26.Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі

1.Погіршення становища селянства в умовах засилля магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:

швидке покріпачення селян; збільшення панщини й різноманітних форм відробітків і податків на користь феодалів і держави

2.Зростання невдоволення українського міщанства,яке потерпало як від приватних власників міст,так і від сваволі королівських урядовців:

Православні городяни мали селитися лише в спеціально відведених кварталах;

Їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею. Усували від участі в місцевому самоврядуванні,обтяжували різними податками й повинностями

3.Обмеження прав козацтва,запровадження заходів,спрямованих на ліквідацію його як стану:

З особливою жорстокістю придушувалися будь-які вияви покозачення; За «Ординацією..»1638р.всі колишні реєстрові козаки,за винятком6-тисячного реєстру-відтоді складової частини польського війська-перетворювалися на кріпаків; Реєстровців позбавляли права обирати гетьмана і старшину; На Запоріжжі розміщувалися польські залоги,було відбудовано фортецю Кодак. Козакам заборонялося без згоди уряд ходити в морські й суходільні походи проти Османської Імперії та Кримського ханства. Їх зобов’язували сплачувати обтяжливі податки.

4.Полонізація української культури,примусове насадження католицизму,що викликали масові протести:

Православні зобов’язувалися сплачувати податки на утримання католицького духівництва;їм нерідко заборонялося обіймати певні посади,створювати вищі навчальні заклади тощо. Закривалися існуючі,заборонялося будувати нові православні церкви й монастирі, а їхні володіння і майно конфісковувалися Збільшувалася к-ть єзуїтських колегіумів,поширювався їхній вплив; Звужувалася сфера вживання української мови.

Метою війни було знищення польського панування;створення в етнічних межах України власної держави;ліквідація кріпацтва,середньої та великої феодальної власності на землю;утвердження козацького типу господарювання.Повстання під проводом Хмельницткого стало початком війни.Основі повстанських загонів-козацтво.У лавах повстанців були селяни,міщани,дрібна укр.православна шляхта.Підтримало повстання й православне духівництво. Війна мала нац.-визвольний,релігійний,антифеодальний х-р.

Українська національна революція у своєму розвитку пройшла кілька етапів:

I етап (лютий 1648 — серпень 1657 р.) -найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби.

II етап (вересень 1657 — червень 1663 р. )-громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства.

III етап (червень 1663 — вересень 1676 р. ) боротьба за возз'єднання Української держави.

27. Зборівський договір 1649. Утворення козацької державності

Зборівський договір — мирний договір, укладений 8(18).VIII 1649 у ході Нац.-визв. війни укр. народу між гетьманом Б. Хмельницьким та урядом Речі Посполитої у м. Зборові (тепер Терноп. обл.). Завершив воєнні дії 1649, під час яких козац.-сел. військо завдало поразки польс. армії, зокрема у Зборівській битві. Згідно з угодою зберігалися вольності Війська Запорізького. Козац. реєстр збільшувався до 40 тис. чол. Під управління гетьм. адміністрації переходили Київ., Брацл. і Черніг. воєводства; цю територію мали покинути польс. війська. Всі посади у названих воєводствах могли заступати тільки укр. шляхтичі правосл. віри. Євреям та єзуїтам заборонялося проживати у вказаних воєводствах. Київ, митрополитові надавалося місце в польс. сенаті. Чигирин переходив у володіння гетьмана. Водночас втрачалася територія ряду полків — Зв'ягельського, Любартівського, Миропільського, Остропільського, Барського та ін. (Волинь і Поділля). Шляхта одержала право повернутися до маєтків, селяни і міщани були змушені виконувати повинності. Вирішення питання про ліквідацію уніат, церкви в Україні покладалося на польс. сейм. Мало бути проголошено і заг. амністію учасникам козац. повстання.

Під час національно-визвольної війни були фундаментальні основи національної державної ідеї:

• право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;

• незалежність і соборність Української держави;

• генетичний зв'язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.

Отже, в процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти відбулася певна еволюція від ідеї козацької автономії до створення суверенної незалежної держави. В основу державотворчого процесу було покладено модель військового територіального поділу та систему організації публічної влади Запорозької Січі. З часом під впливом обставин у житті козацької держави посилились тенденції переростання демократії в авторитаризм, а республіки в монархію.