- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі
- •7.Місце і значення Київської Русі в історії України.
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •9.Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •13. Політичний лад і економічний розвиток українських земель в литовський період
- •15. Кревська унія.
- •16. Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток земель після унії.
- •17. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •18. Берестейська церковна унія та її наслідки
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •20. Виникнення та початкова історія українського козацтва, його класифікація.
- •21. Заснування та основні етапи історії Запорізької Січі
- •22. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі. Військова (мілітаристська) влада, що являла собою систему органів та установ.Право.Територія.СкарбницяМіжнародні зв’язки
- •23. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •26.Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі
- •27. Зборівський договір 1649. Утворення козацької державності
- •28.Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору.
- •29. Переяславська Рада 8 січня 1654 року та її рішення
- •30.Березневі статті 1654 р.
- •31.Дипломатична діяльність б.Хмельницького
- •32. Україна за часів Руїни. Територіальне розчленування України.
- •33. Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні
- •34. Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-их рр.. 17 ст. С.Палій.
- •35. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •36. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •37. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •38. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •39. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •40. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Три поділи Польщі. Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •41. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •43. Декабристський рух в Україні
- •44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток «Руська Трійця»
- •47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •48. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •49. Українська культура другої половини хіх ст.
- •50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •51. Активізація національного руху на початку 20 ст
- •52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •53. Україна в роки Першої Світової війни
- •54. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •56.Утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •57. Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •58. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •59.Військо унр і Української Галицької Армії у боротьбі з денікінцями
- •60.Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і українських військ проти Червоної армії.
- •61.Ризький договір та його наслідки
- •62. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •63. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •64. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •66. Український націонал-комунізм у 1920-их роках, його прояви в політиці та на практиці
- •67. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати та наслідки.
- •68. Причини та наслідки голоду в Україні 1921-1922рр. Та 1932-1933 рр.
- •69. Суспільно-політичне життя українського народу у 1920-30рр.
- •70. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30ті рр.
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входженння земель Західної України до складу урср.
- •73. Напад німецьких військ на срср. Оборонні бої на території України 1941-1942рр.
- •74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •75.Український національно-визвольний рух в роки Другої Світової війни. Оун і упа.
- •76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •77. Україна після Другої Світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •79.Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •80. Розвиток економіки в Радянській Україні 50-60рр.
- •81. Викриття культу особи Сталіна (десталінізація). Лібералізація суспільно-політичного життя на Україні в 50-60рр та її суперечливий характер.
- •82. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •83. Національне питання в Радянській Україні в 1960-х першій половині 80-х років. Дисидентський та правозахисний рух.
- •84. Проголошення курсу на перебудову та його реалізація в Україні.
- •85. Розпад срср. Проголошення незалежності України.
- •86.Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •87. Соціально-економічний розвиток України в умовах незалежності.
- •88.Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •89.Зовнішньополітична діяльність України
- •90.Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі
44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
Поряд із усвідомленням необхідності боротьби за соціальні та економічні права на західноукраїнських землях протягом перших десятиліть XIX ст. формується національний рух. Центром першої хвилі національного відродження став Перемишль, де навколо перемишльського владики - єпископа Михайла Левицького згуртувалося невелике коло представників національне свідомої інтелігенції.
Кирило-Мефодіївське братство було засновано в Києві 1846 р. Членами братства, очолюваного істориком Київського університету М.Костомаровим, В.Білозерський, М.Гулак. Пізніше до них приєдналися П. Куліш і Т.Шевченко.
Принципові положення політичної програми братства були викладені у «Книзі буття українського народу» та «Статуті Кирило-Мефодіївського братства». Ставилося за мету об"єднати всі слов’янські народи в одну федерацій, в якій кожний народ зберігав би свою свободу. Провідна роль відводилася Україні.
М.Костомаров був переконаний в тому, що за Україною, яка повстане зі своєї могили, підуть усі слов’янські народи. Однак члени братства по-різному дивилися на засоби досягнення цієї мети. Більшість схилялася до шляху реформ і «м’яких» методів. Меншість, насамперед в особі Т.Шевченка, займала радикальні позиції.
Проіснувало братство недовго: на початку 1847 р. за доносом студента Петрова його члени були заарештовані. Найгірша доля спіткала Т.Шевченка.
Вирішальну роль у завершенні процесу становлення української національної мови відіграла творчість основоположників новоукраїнської літератури 1.Котляревського, Г.Квітки-Основяненка, П.Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Шашкевича, Т.Шевченка.
Українська інтелігенція була виразником національної самосвідомості. Насамперед це Т.Шевченко, у творчості якого найяскравіше відобразилися революційно-демократичні, національно-визвольні тенденції української культури і які стали найвищим досягненням суспільно-політичної думки середини XIX ст..
Шевченко – основоположник нової української літератури
Суперечливість і неоднозначність духовного і літературного життя в Україні тих років можна простежити й на творчості визначного письменника, мовознавця, історика, критика і публіциста П.Куліша (1819-1897), який прагнув активізувати українське культурно-національне відродження, що знайшло своє відображення як в наукових, так і в літературних творах, серед яких особливої уваги заслуговує двотомна збірка історичних і фольклорно-етнографічних творів матеріалів «Записки о Южной Руси» та соціально-історичний роман «Чорна рада. Хроніка 1663 року
45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис, кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. Східна Галичина разом з частиною польських земель входила до «королівства Галіції та Лодомерії» з центром у Львові. Буковиною певний час управляла військова влада, а в 1786 р. її приєднано до Галичини, разом з якою вона перебувала до 1849 р., а потім була перетворена в окрему провінцію. Закарпаття, у зв'язку з тим, що підпорядкування Угорщини Відню було дуже умовним, фактично управлялося з Будапешта. Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями, їх промисловість залишалася на мануфактурній стадії. На західноукраїнських землях розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Та панівне становище займало ремісництво. Селянство поділялося на повнонадільних, загородників, огородників, халупників, тяглових, піших. Вони змушені були відробляти панщину. Чи не найгіршим становище селян було в Галичині, де під час літніх сільськогосподарських робіт панщина досягала шести днів на тиждень.
Після реформ «освіченого абсолютизму» австрійської Імператриці Марії-Терези (1740-1780) та її сина Йосифа II (1780-1790)
аграрна реформа передбачала:
звільнення селян з особистої залежності від поміщиків,
передання права здійснення суду над селянами від пана до спеціально призначеного державного чиновника;
чітке визначення розміру панщини;
церковна реформа передбачала:
зрівняння прав католицької, протестантських і греко-католицької церков та забезпечення віруючим цих віросповідань однакових можливостей вступу до університетів та на державну службу, купівлі-продажу землі тощо;
підпорядкування церкви державі та надання священикам статусу державних службовців з відповідною платнею),
освітня реформа передбачала:
запровадження системи початкових і середніх шкіл.
Незабаром прогресивні нововведення було зведено нанівець наступними австрійськими правителями - Леопольдом II (1790-1792) та Францом (1792-1835).
• 1810-1825р – Мирон Штолюк – рух опришків.
• 1831р – холерні бунти на Закарпатті, бунти проти існуючої системи.
• 1846 р- селянські повстання на Галичині
• 1843-1844 р – масове повстання на Галичині під проводом Кобилиці.