3. Співвідношення виконавчої влади з державним управлінням.

Сфера державного управління визначається тим, що воно здійснюється:

1) у межах діяльності органів виконавчої влади, а саме:

- в ході реалізації їх повноважень щодо керованих об’єктів зовнішнього суспільного середовища;

- в ході виконання місцевими держадміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, делегованих відповідними місцевими радами, враховуючи, що самій виконавчій владі дані повноваження первісно не належать;

- в ході керівництва вищими органами виконавчої влади роботою нижчих органів;

- в ході керівництва роботою державних службовців всередині кожного органу виконавчої влади.

2) поза межами діяльності органів виконавчої влади, а саме:

- всередині апаратів будь-яких інших (крім органів виконавчої влади) органів державної влади – в ході керівництва роботою державних службовців;

- всередині державних підприємств, установ і організацій – в ході керівництва роботою персоналу їх адміністрацій;

- з боку відповідних уповноважених державою суб’єктів у процесі управління державними корпоративними правами;

- з боку різноманітних дорадчо-консультативних органів, утворюваних державними органами, в частині виконання наданих їм організаційно-розпорядчих повноважень щодо інших органів і посадових осіб.

Сфера виконавчої влади визначається тим, що:

1. поряд з тими напрямами реалізації виконавчої влади, котрі опосередковуються у вигляді власне державно-управлінської діяльності, значне місце посідають ті напрями, в яких відсутні характерні ознаки поняття “державне управління”. Крім перелічених вище прикладів “неуправлінської частини” діяльності органів виконавчої влади, при оцінці будь-якого іншого напряму реалізації виконавчої влади також слід обов’язково виходити з його конкретного змісту, а точніше, зі змісту закріплених за даними органами функцій і повноважень – на предмет з’ясування їх управлінської чи неуправлінської спрямованості;

2. у випадках, коли здійснення виконавчої влади відбувається у формі власне управлінської діяльності, слід враховувати, що у демократичній державі ця діяльність може здійснюватись не тільки виключно державними органами, а й окремими недержавними суб’єктами – адже повноваження виконавчої влади можуть бути делеговані державою:

а) по-перше, органами місцевого самоврядування;

б) по-друге, деякими іншими недержавними інституціями тощо.

Висновок: як державне управління у певній своїй частині реалізується поза межами виконавчої влади, так і виконавча влада у певній своїй частині реалізується ( або може реалізовуватись) поза межами державного управління.

4. Адміністративна реформа в Україні та її напрями.

Адміністративна реформа - це вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. Нова система державного управління в Україні має бут створена шляхом проведення адміністративної реформи. Метою адміністративної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, а також формування системи державного управління, головним пріоритетом якої буде служіння народові, національним інтересам. Для досягнення мети адміністративної реформи в ході її проведення має бути розв'язано ряд завдань: - формування ефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління; - формування сучасної системи місцевого самоврядування; - запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг; - організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; - створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; - запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою.

Адміністративна реформа має здійснюватись у кількох напрямках:

1) створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні.

2) формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління.

3) кадрове забезпечення нової системи державного управління.

4) зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління.

5) наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування.

Адміністративна реформа розрахована на відносно тривалий період її реалізації і включає 3 етапи. І) підготовчий - мають бути розроблені та офіційно схвалені Концепція адміністративної реформи та Програма здійснення адміністративної реформи. На цьому етапі розв'язуються першочергові питання, пов'язані з поточним удосконаленням елементів існуючої системи державного управління. ІІ) запроваджуються організаційно-правові засади реформування ключових елементів системи державного управління. ІІІ) поглиблюються трансформаційні процеси, формуються нові інститути, організаційні структури та інструменти державного управління.