62.Теорія трансакційних витрат р. Коуза.

Рональд Коуз (1910 р. нар.) — американський економіст англійського походження. 1991 р. він одержав Нобелівську премію за праці з проблем трансакційних витрат

Трансакція (від лат. transactio — звершення) операція, угода (політична, наукова, економічна), що супроводжується взаємними поступками.

Він вводить поняття трансакційних витрат - витрат економічної діяльності щодо укладання угод: пошуку партнерів, проведення переговорів, укладання контрактів, дослідження виконання контрактів тощо. Вартість трансакційних витрат становить значну частину загальних ресурсів економіки. З метою зменшення й мінімізації цих витрат одиниця господарювання створює фірму - організацію, що забезпечує зменшення трансакційних витрат, стабілізацію трансакційних відносин, перетворення їх у стійкі регулярні зв'язки.

На основі аналізу та зіставлення трансакційних і внутрішньофірмових витрат Р. Коуз дійшов таких висновків: фірму створюють, коли величина трансакційних витрат перевищує величину видатків з організації фірми; існування фірми буде продовжуватися за умови, якщо граничні внутрішньофірмові витрати будуть меншими, ніж їх вартість через ринкові трансакції; оптимізація розмірів фірми визначається межею, за якої трансакційні витрати дорівнюють внутрішньофірмовим, до цієї межі вигідна централізація, а після неї - ринок. За відсутності трансакційних витрат немає економічної основи для існування фірм. Наявність трансакційних витрат пояснює інституціональну структуру економіки, включаючи зміни у формах і різних видах юридичних норм. Висновки Р. Коуза сформували трансакційний підхід до вивчення економічних організацій.

63. Україна в системі сучасного міжнародного бізнесу.

Потенціал українських компаній, їхні конкурентні переваги на міжнародних ринках реалізуються в таких традиційних функціональних формах бізнесу, як зовнішня торгівля та інвестиційна діяльність, у відповідній зовнішньоторговельній політиці держави. Зовнішня торгівля України як одна з галузей підприємницької діяльності, починаючи з 1999 р., є найбільш динамічно зростаючою в національній економіці.

Зовнішня торгівля - це вид зовнішньоекономічної діяльності, функціональна форма міжнародного бізнесу, система економічних відносин суб'єктів підприємницької діяльності з приводу купівлі- продажу товарів, послуг, капіталу та робочої сили.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в економіку України склав 7,5 млрд. $ в 2011 року (2010 - 5,9 млрд $, 2009 - 5,6 млрд $) більше ніж з 100 країн світу.

1. Україна здійснює зовнішньоторгівельі операції з 217 країнами світу.

Головним чином Україна експортує продукціє 3 і 4 технологічних укладів (сировина, напівфабрикати, продукція низького ступеня обробки).

Головні ЗТ партнери:

• Країни СНД (30%, з них 38% - Росія)

• Країни ЄС (28-30%) Головні товари експорту:

1. Металургійна, хім промисловість

2. Аграрно-промислового комплексу

3. Оборонно-промислового комплексу

4. Видобувна промисловість ( руди, титан. Ураїна – одна з 5 країн, які видобудувають титан)

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг експорту товарів становив 15911296,8 тис.дол. США, що становить 98.5% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг експорту товарів становив 68809810,6 тис.дол. США, що становить 100,6% від показників експорту 2011р.

Імпорт: машини, обладнення, устаткування, продовольчі товари.

За різними оцінками, показник відкритості економіки України становить від 37 до 52 %, частка у світовому ВВП - 0,07 %, у світовому експорті - 0,3 %.

Обсяги зовнішньої торгівлі, її географія та структура значною мірою залежать від стану національної економіки, динаміки макроек. показників.

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг імпорту товарів становив 17898080,5 тис.дол. США, що становить 93.8% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг імпорту товарів становив 84658059,9 тис.дол. США, що становить 102,5% від показників імпорту 2011р.

Окрім торгівлі товарами, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють торгівлю послугами в силу свого гоеполітичного становища.. Міжнародна торгівля послугами в умовах глобалізації, науково-технологічної революції, стрімкого зростання ролі інформаційних технологій перетворилася на найдинамічнішу сферу бізнесу.

Найбільш питому вагу в загальному обсязі укр експорту послуг складаєть транспортні – 64%, різні ділові, професійні, технічні – 13,6%.

Тенденція у торгівлі послугами приблизно так ж як і товарами ( до СНГ – 45,5%; до ЄС – 26,1%) У ЗТ наукоємні товари займають далеко не перше місце (0,1% від обсягу торгівлі; мінімум – 1,4).

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг експорту послуг становив 3287681,3 тис.дол. США, що становить 99.8% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг експорту послуг становив 13527575,8 тис.дол. США, що становить 98.1% від показників експорту 2011р.

Статистика: За І квартал 2013р. обсяг імпорту послуг становив 1426632,7 тис.дол. США, що становить 91.3% (у відсотковому відношенні до І кварталу 2012р.)

За 2012р. обсяг імпорту послуг становив 6706251,8 тис.дол. США, що становить 107.6% від показників імпорту 2011р.

2. Усі регіони України беруть участь у експорті-імпорті товарів, при цьому найбільша питома вага припадає на Дніпропетровську, Донецьку, Київську області.

3. Серед країн світу найголовнішими зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (РФ), ЄС, США. На них припадає приблизно 2/3 обсягу зовнішньої торгівлі України.

4. Україна посідає перше місце серед зовнішньоекономічних партнерів РФ, але стабільність взаємного співробітництва істотно звужується зростаючим від'ємним сальдо платіжного балансу України, зменшенням поставок енергоносіїв та інших товарів "критичного імпорту" Росії.

5. Співробітництво між ЄСта Україною здійснюється у рамках "Угоди про партнерство і співробітництво" (1992 р.). Позитивами розширення торгівлі з ЄС є ефект від скасування протекціоністських заходів щодо продукції сг, текстилної галузі, чорної металургії.

Актуальним завданням торговельної політики є спрямування процесу експансії європейських компаній на український ринок на позитивний ефект, наприклад, у вигляді розповсюдження високих технологій.

Частка товарообігу України із США не перевищує 4% від загального. Україна перебуває на 68 місці серед приблизно 200 торговельних партнерів США. Розширення українського експорту до США наштовхується на нетарифну практику захисту цього ринку.

Як бачимо, зовнішньоторговельна та інвестиційна діяльність продовжують залишатися провідними формами бізнесу українських компаній, значною мірою визначаючи конкурентні позиції держави на міжнародних ринках. Водночас національні суб'єкти підприємницької діяльності спрямовують свої зусилля на розвиток інших видів і форм міжнародного бізнесу, зокрема високотехнологічного.