Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
стор я.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
249.67 Кб
Скачать

59.Військо унр і Української Галицької Армії у боротьбі з денікінцями

У серпні 1919 року армії УНР та ЗУНР почали спільний похід проти більшовиків.

30-го серпня 1919 року більшовики без бою залишили Київ. На 31 серпня призначено урочистий вступ об'єднаних українських армій до Києва та параду військ.

Про те, що сталося 31 серпня в Києві, до цього часу не знаходимо об'єктивного опису. Українці відступили, не зважаючи на свою перевагу: їх було три корпуси, а денікінців — тільки три полки. Помилки зроблено при самому розподілі військових сил.

Про рішення Денікіна наступати проти армії УНР довідався уряд УНР 22 вересня 1919 р. випадково — з перехопленого наказу.

24 вересня 1919 року Директорія, президент Української Національної Ради Петрушевич і міністри підписали декларацію, в якій закликали український народ боротися з ворогом — армією Денікіна.

Київська катастрофа виявила глибину ідеологічного розходження між УНР та ЗУНР. ЗУНР ставила за головну мету боротьбу з Польщею і охоче йшла на союз з Денікіном, в надії на допомогу Антанти проти Польщі.

Безнадійність становища поглиблювало бажання представників ЗУНР відділитися від наддніпрянців з єдиної, соборної делегації.

12 листопада диктатор ЗОУНР Є. Петрушевич скликав у Кам’янці-Подільсь­кому нараду пред­ставників галицьких політичних і громадських ор­ганізацій, Директорії та уряду УНР, на якій заявив, що створення самостійної України нереальне і треба піти на угоду з Денікіним. Невдовзі він і уряд ЗОУНР залишили Україну. В Одесі командуючий УГА підписав угоду з денікінцями, за якою галицька армія перейшла в повне розпорядження головнокомандуючого Зброй­ними силами півдня Росії.

16 листопада Кам’янець-Подільський зайняли польські війська. Це завдало ук­раїнським політичним силам нищівного пси­хологічного удару. Чимало провідних дер­жавних діячів виїхали за кордон. Залишилася лише частина членів уряду на чолі з С. Пет­лю­рою. Вони вирішили перейти до партизанських форм боротьби. 6 грудня 5-тисячна армія УНР з кінноти й по­садженої на вози піхоти виступила дені­кінськими тилами у похід, який згодом дістав назву «зимо­вого». Прорвавши фронт противника, вона захопила Вінницю, де зустрілася з окремими частинами УГА. Рейд Правобережжям мав величезне значення, бо сти­му­лю­вав український рух, надавав підтримку пов­станським селянським загонам. Завершився похід 6 травня 1920 р.

Війська Петрушевича і Петлюри діяли окремо – Петлюра за переговори з РС, Петрушевич – проти. 30.08.1919р – УНР змушені відступати в Васильків, війська білогвардійців вступають у Київ. 5.11.1919р – УГА переходить на бік білогвардійців, директорія розпадається, Петлюра залишається без підтримки. 6.12.1919р – Перший Зимовий похід армії УНР – очолив Омельянович-Павленко.

60.Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і українських військ проти Червоної армії.

Варшавський договір було підписано А. Лівицьким (голова Дипломатичної Місії УНР в Польщі) та Я. Домбським (та міністр закордонних справ Польщі).

Головними пунктами Варшавського договору були: 

  • Польський уряд визнавав право Української Народної Республіки на незалежне існуванн.

  • Встановлювалися кордони України

  • Польський уряд зобов'язується не укладати жодних міжнародніх угод, шкідливих для УНР. Те саме зобов'язується УНР. 

  • Укладається військова конвенція. 

  • Угода залишається таємною і не може бути опублікована без згоди обох сторін.

  • Угода вступає в силу негайно по її підписанні.

Таким чином, Польща визнавала за Україною право на незалежність, але за це діставала Східню Галичину, Західню Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся. Цей договір залишався таємним аж до 1926р. 

Загалом Варшавський договір викликав велике обурення, особливо в Галичині, він перекреслював всю боротьбу Галичини за незалежність і повернув під владу Польщі. Як велике нещастя прийняли цей договір різні прошарки населення. Громадські діячі вважали, що подальша війна з більшовиками неможлива.

На основі військової конвенції, зв'язаної з Варшавським договором, у травні 1920 року почався спільний похід на Україну об'єднаних військ Польщі та УНР. Увесь шлях польської і української армій по Україні відзначався брутальністю поляків, реквізиціями та грабунками населення, 7-го травня 1920 року польсько-українська армія вступила до Києва: більшовики здали його без бою. З початку серпня Польща розпочала мирові переговори з Москвою. Тим часом большевицька армія наступала на захід - на Замостя-Варшаву, але наприкінці серпня наступ большевиків на Замостя відбито, а після того розгромлено їх під Варшавою. Ця перемога, яку називали поляки "Чудом над Вислою", врятувала Варшаву і була в значній мірі наслідком участи українських сил. Ця перемога дала можливість почати польсько-українським силам наступ на південному фронті. Та коли в боротьбі з більшовиками українська армія напружувала всі свої сили, Польща вела переговори з Москвою, 18-го жовтня 1920 року укладено перемир'я. Та Українська армія опинилася в дуже тяжкому становищі: її північний фронт був відкритий для радянської армії.