- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі
- •7.Місце і значення Київської Русі в історії України.
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •9.Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •13. Політичний лад і економічний розвиток українських земель в литовський період
- •15. Кревська унія.
- •16. Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток земель після унії.
- •17. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •18. Берестейська церковна унія та її наслідки
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •20. Виникнення та початкова історія українського козацтва, його класифікація.
- •21. Заснування та основні етапи історії Запорізької Січі
- •22. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі. Військова (мілітаристська) влада, що являла собою систему органів та установ.Право.Територія.СкарбницяМіжнародні зв’язки
- •23. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •26.Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі
- •27. Зборівський договір 1649. Утворення козацької державності
- •28.Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору.
- •29. Переяславська Рада 8 січня 1654 року та її рішення
- •30.Березневі статті 1654 р.
- •31.Дипломатична діяльність б.Хмельницького
- •32. Україна за часів Руїни. Територіальне розчленування України.
- •33. Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні
- •34. Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-их рр.. 17 ст. С.Палій.
- •35. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •36. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •37. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •38. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •39. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •40. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Три поділи Польщі. Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •41. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •43. Декабристський рух в Україні
- •44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток «Руська Трійця»
- •47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •48. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •49. Українська культура другої половини хіх ст.
- •50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •51. Активізація національного руху на початку 20 ст
- •52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •53. Україна в роки Першої Світової війни
- •54. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •56.Утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •57. Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •58. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •59.Військо унр і Української Галицької Армії у боротьбі з денікінцями
- •60.Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і українських військ проти Червоної армії.
- •61.Ризький договір та його наслідки
- •62. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •63. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •64. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •66. Український націонал-комунізм у 1920-их роках, його прояви в політиці та на практиці
- •67. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати та наслідки.
- •68. Причини та наслідки голоду в Україні 1921-1922рр. Та 1932-1933 рр.
- •69. Суспільно-політичне життя українського народу у 1920-30рр.
- •70. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30ті рр.
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входженння земель Західної України до складу урср.
- •73. Напад німецьких військ на срср. Оборонні бої на території України 1941-1942рр.
- •74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •75.Український національно-визвольний рух в роки Другої Світової війни. Оун і упа.
- •76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •77. Україна після Другої Світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •79.Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •80. Розвиток економіки в Радянській Україні 50-60рр.
- •81. Викриття культу особи Сталіна (десталінізація). Лібералізація суспільно-політичного життя на Україні в 50-60рр та її суперечливий характер.
- •82. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •83. Національне питання в Радянській Україні в 1960-х першій половині 80-х років. Дисидентський та правозахисний рух.
- •84. Проголошення курсу на перебудову та його реалізація в Україні.
- •85. Розпад срср. Проголошення незалежності України.
- •86.Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •87. Соціально-економічний розвиток України в умовах незалежності.
- •88.Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •89.Зовнішньополітична діяльність України
- •90.Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі
88.Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
1991 p. BP України прийняла Закон «Про освіту», що визначив школу як основу духовного та соціально-економічного розвитку держави і передбачив кардинальні зміни в її роботі. Згідно з законом освіта має бути доступна, гуманна, деполітизована, забезпечувати рівні можливості для людей, бути пов'язаною з національними і культурними традиціями.
В умовах незалежності створено нову концепцію розвитку народної освіти - прийнято Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»), затверджену Кабінетом міністрів у листопаді 1993 року. Програма передбачає істотну реконструкцію всієї системи освіти, починаючи з дошкільного виховання дітей і завершуючи підвищенням кваліфікації дипломованих спеціалістів.
В Україні розширюється мережа шкіл з поглибленим вивченням певних дисциплін, усе більше відкривається ліцеїв, гімназій, інших типів навчальних закладів.
У першій половині 90-х років була запроваджена система державного ліцензування (надання дозволу на освітню діяльність) та акредитації (визначення професійного рівня діяльності) вузів.
У ряді областей місцеве радіомовлення, телебачення розпочали передачі національними мовами. В 1995 р. діяло близько 160 національних культурних товариств.
Визнанням високого внеску в розвиток мистецтва і культури України є Державна премія ім. Т. Шевченка, що. присуджується Указом Президента напередодні дня народження Кобзаря. Творчі зрушення відбулись у літературній творчості: розширюється тематичний діапазон прозових, поетичних і драматичних творів, урізноманітнюються їхні стильові форми.
З 1990 р. в Україні став проводитися і набув надзвичайно великої популярності Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута».
В українську літературу повернуті імена В. Стуса, В. Симоненка, Б. Антоненка-Давидовича, I. Багряного, у мистецтво - творчість М. Бойчука та інших.
На нові реалії духовного життя народу, державно-церковних і міжконфесійних взаємин Верховна Рада України відреагувала ухваленням 23 квітня 1991 р. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Однак власну політику щодо релігії й церкви Україна змогла здійснювати лише після остаточного здобуття незалежності.
Конституція України гарантує громадянам право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа - від церкви.
Дістали можливість легалізувати свою діяльність раніше заборонені владою Українська греко-католицька і Українська автокефальна православна церкви.
Україна - багатоконфесійна держава. Згідно із чинним законодавством, усі конфесії та віруючі рівні перед законом. Станом на 1 січня 2000 р. у нашій державі діяло понад 23,5 тис. релігійних організацій 90 конфесій та напрямків.
89.Зовнішньополітична діяльність України
Найбільш сприятливі умови для пожвавлення зовнішньополітичної сфери за радянської доби виникли завдяки горбачовській «перебудові». УРСР поступово виходила за межі діяльності тільки ООН, її органів чи спеціалізованих установ. Уперше за весь радянський період делегація
Швидке визнання державної незалежності України десятками країн світу певною мірою породжувало ілюзію того, що труднощі, пов'язані з перехідним періодом, будуть розв'язані безболісно і в короткий термін.
Основним документом, який визначав принципові засади розбудови державотворчих процесів, у тому числі в сфері зовнішньої політики, став Акт проголошення незалежності України, прийнятий 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України 2 липня 1993 р. схвалила «Основні напрямки зовнішньої політики України» - наголошується, що неодмінною умовою розбудови незалежної Української держави є її активне та повномасштабне входження до світового співтовариства.
Засади зовнішної політики України: відкритість зовнішньої політики, співробітництво з усіма заінтересованими партнерами, уникнення залежності від окремих держав чи груп держав; засудження війни як знаряддя національної політики; додержання принципів взаємоповаги; відсутність територіальних претензій до сусідніх держав; дотримання міжнародних стандартів прав людини.
Головними напрямами зовнішньої політики України є: розвиток двосторонніх відносин; участь в європейському співробітництві; розбудова відносин у рамках СНД; участь у роботі ООН, інших міжнародних організацій.
Практична реалізація зовнішньої політики України забезпечується під керівництвом Президента України Кабінетом Міністрів України, Міністерством закордонних справ.
Зовнішня політика України - як з огляду її розробки, так і в плані реалізації - пройшла два етапи; перший - від серпня 1991 р. до середини 1994 р. - і другий - від середини 1994 р. і до цього часу.
Перші кроки на зовнішній арені, досягнення, а також труднощі та проблеми в царині міжнародних відносин пов'язані з періодом президентства Л. Кравчука. МЗС України очолив А.Зленко. Упродовж трьох місяців Україну як незалежну державу визнали понад 140 країн світу. Протягом 1992-1993 рр. Україна вступає в безпосередні дипломатичні зв'язки зі США, Канадою, Польщею, Німеччиною, Францією, Китаєм, Росією, Казахстаном, державами Балтії, Скандинавії та ін. В липні 1992 р. Україна стала членом ОБСЄ, Світового банку, МВФ.
Важливою подією першої половини 1994 р. стало підписання 14 січня тристоронньої угоди між Україною, США та Росією про виведення стратегічної ядерної зброї з України. Україна приєднується до програми співробітництва з НАТО «Партнерство заради миру». 23 березня 1994 р. у Брюсселі договір про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом.
Новий Президент України Л. Кучма проголосив про свій намір суттєво скоригувати зовнішню політику. Міністром закордонних справ України став Г.Удовенко. 16 листопада 1994 р. - приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
Президента США В. Клінтона до України, який закріпив позитивні тенденції у розвитку україно-американських відносин. Широке коло питань двостороннього співробітництва було обговорено під час візиту 22-23 липня 1998 року до України віце-президента США А.Гора. Було підписано низку спільних українсько-американських документів. Американська сторона підтвердила незмінність свого курсу на підтримку демократичної, незалежної України.
Канада має значний пакет програм економічного співробітництва з Україною.Визначною подією в двосторонніх відносинах України з Канадою став офіційний візит до Києва прем’єр-міністра Канади Ж.Кретьєна.
Одним з важливих пріоритетів зовнішньої політики України є європейський напрям. Головним досягненням тут стало прийняття України в листопаді 1995 р. до Ради Європи.
Перспективними напрямами зовнішньої політики України є Близький Схід і Африка.
Активізується латиноамериканський напрям зовнішньої політики України.
Увага нашої зовнішньої політики спрямована також на розбудову відносин з державами Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Важливий пріоритет зовнішньої політики України - розбудова відносин з нашим основним стратегічним партнером - Росією. Новим кроком на шляху їх поглиблення та розвитку став перший державний візит Президента України Л. Кучми до Москви в лютому 1998 р. Головний результат візиту - підписання договору про довгострокове економічне співробітництво між двома країнами терміном на 10 років. Ця угода є безпрецедентною, оскільки в рамках СНД не існує жодного аналогічного документу.
Важливе місце в системі зовнішньополітичних пріоритетів України посідають відносини з країнами СНД.
У березні 1998 р. Г. Удовенко був обраний депутатом Верховної Ради України і відповідно до чинного законодавства прийняв рішення про вихід із державної служби. Новим керівником українського зовнішньополітичного відомства став Б. Тарасюк.
У жовтні 2000р. в керівництві українського зовнішньополітичного відомства сталися зміни: замість Б.Тарасюка на посаду міністра закордонних справ України було призначено А.Зленка.
За час незалежності було досягнуто вагомих результатів. У політичному сенсі наша держава користується авторитетом ініціативного, самодостатнього і конструктивного учасника міжнародного життя. Говорячи про проблеми та перспективи української зовнішньої політики, то слід насамперед наголосити, що сприяння піднесенню міжнародного іміджу України - справа і завдання не тільки зовнішньої політики. Остання не може існувати відірвано від політики внутрішньої. Не тільки зовнішня політика має ефективно працювати на внутрішню, але й остання має працювати на зовнішню політику.