- •1. Державне управління: поняття та ознаки.
- •2. Виконавча влада: поняття та ознаки.
- •3. Співвідношення виконавчої влади з державним управлінням.
- •4. Адміністративна реформа в Україні та її напрями.
- •5. Предмет правового регулювання адміністративного права та його реформування.
- •6. Метод правового регулювання адміністративного права.
- •7. Принципи адміністративного права.
- •8. Система адміністративного права.
- •Підгалузі:
- •Правові інститути:
- •Субінститути:
- •9. Місце адміністративного права у правовій системі України. Співвідношення з іншими галузями права.
- •10. Норми адміністративного права: поняття, структура, особливості.
- •11. Види норм адміністративного права.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •12. Джерела адміністративного права: поняття, види та особливості.
- •13. Систематизація адміністративного законодавства.
- •14. Адміністративно-правові відносини: поняття та ознаки.
- •15. Види адміністративно-правових відносин.
- •16. Поняття та структура адміністративної правосуб’єктності громадян України.
- •17. Основні права громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •18. Основні обов’язки громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •19. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
- •20. Засоби та способи адміністративно-правового захисту прав громадян у відносинах з органами виконавчої влади.
- •22. Адміністративне оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виконавчої влади.
- •23. Адміністративний позов на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виконавчої влади.
- •24. Орган виконавчої влади: поняття та ознаки.
- •25. Система органів виконавчої влади.
- •26. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •27. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •28. Процедура діяльності Кабінету Міністрів України.
- •29. Центрацьні органи виконавчої влади. Їх види та відмінності у правовому статусі.
- •30. Місцеві органи виконавчої влади, їх види та повноваження.
- •31. Поняття, сутність та види державної служби.
- •32. Принципи державної служби.
- •33. Державні службовці: поняття та види.
- •34. Правовий статус та класифікація посад державних службовців.
- •35. Права і обов’язки державних службовців.
- •36. Способи набору на державну службу.
- •37. Проходження державної служби
- •38. Підстави припинення державно-службових відносин.
- •39. Особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності державних службовців.
- •40. Напрями реформування інституту державної служби в Україні.
- •41. Поняття та класифікація форм діяльності органів виконавчої влади.
- •42. Правові акти управління (адміністративні акти): поняття та ознаки.
- •43. Класифікація правових актів управління (адміністративних актів).
- •44. Відмінності правових актів управління від інших юридичних актів.
- •45. Вимоги, що ставляться до правових актів управління та наслідки невиконання вимог.
- •46. Процедури прийняття правових актів управління.
- •47. Зміна, призупинення та припинення дії правових актів управління.
- •48. Адміністративні договори: сутність та місце в системі правових норм діяльності органів виконавчої влади.
- •49. Адміністративний розсуд в діяльності органів виконавчої влади.
- •50. Методи діяльності органів виконавчої влади: загальна характеристика.
- •51. Переконання як метод діяльності органів виконавчої влади та його види.
- •52. Адміністративно-правовий примус: поняття та особливості.
- •53. Заходи адміністративного попередження.
- •54. Заходи адміністративного припинення.
- •55. Поняття адміністративно-правового режиму та його види.
- •56. Правовий режим надзвичайного стану.
- •57. Режимні обмеження при надзвичайному стані.
- •58. Правовий режим воєнного стану.
- •59. Режимні обмеження при воєнному стані.
- •60. Правовий режим секретності.
- •Особливості режиму секретності
- •Порядки забезпечення режиму секретності
- •61. Митний режим.
- •62. Режим охорони державного кордону України.
- •63. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •64. Цілі та принципи адміністративної відповідальності.
- •65. Правові підстави адміністративної відповідальності.
- •66. Джерела законодавства, які встановлюють адміністративну відповідальність. Законодавчі основи адміністративної відповідальності:
- •67. Адміністративний проступок: поняття та ознаки.
- •68. Склад адміністративного проступку. Об’єкт та об’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •69. Суб’єкти та суб’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •70. Адміністративні стягнення та їх види. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних проступків.
- •71. Накладення адміністративних стягнень.
- •72. Структура адміністративного процесу.
- •73.Принципи адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •74. Стадії адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •75. Адміністративні послуги: поняття і види.
- •76. Провадження в справах про адміністративні правопорушення: поняття та основні завдання.
- •77. Обставини, що виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •78. Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •79. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •80. Процесуальні строки в справах про адміністративні правопорушення.
- •81. Способи забезпечення законності в державному управлінні.
- •82. Державний контроль, його завдання та види.
- •83. Президентський та парламентський контроль органів виконавчої влади.
- •84. Адміністративний нагляд та його види.
- •85. Суб’єкти здійснення адміністративного нагляду.
- •86. Судовий контроль за діяльністю виконавчої влади.
- •87. Нагляд прокуратури. Основні форми прокурорського реагування на порушення законності.
- •88. Система органів управління освітою.
- •89. Повноваження органів управління освітою.
- •90. Система органів управління охороною здоров’я.
- •91. Повноваження органів управління охороною здоров’я.
- •92. Система органів управління юстицією.
- •93. Повноваження органів управління юстицією.
- •94. Система органів внутрішніх справ.
- •95. Повноваження органів внутрішніх справ.
- •96. Державне управління у сфері оборони.
27. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади. До складу КМУ входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце прем'єр-міністри та міністри України (21 посадова особа). Основні повноваження Кабінету Міністрів України 1) у сфері економіки та фінансів: ● забезпечує проведення державної економічної політики, ● здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; ●забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; ●здійснює управління об'єктами державної власності; ● сприяє розвитку підприємництва, ● визначає пріоритетні галузі промисловості, які потребують прискореного розвитку; ● забезпечує захист прав споживачів та підвищення якості життя; ● забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці; ● розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до нього; ● забезпечує проведення зовнішньоекономічної політики України; ●організовує та забезпечує здійснення митної справи; та ін. 2) у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища: ● забезпечує проведення державної соціальної політики; ● забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; ● забезпечує проведення державної політики зайнятості населення; ● забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів; ● забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування; ● координує діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов'язану з охороною навколишнього природного середовища; 3) у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина: ●забезпечує проведення державної правової політики; ●здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади; ● вживає заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров'я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, боротьби із злочинністю, протидії корупції; та ін; 4) у сфері зовнішньої політики: ●забезпечує у межах своїх повноважень зовнішньополітичну діяльність України, розробляє та затверджує державні програми в цій сфері; ● забезпечує вирішення питань щодо укладення та виконання міжнародних договорів України; і ін. 5) у сфері національної безпеки та обороноздатності: ● здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону і території України; ● здійснює заходи щодо зміцнення національної безпеки України; ● здійснює заходи щодо забезпечення боєздатності Збройних Сил України; 6) у сфері вдосконалення державного управління та державної служби: ● організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби; ● здійснює заходи щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади; ● утворює, реорганізовує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; ● призначає постійного представника КМУ у Конституційному Суді України; 2. КМУ здійснює також інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. КМУ спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов ВРУ, додержання прав і свобод людини та громадянина. КМУ може скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині. КМУ відповідно до Конституції України належить право законодавчої ініціативи у ВРУ. КМУ вносить проекти законів на розгляд ВРУ відповідно до вимог Регламенту ВРУ.