- •Алгебра та початки аналізу Частина іі
- •Харків 2011 Передмова
- •Розділ 1 Тригонометричні функції числового аргументу
- •§1 Радіанна міра вимірювання кутів
- •§2 Тригонометричні функції числового аргументу
- •§3 Властивості тригонометричних функцій
- •§4 Основні тригонометричні тотожності
- •§5 Формули зведення
- •§6 Основні формули тригонометрії
- •§7 Властивості та графіки тригонометричних функцій Властивості і графік функції
- •Властивості і графік функції
- •Властивості і графік функції
- •Властивості та графік функції
- •§8 Обернені тригонометричні функції
- •§9 Розв’язання найпростіших тригонометричних рівнянь
- •§ 10 Розв’язання тригонометричних рівнянь
- •§ 11 Розв’язання тригонометричних нерівностей
- •Розділ 2 Похідна функції та її застосування
- •§ 12 Приріст функції в точці. Похідна функції та її механічний зміст
- •§ 13 Похідна степеневої функції
- •§14 Похідна суми, різниці, добутку та частки двох функцій Правила диференціювання
- •§15 Похідна складеної функції
- •§ 16 Похідні тригонометричних функцій
- •§ 17 Похідна показникової функції
- •§ 18 Похідна логарифмічної функції
- •§ 19 Геометричний зміст похідної
- •§ 20 Похідні вищих порядків
- •§ 21 Диференціал функції і його застосування до наближених обчислень
- •§ 22 Ознака сталості, зростання та спадання функції.
- •§ 23 Екстремум функції
- •§ 24 Побудова графіків функцій Загальна схема для побудови графіків функцій
- •§ 25 Найменше та найбільше значення функції
- •Розділ 3 Інтеграл та його застосування
- •§ 26 Первісна функції. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Основні властивості невизначених інтегралів
- •Основні формули інтегрування
- •§ 27 Визначений інтеграл та його властивості
- •Основні властивості визначеного інтегралу:
- •§ 28 Площа криволінійної трапеції
- •§ 29 Застосування визначеного інтеграла при розв’язанні фізичних задач
- •Розділ 4 Елементи теорії ймовірностей і математичної статистики
- •§ 30 Елементи комбінаторики
§ 10 Розв’язання тригонометричних рівнянь
Якщо тригонометричне рівняння не є найпростішим, то за допомогою тотожних перетворень його треба звести до одного або кількох найпростіших, розв’язання яких визначається стандартними формулами.
Деякі тригонометричні рівняння шляхом тотожних перетворень можна привести до рівняння з однією тригонометричною функцією, потім зробити заміну і привести рівняння до квадратного.
Приклад 1. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
Нехай , тоді .
Звідси , .
Оскільки , то , .
Оскільки , то , .
Відповідь: ; ; .
Приклад 2. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
Замінивши на , матимемо:
Нехай , тоді .
Звідси , .
Оскільки , то рівняння розв’язків немає.
Оскільки , то ,
Отже
Відповідь:
Приклад 3. Розв’язати рівняння ,
Розв’язання
, .
Нехай , тоді , , .
Маємо: 1) , .
2) , .
Відповідь: .
59. Розв’язати рівняння:
1) , 2) ,
3) , 4) ,
5) , 6) ,
7) , 8) ,
9) , 10) ,
11) , 12) .
13) , 14) ,
15), 16) .
Багато тригонометричних рівнянь, права частина яких дорівнює 0, розв’язуються розкладанням їхньої лівої частини на множники.
Приклад 1. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
Врахувавши, що , матимемо:
Добуток дорівнює нулю, якщо хоча б один із множників дорівнює нулю. Тому:
1) .
2) .
Відповідь: .
Приклад 2. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
;
.
1) .
2) .
Відповідь: .
60. Розв’язати рівняння:
1) , 2) ,
3) , 4) ,
5) , 6) ,
7) , 8) ,
9) , 10) ,
11) , 12) ,
13) , 14) ,
15) , 16) .
Рівняння виду , де і не дорівнюють нулю, називається однорідним рівнянням 1-го степеня.
Значення , при яких дорівнює нулю, не задовольняє даному рівнянню, бо тоді і теж дорівнював би нулю. Тому можна розділити обидві частини рівняння на . Маємо:
Рівняння виду: називається однорідним рівнянням 2-го степеня.
Якщо числа не дорівнюють нулю, то розділимо дане рівняння на (або на ). У даному рівнянні , бо в супротивному випадку теж дорівнював би нулю. Тоді
61. Розв’язати рівняння:
1) , 2) ,
3) , 4) ,
5) , 6) ,
7) , 8)
9) , 10) ,
11) , 12) ,
13) , 14) .
62. Розв’язати рівняння
1) ; 2) ;
3) ; 4) ;
5) ; 6) ;
7) ; 8) .