- •Правила техніки безпеки у лабораторії хімії
- •Основні правила
- •Обов’язкові вимоги до техніки безпеки при роботі студентів у хімічній лабораторії.
- •Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.
- •Правила надання першої медичної допомоги
- •Лабораторна робота №1 Тема: Найважливіші класи неорганічних сполук (теоретичні відомості)
- •Властивості кислот
- •Номенклатура солей
- •Класи неорганічних сполук (лабораторна робота)
- •I. Одержання та властивості оксидів
- •II. Одержання та властивості основ
- •Ііі. Одержання та властивості кислот
- •IV. Отримання та властивості солей
- •Контрольні питання та вправи
- •Лабораторна робота №2 Окисно-відновні реакції
- •Теоретичні відомості Окисно-відновні реакції
- •Класифікація окисно-відновних реакцій (таблиця 2.1)
- •Складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу
- •Визначити ступінь окиснення елементів у сполуках.
- •Розставити коефіцієнти методом електронного балансу.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Електроліти при розчинені у воді дисоціюють (розпадаються) на іони – позитивні і негативні.
- •Під дією електричного струму іони набувають направленого руху: позитивно заряджені іони рухаються до катоду, негативно заряджені – до аноду.
- •Дисоціація – зворотній процес: паралельно з розпадом молекул на іони, відбувається процес з’єднання іонов в молекули.
- •Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.
- •Складіть молекулярні рівняння які надані наступними іонними рівняннями.
- •Лабораторна робота №4 Гідроліз солей Al2(so4)3, Na2s, BaCl2, CuSo4.
- •Теоретичні відомості
- •Класифікація електролітів (таблиця 4.1)
- •Сіль утворена сильною основою та слабкою кислотою (Na2co3)
- •Сіль утворена слабкою основою та сильною кислотою (CuCl2)
- •Сіль утворена слабкою основою та слабкою кислотою (MgS)
- •Хід роботи
- •Для солей, що гідролізують, складіть іонні рівняння.
- •Електроліз розчинів та розплавів солей. Корозія суднових конструкцій.
- •Теоретичні положення
- •Електроліз розчинів
- •Хід роботи
- •Складіть схему електролізу розплавів солі.
- •Складіть схему електролізу водних розчинів солей (електроліз проводиться з використанням вугільних електродів).
- •Що таке електроліз?
- •Лабораторна робота №6
- •Зміст роботи
- •1. Явища, які спостерігаються при розчиненні речовин:
- •2. Визначення розчинності солі.
- •3. Залежність розчинності солей від температури.
- •4. Пересичені розчини.
- •5. Кристалогідрати:
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Зміст роботи
- •1. Утворення і дисоціація сполук з комплексним катіоном.
- •2. Утворення і дисоціація сполук з комплексним аніоном.
- •3. Різниця між простими і комплексними іонами ферум (III).
- •4. Стійкість і руйнування комплексних іонів.
- •5. Дисоціація подвійної солі.
- •6. Гідратна ізометрія аквакомплексів.
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №8 Властивості сполук Феруму.
- •Теоретичні відомості
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
Класи неорганічних сполук (лабораторна робота)
Мета роботи: ознайомлення з реакціями утворення оксидів, їх гідратів, солей, а також з властивостями основних класів неорганічних сполук: оксидів, основ, кислот і солей.
Обладнання та реактиви: металева ложка, пробірки, фільтрувальний папір, фарфорова чашка, пінцет, тигельні щипці, скляна паличка, апарат Кіппа.
Індикатори: лакмус, фенолфталеїн.
Реактиви: натрій, магній, сірка, купрум (II) оксид, карбон (IV) оксид.
Розчини: соляна кислота (розв.) (2 н.), магній оксид, магній сульфат (0,5 н.), купрум (II) сульфат (0,5 н.), ферум (III) хлорид (0,5 н.), натрій гідроксид (2 н.), цинк сульфат (0,5 н.), кальцій гідроксид, фосфатна кислота (розв.) меркурій (II) нітрат, натрій хлорид (0,5 н.), аргентум нітрат (0,1 н.), натрій сульфат (0,5 н.), натрій карбонат (2 н.).
I. Одержання та властивості оксидів
Дослід 1.1. Одержання магній оксиду.
В металічну ложку набирають трохи порошку магнію і запалюють його. Після повного згорання магнію отриманий продукт переносять у чисту пробірку і зберігають для досліду 2.1.
Дослід 1.2. Одержання сульфур (IV) оксиду.
У металеву ложку набирають трохи сірки, запалюють її та вносять палаючу сірку у склянку з невеликою кількістю води. Після повного згорання сірки вміст склянки енергійно збовтати та щільно закрити склянку скляною пластиною і зберігати для досліду 3.1.
II. Одержання та властивості основ
Дослід 2.1. Одержання магній гідроксиду.
Білий порошок магній оксиду, отриманий у досліді 1.1, помістити у чашку з водою, розмішати та випробувати розчин індикатором. Звернути увагу на розчинність оксиду у холодній воді та зміну забарвлення індикатора. Які властивості розчину характеризує зміна його забарвлення?
Дослід 2.2. Одержання неорганічних основ.
До розчинів магній сульфату, купрум сульфату та ферум (III) хлориду додати трохи розчину натрій гідроксиду. Відзначити забарвлення осадів.
Дослід 2.3. Аморфні гідроксиди.
У пробірку налити 2-3 мл розчину цинк сульфату і краплями внести розчин їдкого натру до отримання осаду. Суміш збовтати і разом з осадом розлити у дві пробірки. У першу пробірку додати розчин соляної кислоти, в другу – розчин лугу (до повного розчинення осадів).
Дослід 2.4. Одержання лугу взаємодією лужного металу з водою.
Вийняти пінцетом з банки шматочок натрію, осушити його фільтрувальним папером та внести у фарфорову чашку з водою. Після закінчення реакції внести у чашку кілька крапель фенолфталеїну.
Ііі. Одержання та властивості кислот
Дослід 3.1. Одержання сульфатної кислоти (IV).
Дочекатись, поки отриманий у досліді 1.2 продукт горіння сірки розчиниться у воді, потім подіяти на розчин кількома краплями лакмусу або метилоранжу. Пояснити, чому змінюється колір розчину?
Дослід 3.2. Взаємодія кислоти з оксидом.
Випробувати відношення меркурій (II) оксиду до кислот (соляної чи сульфатної) без нагрівання та при нагріванні.
IV. Отримання та властивості солей
Дослід 4.1. Одержання кислої солі.
Налити в пробірку розчин кальцій гідроксиду. Пропустити крізь нього карбон (IV) оксид з апарата Кіппа, повністю зануривши кінець газовідвідної трубки у пробірку з розчином кальцій гідроксиду. Спостерігати, як спочатку утворюється осад середньої солі, а потім він розчиняється внаслідок утворення кислої солі.
Дослід 4.2. Одержання середньої солі з кислої.
До отриманого у досліді 4.1 розчину кальцій гідрокарбонату додати трохи розчину кальцій гідроксиду, поки не випаде осад.
Дослід 4.3. Одержання кислої солі з середньої.
Внести до пробірки кілька крапель насиченого розчину кальцій гідроксиду. Добавити краплями розведений розчин фосфатної кислоти, помішуючи скляною паличкою вміст пробірки. Чому осад розчиняється при надлишку кислоти? Написати рівняння реакції утворення середньої солі і реакції перетворення її у кислу соль.
Дослід 4.4. Одержання солі взаємодією металу з іншою сіллю.
В пробірку з розчином меркурій (II) нітрату покласти мідну монету, а в другу пробірку з розчином цієї ж солі – гранулу цинку. Що з'являється на поверхні металів через деякий час? Написати рівняння реакцій і пояснити можливість їх протікання, користуючись рядом стандартних електронних потенціалів.
Дослід 4.5. Одержання нерозчинної солі взаємодією водних розчинів солей.
У трьох пробірках випробувати дію розчинів: натрій хлориду на аргентум нітрат, натрій сульфату на барій хлорид, кальцій хлориду на натрій карбонат. Пояснити спостереження і написати рівняння реакцій.