17. Інститут міжнародних відносин у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(стр157)

ІМВ — структурний підрозділ КНУ імені Тараса Шевченка.У 1995 році інститут було визначеноголовним навчально-методичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнар. відносин і зовнішньої політики України.

Початком історії Інституту міжнародних відносин вважається 1944 рік, коли на підставі наказу наркома освіти УРСР від 18 жовтня 1944 року в Київському університеті було відкрито новий факультет - міжнародних відносин. Головна мета - підготовка практичних працівників Міністерства закордонних справ. Очолювали факультет у перші повоєнні роки І.А.Василенко, М.П.Овчаренко. Першим завідувачем кафедри історії міжнародних відносин став професор О.К.Касименко, директор Інституту історії АН УРСР.

З 1971 року підготовку фахівців-міжнародників було продовжено на відновленому факультеті міжнародних відносин та міжнародного права. Структурно факультет включав кафедру історії міжнародних відносин і зовнішньої політики, кафедру міжнародного права та іноземного законодавства та кафедру російської мови для іноземців.

1972 рік. На факультеті відкрито ще одну спеціальність – «МЕВ». Незабаром було створено й відповідну випускну кафедру – МЕВ (завідувачі –професори В.С.Будкін, А.С.Філіпенко).

1975. рік. На базі факультету відкрито заочне відділення підвищення кваліфікації лекторівміжнародників з дворічним терміном навчання. На відділення зараховувалися громадяни України з вищою освітою, які займалися лекторською, викладацькою та науково-дослідною роботою.

1976. рік. Як структурний підрозділ факультету створено кафедру іноземних мов, яка забезпечувала підготовку вітчизняних студентів для роботи референтами-перекладачами з урахуванням спеціальності фахівців-міжнародників. За період свого функціонування (до 1990 року) факультет підготував понад 3500 фахівців-міжнародників (переважно з числа іноземців).

4 травня 1988 року факультет міжнародних відносин і міжнародного права було реорганізовано в Інститут міжнародних відносин і міжнародного права, який у грудні 1990 року перейменовано на ІМВ.

Якісно нова сторінка в історії інституту відкрилася з проголошенням незалежності України. Указом Президента України від 30 травня 1995 року інститут було визначено головним навчальнометодичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики нашої держави.

Впродовж 1992-1999 років відбулися суттєві зміни у внутрішній структурі Інституту.

В Інституті започатковано підготовку фахівців за спеціальністю “міжнародна інформація”.

Ініціатором її створення і завідувачем однойменної випускної кафедри був професор В.П. Гондюл.

Новим явищем у розвитку інституту стало й відкрите у 1995 році на базі факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів відділення післядипломної освіти, де організовано навчання для здобуття другої вищої освіти за освітньо-професійними програмами магістра (керівник відділення – професор В.М.Матвієнко).

З 2000 року в Інституті функціонує Центр європейських студій (керівник– професор О.І.Шнирков). У співробітництві з університетами Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, ФРН, Франції, Швеції тут готують магістрів зі спеціальностей: „МВ”, „МП ”, „МЕВ”, „МІ” за програмами європейська політика, європейське право, економіка європейської інтеграції, європейська інформаційна безпека, європейські комунікації.

У 2002 році вперше серед вищих навчальних закладів України в Інституті розпочато підготовку студентів за спеціальністю „міжнародний бізнес” (кафедра управління зовнішньоекономічною діяльністю).

Сьогодні ІМВ – це сучасний освітньо-науковий центр з розгалуженою структурою та гнучкою системою організації навчального процесу, в якому функціонують 11 спеціальних кафедр та загальноінститутська кафедра іноземних мов, що забезпечують підготовку фахівців за п’ятьма спеціальностями:МВ, МП, МЕВ, МБ, МІ, Кр.

В Інституті навчається понад 2500 студентів, аспірантів і стажистів, майже 250 з них – іноземні громадяни з більш як 50 країн світу; понад 300 осіб здобувають другу вищу освіту заочно. Навчальний процес забезпечує висококваліфікований професорсько-викладацький колектив, що нараховує близько 200 осіб. Серед них 25 докторів наук, професорів; 80 – кандидатів наук, доцентів.