Плебсологічний аспект в інформаційній взаємодії органів місцевого самоврядування і громадськості

Інформаційна взаємодія – це дії органів місцевого самоврядування (ОМС), спрямовані на задоволення інформаційних потреб членів громади, а також дії, спрямовані на отримання інформації, і заходи, що стимулюють членів громади до інформаційного обміну. Існує чотири рівні інформаційної взаємодії.

Рівень 1. Інформаційний зв'язок з громадянами: надання інформації (теле- або радіоінтерв'ю, висвітлення засідань органів влади у засобах масової інформації, постійні рубрики або низка публікацій у пресі, рекламні матеріали, прес-конференції, урочисті заходи, місцеве кабельне телебачення, служба зв'язків з громадськістю, сторінка в мережі Інтернет).

Рівень 2. Зворотний зв'язок з громадянами: отримання інформації (акції протесту, залучення і громадських організацій, "гарячі лінії", спеціальні листівки, прийом громадян для надання їм консультацій, опитування громадської думки, громадські слухання, дні відкритих дверей, дебати).

Рівень 3. Діалог з громадянами: дискусії, об'єднання мешканців мікрорайону, служба забезпечення участі громадян у вирішенні питань місцевого значення, спільні офіційні дискусії.

Рівень 4. Спільна відповідальність: розробка конкретних рекомендацій (дорадчі комісії, комітети і ради, наглядові комісії, профільні комісії, консультаційні послуги експертів, референдум).

Всі етапи та рівні взаємодії ОМС і громадськості характеризуються плебсологічною спрямованістю. Але, найбільш виразно плебсологічний аспект в інформаційній взаємодії органів місцевого самоврядування і громадськості визначається на другому етапі взаємодії.

На другому рівні здійснюється отримання інформації органами місцевого самоврядування від членів громади для забезпечення принципів планомірності та ефективності.

Для здійснення зворотного зв'язку органи місцевого самоврядування повинні використовувати такі основні види комунікативних каналів: 1) безпосереднє спілкування – особисті контакти між громадянами (об'єднаннями громадян), з одного боку, і посадовими особами – з іншого; 2) спілкування за допомогою засобів зв'язку (телефон, різноманітні форми особистого листування); 3) опосередковане спілкування через отримання результатів опитування (преса, комп'ютерні мережі тощо).

Особливе місце серед форм реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні посідає закріплене статтею 40 Конституції України право направляти індивідуальні та колективі письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У багатьох країнах (наприклад, у Німеччині, Чехії, Словаччині) це право визначається в законах про місцеве самоврядування як "право петицій" і надає мешканцям відповідної території можливість звертатися до органів місцевого самоврядування з заявами, скаргами і пропозиціями.

Як свідчить тлумачення вищенаведеної норми Конституції, звер­нення громадян, як інститут прямої демократії і самостійна форма здійснення громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні, має універсальний характер. Вони дають громадянам можливість опосередковано брати участь у визначенні пріоритетних завдань і напрямків роботи органів місцевого самоврядування, в розробці проектів їх рішень, у контролі за їх діяльністю. Звернення громадян є важливим джерелом інформації щодо інтересів населення і одночасно засобом відстоювання громадянами своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушень з боку місцевого самоврядування.

Правовий механізм реалізації права на звернення в Україні встановлюється Законом України "Про звернення громадян", який, зокрема, передбачає три можливі форми реалізації конституційного права громадян на звернення до органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб: 1) зауваження та пропозиції, що стосуються їх статутної діяльності; 2) заяви або клопотання щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів; 3) скарги про порушення прав.

Інформаційний механізм взаємодії ОМС і членів громади можна охарактеризувати за допомогою двох індикаторів: ефективності зовнішньої інформації і комунікаційного стилю в області зв'язків з громадськістю.

На рівень ефективності зовнішньої інформації впливають наступні фактори: а) рівень захаращення інформації, б) частка чуток у масиві інформації, в) ступінь замкнутості інформації, г) ступінь перекручення повідомлення, д) зворотний зв'язок з громадськістю, е) комунікаційні бар'єри в каналі передачі інформації, є) використання сучасних засобів передачі інформації.

Для взаємодії органів управління містом з населенням, громадськими організаціям надзвичайно корисною є організація взаємодії за допомогою Internet. Останні роки дають чимало прикладів утворення в ряді міст офіційних сайтів – як органів міського самоврядування, так і інших суб'єктів політичного управління містом.

Ірина Миколаївна Грабовська,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)

grabovskai@ukr.net