служби пов’язаний з встановленням правового статусу конкретної посади, способів заміщення посад на державній службі та умов вступу до неї, а також з підготовкою, підбором та розстановкою кадрів державних службовців, зарахуван­ням їх на посади. Законодавство передбачає порядок прийняття та проходження державної служби, вводить категорії посад службовців та ранги, які їм присвоюють, ставлячи їх в основу службової кар’єри. Посади державних службовців класифікуються з урахуванням організаційно-правового рівня органу, обсягу і характеру компе­тенції на конкретній посаді, ролі і місця посади в структурі державного органу. Законом «Про державну службу» встановлено 7 категорій посад державних службовців, яким відповідають 15 ран­гів. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах конкретної категорії посад відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Черговий ранг у межах відповідної категорії посад державному службовцю присвоюється через два роки. Черговий ранг у межах категорії по­сад може бути присвоєний достроково за виконання особливо відпо­відальних завдань. При­своєний ранг зберігається за державним службовцем і у випадках, коли він перейшов на посаду нижчої категорії або залишив дер­жавну службу, а потім повернувся до неї. Народним депутатам Укра­їни, які до обрання перебували на державній службі, час виконання обов’язків народного депутата зараховується до стажу державної служби. Позбавлення рангу допускається лише за вироком суду. Для ефективної та стабільної роботи державної служби, підвищення професійного рівня працівників та підготовки їх на керівні посади важливе значення має формування кадрового резерву, який відповід­но до ст. 28 Закону «про державну службу» формується із спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, випускників навчальних закла­дів відповідного профілю, через підвищення квалі­фікації, стажуван­ня. Невід’ємна частина кадрової роботи — навчання та підвищення кваліфікації державних службовців. Держава здійснює заходи щодо створення умов для навчання та підвищення кваліфікації у відпо­відних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти. Важливе значення для розв’язання проблем комплектування орга­нів виконавчої влади всіх рівнів висококваліфі­кованими кадрами, спроможними забезпечити економічний і соціаль­ний розвиток держави, має затверджене Указом Президента України «Програма кадрового забезпечення державної служби», яка передбачає створення єдиної централізованої державної системи підготовки, перепідготовки та підвищення ква­ліфікації державних службовців. З цією метою формується мережа галузевих навчальних закладів з широкою міжгалузевою і регіональною коопе­рацією. Результати підвищення кваліфікації є однією з підстав просу­вання по службі.