57. Становлення та розвиток освіти у Київському університеті Святого Володимира та національному університеті імені Тараса Шевченка. (123крс)
Назви: 1834-1919 – Київський унів. Св. Володимира
1920-1926 – Вищий інст. народної освіти ім. М. Драгоманова
1926-1932 – Київський інст. народної освіти ім. М. Драгоманова 1933-1939 – Київський держ. унів.
1939-1959 – Київський держ. унів. ім..Ш. Шевченка
1959-1984 – Київський ордена Леніна держ. унів. ім. Т. Шевченка
1984-1994 – Київський ордена Леніна і ордена Жовтневої революції держ. унів. ім. Т. Шевченка 1994-1999 – Київський унів. ім. Т. Шевченка
1999 – КНУ ім. Т. Шевченка
2008 – Указом Президента Укр. унів. отримав статус дослідницького та автономного
У згаданих назвах унів-у віддзеркалені всі протиріччя і суперечності розвитку укр. д-ви і суспільства.
Слово «унів.» походить від лат. «universum» - Всесвіт, світ.
Заснування Київського унів-у ґрунтується на традиціях часів Київської Русі.
На початку 19ст. у зв’язку із створенням нової системи ВО у Рос. імперії постало питання про заснування в Києві унів-у. 1802 р. – створена комісія, що зробила висновок про доцільність і необхідність створення унів-у в Києві або на Казані, однак проект не був реалізований і це питання постало на знову на початку 30х рр. 19ст.
У жовтні 1833р. міністр освіти Рос. імперії звернувся з проханням до імператора Миколи І про доцільність відкриття у Києві ВНЗ. Імператор погодився і видав указ. Урочистості з приводу відкриття відбулися 15 липня 1834р. Це був 6-ий унів. у Рос. імперії. Першим ректором унів-у був Михайло Максимович (біолог, літературознавець, письменник).
Заняття в унів-і розпочалися 5 вересня 1839р. Але у січні д-ть унів-у було призупинено і знову поновлено у вересні 1940р. У перший рік до унів-у було зарах. 62 студенти.
Спочатку було 2 фак-ти: - юридичний; - філософський (мав у складі 2 відділ.: історико-філолог., фізмат.)
У 1835р. Указом імператора затверджено перший статут . З 1834р. по 1917р. в унів-і змінилося 4 статути.
Наприкінці 1917р. у Києві поряд з унів-ом Св. Володимира відкрито Укр. народний унів.
У липні 1918р. гетьманом Скоропадським прийнято рішення про відкриття Укр. держ. унів-у.
З кінця 1926р. Унів. трансформувався у Вищий інст. нар. освіти.
У 1933р. на момент поновлення своєї д-ті в унів-і нараховувалось 6 фак-тів і навчалось 1652 студенти.
У 1939р. Унів-у присвячено ім’я Т. Шевченка (125-а річниця).
Напередодні ВВВ Унів. був за розміром ІІІ ВНЗ в СРСР. Функціонувало 9 фак-тів, 52 кафедри, на стаціонарі навчалося прибл. 4000 студентів.
С початком війни Унів. мав бути евакуйованим до Харкова, але фактично обидва унів-и (Київський і Харківський) у вересні 1941р. розпочали евакуацію до Казахстану. І на базі цих 2х унівів створено Об’єднаний укр. держ. унів. Навчалося прибл. 330 студентів, більшість – кияни.
15 січня 1944р. Унів. поновив свою роботу (670 студентів).
1944 р. – відкриття фак-ту міжнародних відносин.
У першому повоєнному навч. році Унів. функціонував у складі 13 фак-тів і 2500 студентів. Упродовж 60х-80х рр. 20ст. Киїівський держ. унів. розвивається як один із провідних ВНЗ СРСР. У його структурі створюються нові фак-ти (соціологічний, психологічний, кібернетики). За роки незалежності КНУ ім. Т. Шевченка – класичний унів. дослідницького типу, основним завданням якого є навчально-виховна, науково-дослідна та інноваційна д-ть.
58. Суб’єкти міжнародного бізнесу, їх суть та критерії класифікації.
Суб'єкти міжнародного бізнесу- це реальні учасники його як процесу взаємодії (окремі особи, контактні групи або складні соціальні структури), яким притаманні внутрішні мотиви, інтереси, цілі та здатність до їх реалізації у певній сфері міжнародної економічної діяльності.
Головними ознакамисуб'єкта міжнародного бізнесу є наявність у нього внутрішніх мотивів, цілеспрямованості, волі та здібностей діяти для досягнення власних стратегічних цілей.
Згідно з такими критеріями визначення суб'єктами міжнародного бізнесу можуть виступати окремі особи, підприємства, транснаціональні структурні утворення, міжнародні організації й асоціації, інтеграційні (регіональні) угрупування та держави. . У МБ головним суб'єктом виступає фірма (компанія), діяльність виходить за межі національних кордонів, у ній беруть участь суб'єкти двох чи більше країн.
Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до суб'єктів міжнародногобізнесу в нашій державі належать:
фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають громадянську дієздатність і правоздатність);
юридичні особи (які зареєстровані в Україні та мають на її території постійне місцезнаходження);
об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб (які не є юридичними особами згідно із законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України);
структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);
спільні підприємства (які мають постійне місцезнаходження в Україні).
Всі суб’єкти бізнесу розрізняються між собою за кількісними і якісними ознаками.
Критерії кількісного розмежування суб’єктів підприємницького бізнесу необхідні для класифікації фірм за розміром їх капіталу, величиною обороту, чисельністю персоналу. Основними критеріями кількісного розмежування суб’єктів підприємницького бізнесу (підприємницьких фірм) виступають чисельність працівників і річний оборот капіталу.
Під критеріями якісного розмежуваннясуб’єктів підприємницького бізнесу розуміється сукупність ознак даних суб’єктів, наявність яких дозволяє віднести їх до певного виду, відрізняє від інших видів набором економічних і юридичних прав.
До критеріїв якісного розмежування можна віднести:
факт належності того чи іншого суб’єкту підприємницького бізнесу до числа юридичних осіб • тип (форма) власності на засоби виробництва, на якому базується підприємницька діяльність.
націленість їх на одержання прибутку.
ступінь самостійності відповідної підприємницької фірми;
виділення фізичних і юридичних осіб – резидентів і нерезидентів України.
форма і характер управління фірмою (внутріфірмовий менеджмент), встановлений учасниками даної фірми.