- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі
- •7.Місце і значення Київської Русі в історії України.
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •9.Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •13. Політичний лад і економічний розвиток українських земель в литовський період
- •15. Кревська унія.
- •16. Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток земель після унії.
- •17. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •18. Берестейська церковна унія та її наслідки
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •20. Виникнення та початкова історія українського козацтва, його класифікація.
- •21. Заснування та основні етапи історії Запорізької Січі
- •22. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі. Військова (мілітаристська) влада, що являла собою систему органів та установ.Право.Територія.СкарбницяМіжнародні зв’язки
- •23. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •26.Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі
- •27. Зборівський договір 1649. Утворення козацької державності
- •28.Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору.
- •29. Переяславська Рада 8 січня 1654 року та її рішення
- •30.Березневі статті 1654 р.
- •31.Дипломатична діяльність б.Хмельницького
- •32. Україна за часів Руїни. Територіальне розчленування України.
- •33. Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні
- •34. Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-их рр.. 17 ст. С.Палій.
- •35. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •36. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •37. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •38. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •39. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •40. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Три поділи Польщі. Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •41. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •43. Декабристський рух в Україні
- •44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток «Руська Трійця»
- •47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •48. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •49. Українська культура другої половини хіх ст.
- •50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •51. Активізація національного руху на початку 20 ст
- •52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •53. Україна в роки Першої Світової війни
- •54. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •56.Утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •57. Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •58. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •59.Військо унр і Української Галицької Армії у боротьбі з денікінцями
- •60.Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і українських військ проти Червоної армії.
- •61.Ризький договір та його наслідки
- •62. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •63. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •64. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •66. Український націонал-комунізм у 1920-их роках, його прояви в політиці та на практиці
- •67. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати та наслідки.
- •68. Причини та наслідки голоду в Україні 1921-1922рр. Та 1932-1933 рр.
- •69. Суспільно-політичне життя українського народу у 1920-30рр.
- •70. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30ті рр.
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входженння земель Західної України до складу урср.
- •73. Напад німецьких військ на срср. Оборонні бої на території України 1941-1942рр.
- •74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •75.Український національно-визвольний рух в роки Другої Світової війни. Оун і упа.
- •76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •77. Україна після Другої Світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •79.Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •80. Розвиток економіки в Радянській Україні 50-60рр.
- •81. Викриття культу особи Сталіна (десталінізація). Лібералізація суспільно-політичного життя на Україні в 50-60рр та її суперечливий характер.
- •82. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •83. Національне питання в Радянській Україні в 1960-х першій половині 80-х років. Дисидентський та правозахисний рух.
- •84. Проголошення курсу на перебудову та його реалізація в Україні.
- •85. Розпад срср. Проголошення незалежності України.
- •86.Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •87. Соціально-економічний розвиток України в умовах незалежності.
- •88.Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •89.Зовнішньополітична діяльність України
- •90.Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі
52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
На противагу антинародній колонізаторській політиці російського царизму на поч XX ст. розгорнулася масова політична боротьба.
Активізація громадсько-політичного життя в Україні на поч. XX ст. створила ґрунт для переростання культурно-освітнього громадівського руху в національно-визвольний. Велику роль у цьому відіграло створення українських політичних партій. Ще 1897 р. виникає Українська загальна організація, до якої увійшло бл. 20 громад, значна кількість студентських гуртків і окремих діячів. У 1900 р. з ініціативи групи харківських активістів культурницького і студентського руху: Д.Антоновича, П.Андріевського, М.Русова, Л.Маціевича, Б.Камінського та ін. була створена Революційна українська партія (РУП). Було виразно сформульовано ідеали українського самостійництва на радикалістських засадах. З 1903 р. фактичним керівником РУП став М.Порш. Рупівці поширювали відозви, листівки, прокламації, в яких проповідували в основному мирні форми дій.
У 1902 р від РУП відкололася Українська народна партія (УНП) -організація націоналістичного напрямку, яку очолював Махновський. Так званих «10 заповідей» партії проголошували самостійну демократичну республіку, шанування української мови, традицій. Після 1907 р. діяльність НУП занепала.
У грудні 1904 р. з РУП вийшла і створила Українську соціал-демо-кратичну спілку (УСДС) група, яку очолював М.Меленевський. Вона намагалася перетворити партію на автономну організацій Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).
Члени РУП, які залишилися після виходу з неї «Спілки», у грудні 1905 р. на своєму з'їзді перейменували РУП в Українську соціал-демократмч-ну робітничу партію (УСДРП). її лідерами стали В.Винниченко, С Петлюра, М.Порш, Л.Юркевич та ін. УСДРП виступала за автономію України в складі Російської держави, проповідувала поділ соціал-демократичних партій за національною ознакою.
Напередодні революції 1905 р, в Україн активізувалися ліберальні сили. 1904 р. вони створили в Києві Українську демократичну партію (УДП). її лідерами були О.Лотоцький, Є.Тимченко, Є.Чикаленко. Восени 1904 р. окремі члени УДП, які вийшли з неї, поклали початок новій - Українській радикальній партії (УРП). її лідерами стали Б.Грінченко і С.Єф-ремов.
Обидві партії - УДП і УРП, нечисленні за складом, в одному з документів особливого відділу департаменту поліції віднесені до типу «консти-туційно-демократичних». З ряду питань УДП і УРП стояли на радикальні-ших позиціях (наприклад, вимога автономії України, визнання соціалістичної перспективи тощо).
Наприкінці 1905 р.у Києві зорганізувалась Українська демократично-радикальна партія (УДРП). Най-видатнішими її представниками були Б.Грінченко, С.Єфремов, М.Левицький, Ф.Матушевський, В.Науменко, Є.Чикаленко та ін. УДРП була партією парламентського типу, але після червневого перевороту 1907 р. припинила свою діяльність.
53. Україна в роки Першої Світової війни
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Головною причиною Першої світової війни було прагнення імперіалістичних держав загарбницькими методами задовольнити свої інтереси.
Серед загарбницьких планів, плеканих не останнє місце відводилося Україні. Росія прагнула захопити землі Галичини, Буковини, Закарпаття під прикриттям ідеї «об'єднання всіх руських земель». Австро-Угорщина претендувала на Поділля та Волинь. Найбільш далекосяжні плани щодо України мала Німеччина, котра прагнула створення під її зверхністю Пангерманського союзу.
З початком війни серед українських політиків стався розкол. Більшість західноукраїнців вирішили взяти бік Австро-Угорщини. В серпні 1914 р. у Львові було засновано Головну Українську Раду - міжпартійний блок за участю радикальної, соціал-демократичної та національно-демократичної партій. Раду очолив К. Левицький. Розпочалося формування українських військових підрозділів. 2,5 тис. добровольців склали Український легіон січових стрільців.
С.Петлюра і М.Славінський підтримували Росію, ТУП займало нейтральну позицію (Грушевський, Єфремов, Чикаленко)
Одночасно зі створенням ГУР у Львові постав Союз визволення України (СВУ). 1 вересня 1914 р. «Вісник СВУ» надрукував політичну програму, яка передбачала створення самостійної України. Для досягнення цієї мети Союз вважав за доцільне співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Царський уряд швидко дав зрозуміти, що не вважає Східну Галичину тимчасовим завоюванням.
Що ж стосується Наддніпрянської України, то газета «Рада», що виражала лінію Товариства українських поступовців, закликала українців до захисту Російської держави. На цих же позиціях тоді стояв і С. Петлюра. З метою підтримки російської армії був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. У 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого цього Союзу на Західному фронті.
Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки воєнних дій і вбивати одне одного.
У 1915 р. становище на фронтах стало змінюватися. 19 квітня почався контрнаступ німецьких і австро-угорських військ. Російська армія вдалася до відступу. Рада РУП прийняла рішення про нейтралітет у воєнному протистоянні. Значна частина українських соціал-демократів за участю В. Винниченка проводила антивоєнну агітацію.
У березні 1916 р. унаслідок «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
За таких умов ГУР на чолі з К. Левицьким самоліквідувалась.